Експерт розповів про слабкі місця і "дірки" коаліційної угоди. На думку експерта Гальчинського, економічний розділ угоди не може претендувати на свою системність.

Офіційна частина коаліційної угоди поки що далеко не в повній мірі відповідає критеріям цілісних і системних програмних документів, які часто суперечать один одному. Про це говорить економіст Анатолій Гальчинський.

За його словами, в коаліційній угоді обґрунтовується стратегічна лінія економічної політики держави, в ньому задекларовано низку дуже важливих пріоритетів євроінтеграційного курсу України, але економічний розділ угоди не може претендувати на свою системність.

"У ньому багато колізій, його окремі декларації незбалансовані і суперечливі. По суті, це найслабший сегмент відповідного документа. Можливо, тому економічні міністерства віддані під опіку іноземним фахівцям", - зазначає експерт.

Гальчинський зазначає, що в програму уряду слід внести серйозні доопрацювання. На перше місце експерт виносить систему заходів, пов'язаних із забезпеченням непорушності приватної власності. "Без цього про яких-небудь серйозних перспективах розвитку української економіки говорити не доводиться", - зазначає він.

За його словами, другий блок стосується макроекономічної політики, яка повинна представляти собою органічне поєднання механізмів фінансової і монетарної політики. А третій блок - структурна політика.

Також він зазначає, що вкрай не задовільно прописані перспективи соціальної політики. "Мені не зрозуміла роль Мінсоцполітики, воно ще має довести своє право на існування", - пише він.

Крім того, економіст акцентує на тому, що невирішеною залишається проблема демократизації трудових відносин, реалізації принципу "праця і капітал", що широко використовується в західній економіці.

"Ну і найважливіше: хотілося б, щоб коаліція і уряд не тільки визначилися самі, але і привселюдно сказали суспільству про загальну філософію реформ", - резюмує Гальчинський.

В коаліційну угоду закладені реформи, але немає відповідальних за їх виконання. На думку експерта, проведенням реформ повинен займатися певний міністр, який буде робити тільки це і нічого крім.