Що за спинами у нових міністрів-експатів: де працювали і чому відмінність

Ноу-хау українського Кабінету міністрів викликало хвилю обговорень: навіщо на ключових постах в Україні іноземці? Наскільки це доречно, хіба в такій великій країні не знайшлося гідних кандидатур? Хто керуватиме країною з-за бугра?

Міністр охорони здоров'я – Олександр Квіташвілі

28 листопада 2012 з нагоди 100-річчя від дня народження відомого українського поета і громадського діяча Андрія Малишка посольство України в Грузії спільно презентувало збірник його поезії "Пісня душі" грузинською та українською мовами. Тодішній ректор Тбіліського державного університету ім. Іване Джавахішвілі Олександр Квіташвілі у своєму виступі заявив: "Я дуже люблю поезію і прозу, в тому числі українських авторів. Історично Грузія дуже близька з Україною. І незважаючи на те, що ми сьогодні – великі партнери, зокрема, в політиці та економіці, необхідно, щоб і нове покоління знало добре один одного. Наші світогляд і менталітет схожі".

Про те, наскільки дійсно схожі наші менталітети Квіташвілі скоро належить дізнатися на власному досвіді. Новий міністр мав можливість заздалегідь хоч трохи дізнатися про своє нинішнє місці роботи, тому кілька місяців в якості експерта ходив до складу Стратегічної дорадчої групи з питань реформування системи охорони здоров'я при МОЗ України. Виступаючи в цій якості на початку жовтня на міжнародній конференції в Харкові, він заявив, що ні грузинський, ні німецький варіант реформування системи охорони здоров'я неможливо застосувати в Україні без урахування її специфіки. Для позитивних результатів вкрай важлива підтримка реформи з боку лікарів та медичної спільноти, слід також враховувати досвід місцевої влади, оскільки для такої великої країни, як Україна, неможливо виробити єдину систему реформування для всіх регіонів.

Олександр Квіташвілі.

Новий міністр народився в 1970 р в Тбілісі. У 1992 р закінчив з відзнакою історичний факультет Тбіліського державного університету за спеціальністю "Новітня історія Європи і США". У 1992 р після перемоги за програмою стипендій продовжив навчання в США в Школі державного управління ім. Роберта Ф. Вагнера.

У 1993 р отримав ступінь магістра у сфері державного управління і почав роботу в фінансовому та адміністративному департаменті Медичного центру Атланти. У тому ж році повернувся в Грузію, став працювати в грузинському представництві програми розвитку ООН. У 1995-1997 рр. – заступник начальника грузинської місії Комітету допомоги об'єднаної методистської церкви і виконуючий обов'язки керівника місії. До 2002 р працює консультантом у різних міжнародних організаціях у Азербайджані, Литві, Україні, Вірменії та Сербії. Тоді ж видає кілька аналітичних робіт, що стосуються реформи сфери охорони здоров'я та аналізу соціального захисту. У 2002 – 2008 рр. працював у Нью-Йорку, в Інституті Схід-Захід (EastWest Institute -EWI).

У січні 2008 р був призначений міністром праці, охорони здоров'я та соціального захисту Грузії. У серпні 2010 р подав у відставку після того, як отримав пропозицію очолити Тбіліський державний університет ім. Іване Джавахішвілі (ТГУ). У червні 2013 покинув свій пост через заплановані поправки до закону "Про вищу освіту", спрямованих на зменшення автономії університетів. На виборах президента Грузії минулого року очолював виборчий штаб кандидата від партії прихильників М. Саакашвілі.

Міністр економічного розвитку і торгівлі – Айварас Абромавічус

Новому міністру 38 років. Він народився у Вільнюсі (Литва). До нинішнього призначення був партнером шведської компанії East Capital АВ, яка управляє близько 20 пайовими інвестиційними фондами, що спеціалізуються на ринках країн Східної Європи, Балтії, Балкан, а також на Росії та Туреччини.

У 17 років поїхав вчитися до Естонії, де відкрилася перша приватна бізнес-школа в колишньому СРСР – Американський університет. Перший рік за його навчання платив відкритий фонд Сороса, а потім Айварас тренував жіночу та чоловічу баскетбольну команду університету і тому навчався безкоштовно (незважаючи на низький для цього виду спорту зріст, він був хорошим баскетболістом – у 1988 р. у складі дитячої збірної Литви став чемпіоном СРСР).

Кар'єру почав роботи в банку Hansabank (Естонія). В East Capital його запросив у 2002 р засновник компанії Петер Елам Хаканссон. З часом став власником пакету в 5% акцій. Керував роботою в країнах Балтії та СНД. У березні цього року увійшов до ради директорів Асоціації із захисту прав інвесторів (Росія).

Айварас Абромавічус.

Абромавічус волів інвестувати в компанії, які вже котируються на біржі і відносяться до реального сектору економіки. Провів кілька дуже вдалих угод з невеликими пакетами українських акцій (прибутковість досягала 211%), але були й невдачі – на ринках, що розвиваються, подібного не уникнути.

Про принципи своєї роботи Абромавічус говорив так: "Ми дуже довгострокові інвестори, на короткострокові коливання на ринку взагалі не звертаємо увагу. Нам важливо постійно зустрічатися з компаніями, ми не хочемо слухати, що нам брокери говорять. І у нас є вихід на найбільш високопоставлених людей майже у всіх компаніях і на всіх ринках, в які ми інвестуємо".

В останні роки, одружившись на українці, проживає в Києві. Дружина керує одним з інвестфондів.

Міністр фінансів – Наталія Яресько

Новому міністру 48 років, вона є американкою з українським корінням (батьки переїхали в США після Другої світової війни). Виросла в Чикаго, закінчила Kennedy School of Government при Гарвардському університеті. Отримавши у 1989 р ступінь магістра в галузі держполітики, працювала у відділі економічної політики Держдепартаменту США, кілька років спеціалізувалася на відносинах з СРСР. У 1987 р вона отримала ступінь бакалавра в галузі бухобліку в університеті DePaul (Чикаго), має диплом CPA. Після утворення незалежної України три роки очолювала економічний відділ посольства США в нашій країні.

Наталія Яресько

У 1995 р. після закінчення контракту на роботу в посольстві перейшла до фонду прямих інвестицій для підтримки малого та середнього бізнесу Western NIS Enterprise Fund, створеного урядом США. У 2001 р очолила WNISEF в Україні та Молдові, а в 2006 р. разом з партнерами заснувала свою управляючу компанію Horizon Capital, що зібрала в свої фонди близько $ 500 млн. За минулий час в українські компанії було вкладено близько $ 255 млн від приватних західних інвесторів. Це другий за розміром західний фонд прямих інвестицій в нашій країні після SigmaBleyzer. В Україні Horizon Capital в даний час володіє пакетами акцій таких компаній: "Агро-союз", "Біофарма", "Востокфінанс груп", "Датагруп", "Інкерман", Ciklum.