На початку 2020 року Китай на тлі пандемії заборонив вивезення мавп. До цього країна забезпечувала близько 60% постачань приматів у США. Водночас у світі різко зріс попит на випробування нових вакцин і ліків. У результаті виник гострий дефіцит піддослідних тварин, на світовому ринку ціна однієї лабораторної макаки зросла до 20-24 тисяч доларів, а в США вартість сягає 50 тисяч.
Ситуація виявилася настільки серйозною, що фонд співзасновника технологічної корпорації Palantir вклав мільйони доларів в американський стартап із розведення мавп. Тим часом медичні регулятори роблять ставку на штучний інтелект, щоб з часом узагалі відмовитися від частини дослідів на приматах.
Навіщо фармкомпаніям саме макаки
Перш ніж новий препарат дозволять випробовувати на людях, його безпеку перевіряють у лабораторіях. У багатьох випадках для цього підходять клітинні проби, комп’ютерні моделі, миші, щури або собаки. Але існують складні біологічні ліки — наприклад, моноклональні антитіла (ліки-білки, які шукають в організмі одну певну мішень). Вони працюють прицільно й діють лише в тому організмі, який має точно таку саму молекулярну мішень, як у людини. У гризунів і собак такої мішені часто немає, тому єдиним придатним видом для перевірки нерідко виявляються примати.
Найчастіше в біотехнологіях і фармацевтиці використовують довгохвостих макак. Їх ще називають макаками-крабоїдами, бо в природі цих тварин часто бачать на пляжах, коли ті ловлять крабів.
На перевірку одного препарату на основі моноклональних антитіл зазвичай іде близько 144 мавп. За нинішніх цін лише цей етап обходиться розробникам у мільйони доларів.
Постачання з інших країн не врятували ринок
Ще до пандемії головним світовим постачальником макак-крабоїдів стала Камбоджа, на яку у 2019-2020 роках припало 59% світової торгівлі цими тваринами. Однак у листопаді 2022 року прокуратура США висунула звинувачення вісьмом учасникам міжнародної мережі, включно з камбоджійськими чиновниками та керівництвом великого розплідника. За версією обвинувачення, постачальники виловлювали диких макак і за підробленими документами ввозили їх у США під виглядом вирощених у неволі — загалом до 3000 тварин.
Для дикої природи такий вилов став серйозним ударом. Макака-крабоїд — найпопулярніший у продажу примат у світі, і того ж 2022 року Міжнародний союз охорони природи перевів цей вид у своєму Червоному списку з категорії вразливих до видів, що зникають. Після скандалу найбільший постачальник лабораторних мавп у США призупинив увезення тварин із Камбоджі, що ще більше посилило дефіцит на ринку.
Зараз більшість довгохвостих макак у США привозять із В’єтнаму та острівної держави Маврикій. При цьому в самому Китаї швидко зростає власна фармацевтична галузь, місцеві компанії активно розробляють ліки, тому тварини потрібні їм самим.
Штучний інтелект змінює перевірку ліків
Алгоритми штучного інтелекту допомагають ученим значно швидше знаходити перспективні молекули та передбачати їхні властивості. Однак комп’ютер не скасовує перевірок на безпеку, кожна знайдена речовина перед випробуваннями на людях усе одно має пройти доклінічні тести.
Щоб прискорити цей процес і знизити залежність від дефіцитних тварин, американське відомство з допуску ліків (FDA) навесні 2025 року представило план поступового скорочення дослідів на приматах. Насамперед зміни стосуватимуться саме перевірки моноклональних антитіл. Оцінювати токсичність нових препаратів планують за допомогою комп’ютерних ШІ-моделей, вирощених у лабораторії крихітних копій людських органів (органоїдів) і систем «орган на чипі» — мініатюрних пластинок із живими клітинами печінки, серця або імунної системи людини. До кінця 2025 року відомство вже підготувало проєкт правил, який дозволить для частини антитіл скасувати або скоротити піврічні випробування на мавпах.
Суперечка навколо мегаферми
Поки одні впроваджують комп’ютерні моделі, інші розраховують, що живі примати знадобляться науці ще довго. Американський стартап Safer Human Medicine вирішив побудувати в місті Бейнбридж, штат Джорджія, величезний центр розведення довгохвостих макак, щоб продавати їх університетам і фармкомпаніям усередині країни та не залежати від імпорту.
Загалом стартап залучив 28 мільйонів доларів, з них 20 мільйонів ще у 2023 році вклав венчурний фонд 8VC, який створив співзасновник компанії Palantir Джо Лонсдейл (широко відомо про участь фонду стало лише восени 2026 року). За проєктом центр у Бейнбриджі розрахований на утримання до 30 тисяч макак — це зіставно з усім річним імпортом приматів у США до пандемії, коли в країну ввозили трохи більше ніж 30 тисяч тварин на рік.
Навіть за великих вкладень швидко заповнити такий розплідник неможливо. Самки довгохвостих макак стають дорослими приблизно в чотири роки, самці — у шість. Вагітність триває близько 162 днів, і самка приносить лише одне дитинча раз на рік або два.
У грудні 2023 року місцева влада схвалила для проєкту податкові пільги, але невдовзі зіткнулася з протестами. Мешканці Бейнбриджа побоюються шуму, запаху, забруднення води та ґрунту, інфекцій і втеч тварин: за їхніми словами, мавпи тікали навіть із найвідоміших розплідників. Проти виступили й зоозахисні організації, які закликають переходити на випробування без тварин, наприклад на комп’ютерні моделі.
Уже в лютому 2024 року місцеве агентство розвитку проголосувало за вихід з угоди. Стартап у відповідь подав позов до федерального суду, а мешканці звернулися до суду зі своїми вимогами. Через тривалі судові суперечки компанія так і не змогла викупити землю в Бейнбриджі, тож станом на осінь 2026 року центр у Джорджії не запрацював. Поки що стартап запустив лише невелику базу у Флориді, придбану на початку 2025-го.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!