План Сороса по Україні: оцінка експертів

Американський фінансист Джордж Сорос заявив, що для стабілізації економіки України потрібно $ 50 млрд., і оприлюднив довгостроковий план із шести пунктів, який передбачає реструктуризацію українських державних боргів і збільшення кредитування країни з боку МВФ, ЄБРР, Світового банку. Зокрема, він пропонує суттєво збільшити довгострокове кредитування України з боку ЄС (європейських фондів допомоги, ЄБРР, Європейським інвестиційним банком – не менше, ніж на $ 10 млрд.), Світового банку – на суму близько $ 5 млрд., збільшити кредитну лінію МВФ на $ 13 млрд., реструктуризувати існуючий держборг України, надати Україні допомогу по виплаті російських бондів на суму $ 3 млрд.

Експерти підтримують план Сороса, але сумніваються, що міжнародні кредитори на нього підуть.

Так, економіст Міжнародного фонду перспективних досліджень Олександр Жолудь висловлює безумовну згоду з усіма шістьма пунктами плану Джорджа Сороса.

"Україна знаходиться зовсім не в звичайній ситуації і тимчасових труднощях – щоб вийти на траєкторію зростання, Україні буде потрібно більш суттєва допомога, ніж вже запропонована з боку ЄС, МВФ, Світовим банком. Також Сорос говорить про бастіони бюрократії в Україні, яка не хоче ділитися грошовими посадами і яку треба скорочувати. У мене є сумніви, що Сороса послухають як міжнародні кредитори, так і виконають його побажання всередині України", – сказав Жолудь.

Він упевнений, що у відсутності в Україні системи жорсткого контролю кредити МВФ і європейські інвестиції можуть бути розкрадені в 2015 році. Жолудь також побоюється, що якщо вдасться в лютому отримати на конференції донорів гроші на відновлення Донбасу, то вони також можуть "піти в пісок".

"Треба уникнути на Донбасі того, що було в Росії після чеченської війни, коли на папері писали, що відбудували міст або мікрорайон, а тут же дописували, що його підірвали, списуючи гроші. Тому не можна давати українській владі гроші без контролю. А ЄС через власні проблем ще не до кінця розуміє, що проблеми з Україною можуть стати початком чергового переділу світу, що дуже зачепить ЄС. І тому не квапляться давати нам істотні кредити. У мене є підозри, що ЄС не буде збільшувати фінансування України, адже європейці вважають, що у ЄС зараз якісь свої короткочасні проблеми", – сказав Жолудь.

Не поспішає давати гроші Україні і МВФ, місія якого  розпочала свою роботу в Києві. "Навіть Греції МВФ дає більше, ніж Україна. Сорос досить авторитетна людина для міжнародних кредиторів, для ЄС, для МВФ, але поки, на жаль, ми не бачили його вміння на них вплинути в питаннях України", – підкреслює Жолудь.

За його словами, у МВФ, Світового банку, ЄБРР є ресурси для збільшення фінансування України. "Всі названі Соросом пункти можливі теоретично, але я, на жаль, не бачу, як їх можна реалізувати практично. Адже я не бачу досить сильного проукраїнського лобі в ЄС. Хоча є країни, які нас підтримують, наприклад, Латвія, Польща, але вони не грають першу скрипку в ЄС. В ЄС все скоріше залежить від Франції, Німеччини, Італії, у яких багато інтересів пов'язано з РФ. Вони розуміють, що збільшення допомоги Україні викличе у Росії невдоволення, яке може зменшити торговельні відносини і в підсумку постраждає їх великий бізнес, що має вплив на владу в цих країнах", – пояснює Жолудь.

