До передчасної смерті при любові до солодкого може призвести те ж, що і при подагрі або артриті, а знизити ризик допомагає вода, інформує Ukr.Media.
Вчені з Лондонського інституту медичних наук MRC з'ясували, що багаті цукром дієти можуть небезпечно впливати на здоров'я навіть поза зв'язку з ожирінням і діабето-подібними проблемами метаболізму. Статтю про це вони опублікували у виданні Cell Metabolism.
Шкода, заподіяна нам надмірною любов'ю до солодкого, найчастіше обговорюється стосовно до появи надмірної ваги, ожиріння і метаболічних проблем, таких як діабет. Відомо, що рясна цукром дієта корелює з більш ранньою смертю, яку, як правило, вважають прямим результатом цих порушень обміну речовин. Однак дані нової роботи свідчать про можливість інших причин.
Дослідження автори провели на стандартному модельному організмі — плодових мушках дрозофілах. Воно показує, що рання смерть, настигає тих, хто їсть занадто багато цукру, пов'язана з накопиченням сечової кислоти — відходу перероблювання цукрів організмом.
«Як і люди, мухи, яких годують їжею з високим вмістом цукру, демонструють багато ознак метаболічних захворювань — наприклад, вони стають товстими і набувають інсулінорезистентність», — говорить доктор Хелена Кохеме, головний автор дослідження.
Як і надлишок солі, надлишок цукру викликає зневоднення і спрагу: один з ранніх ознак діабету як раз і є нездоланне бажання пити. Доктор Кохеме зазначає, що важливість водного балансу часто упускається з виду при дослідженнях метаболізму, але їх команда звернула на це особливу увагу. Вчені були здивовані тим, що мухи, які споживають багато цукру, у порівнянні з контрольною групою своїх родичів, не демонструють скорочення тривалості життя, якщо просто мають можливість більше пити. При цьому вони все ще мали типові ознаки проблеми з метаболізмом, які зазвичай асоціюються з «високоцукровою» дієтою.
Виявивши такий ефект, команда перевірила роботу ниркової системи цих мух. Вони виявили, що при надлишку цукру у мух накопичується сечова кислота. Це кінцевий продукт розщеплення пуринів — нуклеотидних основ, важливих будівельних блоків нашій ДНК. Сама по собі сечова кислота — джерело утворення каменів у нирках, оскільки вона при надмірній концентрації кристалізується в цих органах. Відомо, що подібне порушення відбувається при подагрі, а вона, своєю чергою, частий супутник діабету.
Щоб перевірити, як вміст цукру в їжі впливає на людину, співробітники Кільського університету в Німеччині перевірили гіпотезу колег з Великобританії на здорових добровольцях.
«Вражає, як і у мух, для людей ми виявили, що споживання цукру в організмі виявилося пов'язано з погіршенням функцій нирок і підвищенням рівня пурину в крові», — говорить професор Крістоф Калета, співавтор дослідження.
Вчені змогли запобігти утворенню каменів, збільшуючи обсяги пиття мух, а також блокуючи синтез сечової кислоти за допомогою лікарських препаратів. Виявилося, в цьому випадку мухи не помирали раніше. Однак автори попереджають, що результати дослідження не означають, що можна змітати булочки в промислових масштабах, просто додаючи більше води в раціон.
У людей ожиріння і метаболічні проблеми пов'язані з серцево-судинними захворюваннями, а інсулінозалежність не прикрашає життя. Однак ці роботи дозволяють знизити рівень смертності в групах ризику в майбутньому, та допоможуть сфокусувати увагу лікарів на неочевидному раніше факторі смертності.
