9 психологічних дослідів з минулого, після яких хочеться випити чогось міцнішого за ромашковий чай

Сьогодні мене занесло в історію психології. Тієї самої, яка нібито має зцілювати наші травми і робити нас емоційно зрілими.

Коли читаєш, що робили дорослі, поважні чоловіки в білих халатах заради «науки» ще якихось кілька десятків років тому, починаєш думати, що з нашим світом щось пішло не так дуже давно. Пишу вам, просто щоб не нести цей тягар самій.

Проєкт «Аверсія»

ПАР, епоха апартеїду, 70-80-ті роки. Доктор Обрі Левін, мабуть, вважав себе генієм, коли вирішив, що лікувати гомосексуальність — це буквально бити людей струмом. Призовників-геїв замикали у військовому шпиталі, змушували дивитися на фото оголених чоловіків і паралельно збільшували розряд, поки ті не починали втрачати свідомість. В одному зі звітів задокументовано, що лесбійці дали такий розряд, що з неї злетіло взуття. Але цього здалося мало. Коли струм не допомагав, солдатів хімічно кастрували або робили їм примусові операції зі зміни статі — до 50 на рік. 18 років абсолютно законного медичного садизму.

«Маленький Альберт»

1920 рік. Біхевіорист Джон Вотсон бере 11-місячного хлопчика і вирішує перевірити, чи можна штучно прищепити йому фобію. Дитині дають білого щура, вона з ним грається. Аж раптом дорослий дядько б'є молотком по сталевій трубі прямо за спиною малюка. І так щоразу, коли дитина тягнеться до тварини. Дуже швидко малий Альберт почав істерично ридати при появі не лише щурів, а й кроликів, шуб і навіть маски Санта-Клауса. Хлопчика так і не позбавили цих страхів після досліду. Пізніше виявилося, що це, швидше за все, була дитина з важкою хворобою від народження, яка померла в шість років.

Операція Midnight Climax

Це була офіційна програма американської розвідки в 1955-му. Якийсь Джордж Вайт із Бюро з наркотиків облаштував у Сан-Франциско розкішну кімнату з червоними шторами та двостороннім дзеркалом. План був такий: секс-працівниці заманювали туди клієнтів, чоловікам без їхнього відома підсипали ЛСД, а Джордж сидів за дзеркалом на переносному туалеті (який він встановив у схованці), розпивав алкоголь з глечика і спостерігав. Він свято вірив, що найкращий час випитувати державні таємниці — одразу після сексу під кислотою.

Проєкт MK-Ultra

Логічне продовження попереднього трешу. У 50-х Америка так боялася «промивання мізків», що вирішила промивати їх своїм же громадянам. Електрошок, гіпноз і кінські дози ЛСД. Тестували на ув'язнених, солдатах, людях із ментальними порушеннями. Знаменитий мафіозі Вайті Балджер згадував свою участь у цьому як безкінечний живий кошмар з галюцинаціями та параноєю. А армійський учений Френк Олсон взагалі вийшов у вікно готелю після того, як йому налили напій з ЛСД без попередження. Документи, звісно, знищили в 1973-му, коли запахло розслідуванням.

Справа Кітті Дженовезе

Тут історія почалася з реальної трагедії — вбивства дівчини Кітті на вулицях Нью-Йорка в 1964 році. The New York Times випустили статтю, мовляв, 38 свідків усе бачили з вікон, але ніхто не викликав поліцію. Суспільство жахнулося, а психологи швиденько описали «ефект свідка»: чим більше людей поруч, тим менша ймовірність, що хтось допоможе (бо кожен думає, що викличе хтось інший). Роками пізніше виявилося, що преса все перебільшила. Свідків було набагато менше, і дехто таки телефонував копам. Але термін уже закріпився в підручниках.

Набута безпорадність Селігмана

Мартін Селігман у 1967 році вирішив довести, що депресія виникає тоді, коли ти не контролюєш своє життя. Він брав собак і бив їх струмом. Одні могли натиснути на важіль і зупинити біль, а інші — ні. Коли потім їх усіх помістили у вольєр, звідки можна було просто вистрибнути, щоб уникнути удару, остання група навіть не намагалася. Вони просто лягали на підлогу і скиглили. Вони змирилися. Гучне наукове відкриття, але навряд чи воно вартувало такої жорстокості.

«Яма відчаю» Гарлоу

Ще один діяч від науки — Гаррі Гарлоу. Він відбирав новонароджених макак у матерів і підсовував їм манекени: один із холодного дроту, але з молоком, інший — з м'якої тканини, але без їжі. Малюки тяглися до м'якого манекена, доводячи, що обійми важливіші за їжу. А потім Гарлоу саджав цих мавпенят в абсолютну ізоляцію у пристрій, який сам же пафосно назвав «Ямою відчаю», роблячи з них глибоко травмованих істот. І все це досліджуючи «природу любові».

«Жахливий експеримент»

1939 рік. Венделл Джонсон вирішив перевірити, чи можна змусити здорових дітей заїкатися, якщо постійно їх критикувати. Для цього взяли 22 сиріт (зручно, правда? ніхто не захистить). Половині казали, що їхня мова ідеальна. Інших систематично знищували: «Ти заїкаєшся, краще взагалі мовчи». Діти не стали заїкатися в клінічному сенсі, але вони замкнулися, перестали говорити, їхня успішність впала до нуля. Дослідники погралися дитячими психіками і пішли жити далі. Справа дійшла до суду, і у 2007 році шестеро з цих сиріт (або їхні спадкоємці) таки відсудили у штату 925 000 доларів, але чи перекриває це зламане дитинство?

Експеримент Мілгрема

Стенлі Мілгрем хотів зрозуміти, як звичайні люди могли виконувати жахливі накази під час війни. Людей з вулиці просили бити струмом невидимого «учня» за кожну неправильну відповідь. Напруга зростала до 450 вольт. «Учень» (який насправді був актором) кричав, благав зупинитися, а потім замовкав. Експериментатор просто холодно наказував: «Продовжуйте». 100% учасників дійшли до небезпечної позначки у 300 вольт, а 65% людей тиснули на кнопку до абсолютного смертельного максимуму (450 вольт), хоч і плакали та благали зупинити тест. Виявляється, ми готові на все, якщо відповідальність бере на себе хтось інший.

Сучасна наукова етика виникла саме через ці жахливі експерименти.