Новому керівництву Антимонопольного комітету України (АМКУ) дістануться повноваження, яких не було ні в кого з попередників. Верховна Рада прийняла в цілому закон, що надає АМКУ право блокувати будь розподіл держпідтримки підприємствам і галузям. Парламент також доручив відомству вести моніторинг усіх преференцій, які бізнес отримував раніше і отримує від держави. До державної підтримки закон відніс всі галузеві дотації, податкові пільги, списання санкцій і штрафів, надання пільгових гарантій і кредитів. Сюди ж депутати включили продаж держмайна за заниженими цінами.
Нереальні повноваження
Втім, для двох галузей парламентарі зробили виняток. У законі передбачено, що функції АМКУ з контролю за держпідтримкою не будуть поширюватися на підприємства сільського господарства та оборонної промисловості. У всіх інших випадках відомство зможе приймати рішення не тільки про припинення надання держдопомоги, але і вимагати повернення раніше наданих преференцій, які, на думку комітету, шкодять ринкової конкуренції. АМКУ також буде вести реєстр державної допомоги і займеться створенням карти регіонального розподілу пільг. Втім, всі ці повноваження вступлять в силу через три роки. За цей час комітет повинен буде створити спеціальний департамент, якому і належить зайнятися моніторингом держпреференцій. Вже протягом першого року всі державні органи, наділені повноваженнями надавати підтримку, зобов'язані прозвітувати перед АМКУ про діючих у них програмах підтримки бізнесу. Коли норми закону набудуть чинності в повному обсязі, будь-яке міністерство буде направляти свої пропозиції і розрахунки в АМКУ, перш ніж винести рішення про надання пільг на Кабмін.
56-74 млрд грн у середньому складає щорічний обсяг державної підтримки, яку отримують підприємства від уряду
Повноваження комітету будуть поширюватися не тільки на нові дотаційні програми, але і на вже існуючих. Ймовірність того, що за результатами перевірок бізнесу почнуть забирати раніше надані кошти, невелика, але все ж можлива. «Приклад європейських країн, які мають великий досвід впровадження систем держпідтримки, свідчить про те, що випадки повернення коштів носять одиничний характер», - говорив раніше екс-заступник голови АМКУ Рафаель Кузьмін. У 2012 р. Європейська комісія (ЄК) зобов'язала угорського авіаперевізника Malev повернути гроші, отримані в рамках держпідтримки. ЄК з'ясувала, що уряд Угорщини надав компанії кредити на умовах, на яких перевізник не міг би залучити кошти на ринку. Така допомога суперечила нормам ЄС.
Сьогодні в Україні серед найбільших одержувачів державної допомоги значаться як комерційні, так і урядові структури. Приміром, в 2011 р. парламент списав борги кількох облгазам на загальну суму 12,3 млрд грн. Пізніше парламентарії пробачили НАК «Нафтогаз України», кільком теплокомуненерго і облгазів податкові заборгованості перед бюджетом на 20 млрд грн. Ще близько 24 млрд грн боргу було списано компанії «Газ України» перед «Нафтогазом».
Європейський приклад
АМКУ ще кілька років тому намагався через Кабмін домогтися подібних повноважень. Але законопроект кілька разів повертався розробнику. Тільки у квітні 2013 р. документ зареєстрували в Раді. Однак виносити на голосування в зал не поспішали. Прийняття закону сприяло підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Як розповіла голова парламентського комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики-Олександра Кужель, до другого читання текст готувався разом з представниками ЄК. «Через три роки буде впроваджуватися система державного моніторингу та оцінки, щоб держава не виділяла допомогу там, де може виникнути порушення конкуренції», - говорить депутат. За словами т. в. о. голови АМКУ Миколи Бараша, закон дасть можливість перевести управління бізнесу на прийняті в Європі інструменти. «Це дозволить зняти багато питань у відносинах з зовнішніми контролюючими органами і поставити надання держдопомоги на сучасні цивілізовані рейки», - переконаний Бараш.
За оцінкою АМКУ, щорічно на моніторинг держпідтримки з держбюджету потрібно 6,1 млн грн - на утримання штату уповноваженого органу з 30 чоловік, а також двох чиновників при кожному з міністерств для забезпечення попереднього моніторингу. Втім, ці витрати можуть окупитися, так як впровадження системи постійного спостереження за розподілом держпідтримки повинно призвести до скорочення витрат бюджету. Згідно з розрахунками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, обсяг держпідтримки з урахуванням податкових пільг, списання боргів підприємств становить в середньому 4-6% ВВП України, в той час як в Євросоюзі нормою вважається близько 1%. Це означає, що при номінальному валовому внутрішньому продукті 1,4 трлн грн в 2012 і 2013 р. середня сума держдопомоги склала 56-74 млрд грн. За європейськими мірками цей показник не повинен перевищувати 14 млрд грн.
