
В одній родині легко може спалахнути суперечка: кароокий чоловік хвалиться, що орієнтується в темряві як кіт, а блакитноока дружина вічно мружиться на яскравому сонці. Здається дивним пов’язувати це з відтінком очей, адже дивимося ми зіницею. Але чи впливає сама райдужка на те, яким ми бачимо світ?
Коротко кажучи, колір очей ніяк не впливає на гостроту зору, і ми бачимо однаково чітко. Проте одна різниця таки є.
Як райдужка може заважати, якщо ми дивимося через зіницю?
Чітку картинку око отримує лише через зіницю, а райдужка навколо неї — як штора. Річ у тім, з чого ця «штора» зроблена.
Жодної блакитної фарби в наших очах немає. У передньому шарі світлої райдужки просто мало темного пігменту, тому світло в ньому розсіюється приблизно як у небі, і око здається блакитним. Темна райдужка майже не пропускає світло, а ось світло-блакитна трохи просвічує й пропускає у 100 разів більше світла, ніж темно-карі. Це зайве світло не додає зображенню чіткості, а лягає всередині ока легкою пеленою, як на засвіченому знімку.
Кого це стосується і як помітити різницю в себе
Внутрішній бік цієї «штори» в усіх людей вкритий темним шаром, і зазвичай його цілком вистачає. Тому різниця помітна не в усіх:
- Ця особливість є лише в тих, хто має дуже світлі блакитні очі. У людей із сіро-блакитними, зеленими та карими очима вимірювання показують однаковий результат.
- Сильніше сліпить яскраве світло. Особливо фари зустрічних машин уночі, а картинка в таких умовах здається світло-блакитнооким трохи менш контрастною.
- Вік важливіший за колір райдужки. Порівнювати свої відчуття з враженнями чоловіка чи дитини не дуже доречно, якщо ви різного віку. Краще орієнтуватися на однолітків. З роками світлової пелени всередині ока стає більше в усіх (до 70 років приблизно вдвічі), і вікові зміни тут значно помітніші за відтінок очей.
Чи правда, що в сутінках усе навпаки?
Побутує думка, що в темряві перевагу отримують люди зі світлими очима. В одному невеликому експерименті блакитноокі учасники справді змогли розібрати літери на стіні за трохи тьмянішого світла, ніж кароокі. Але перед тим очам дали звикнути до темряви всього пів хвилини.
Коли в іншому досліді людям дали на адаптацію до темряви повноцінні 20 хвилин, жодної різниці за кольором очей не знайшли. Виходить, якщо в блакитних очей і є фора, то лише в перші секунди після того, як у кімнаті згасло світло. Можливо, вони трохи швидше розрізнять обриси меблів.
А кольори ми бачимо однаково?
У тестах на розрізнення близьких тонів блакитноокі люди дають раду трохи краще. А тим, хто має карі очі, за тьмяного світла буває важче відрізнити схожі сині та жовті відтінки.
Втім, ця різниця настільки мала, що вловити її можна лише під час спеціального тестування. У звичайному житті, коли вибираєте одяг чи фарбу для стін, її ніхто не помітить.




















Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!