Він застерігає, що для України зараз серйозний ризик недоотримати гроші в рамках минулорічних домовленостей з МВФ – через невиконання обіцянок, пов'язаних з проведенням реформ. "Якщо враховувати всі ризики, то експерти серйозно говорять про можливість збільшення дефіциту бюджету до 10% від ВВП в 2015 році. Якщо МВФ поставить умови, що він не згоден з таким бюджетом, то його або доведеться терміново переглядати, скорочуючи дефіцит за рахунок або додаткового оподаткування, збільшення поточних податкових ставок, або за рахунок скорочення витрат на державні проблеми (з оборони, медицині, освіті, змістом держапарату тощо).

У кредиторів занадто багато питань без відповідей до України

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вказує на ряд проблем, які можуть перешкодити реалізації плану Джорджа Сороса для України. "У плані міститься кілька проблем. По-перше, це небажання МВФ і ЄС так різко збільшувати фінансування, не дивлячись на те, що Україна в цьому році чекає різкий фінансовий розрив у зв'язку з необхідністю повертати державні квазі-суверенні борги. Обсяг виплат по них в 2015 році може скласти близько 10 мільярдів доларів. Це серйозна сума на тлі різко обмілівших золотовалютних резервів, що знаходяться на рівні 8 мільярдів доларів станом на початок року", – говорить Устенко. До того ж, експерт високо оцінює ризики, що Росія в найближчі тижні вимагатиме до виплати 3 мільярди доларів боргу за європейськими бондами України, купленим нею в грудні 2013 року і які повинні бути виплачені в грудні 2015 року.

Обсягу грошей від МВФ в рамках діючої до 2016 року програми stand-by буде недостатньо для перекриття 10 мільярдів доларів. За словами Устенка, лише частково проблеми України вирішує і 1,8 мільярда євро макрофінансової допомоги у вигляді середньострокового кредиту від Європейської комісії. Він також упевнений, що німці могли б надати Україні більше, ніж 500 мільйонів євро після зустрічі глави українського уряду з канцлером Німеччини. "Особливо враховуючи потребу України в грошах цього року, допомога могла б бути і більшою як мінімум мільярд доларів", – сказав Устенко.

Економіст висловлює сумніви з приводу готовності європейців збільшувати програму кредитування для України.

"Країни ЄС самі зараз переживають не найкращі часи, тому не треба серйозно розраховувати на різке збільшення допомоги від Європи протягом 2015 року. Більш вірогідним сценарієм є їх покриття в рамках існуючої програми МВФ і негайне відкриття нової програми співпраці з фондом на більш тривалий термін з великим обсягом фінансування – близько 15 мільярдів доларів", – говорить експерт.

Основна вимога, яка зараз висловлює по відношенню інвесторів, кредитори – це негайне проведення економічних реформ, які дозволять з 2016 року забезпечити економічне зростання в Україні.

"З перерахованих Соросом варіантів для України я швидше очікував би більш активного вливання фінансових ресурсів з боку США і фондів ЄС, або ж відкриття нової програми stand-by у МВФ. Місія МВФ буде вивчати, наскільки Україна зараз виконує взяті зобов'язання щодо переходу до гнучкого утворення курсу. А коли ми реально бачимо курс на чорному валютному ринку, то це свідчить, що немає гнучкого курсу. Також у МВФ неминуче виникатимуть питання щодо зниження системи державних фінансів України – дефіцит державного бюджету знаходиться у керованій зоні до 4%, але є ще й дефіцит НАК "Нафтогазу", який може бути більшим, якщо не будуть збільшені тарифи на газ для споживачів. У МВФ виникає питання: наскільки швидко український уряд в змозі вирішити проблему перекидання субсидування "Нафтогазу" на населення?", – говорить Устенко.

За його словами, у прибулої до Києва місії МВФ може виникнути питання про активність українського уряду в проведенні необхідних для країни економічних реформ.

"У міжнародних кредиторів України, і не тільки МВФ, будуть питання щодо реформування систем державного управління, дерегуляції бізнесу, державних закупівель. Ще одне їх переживання – український банківський сектор потребує серйозної рекапіталізації. Але де взяти на це гроші? Нацбанк зараз веде переговори з власниками банків про внесення додаткового капіталу, і враховуючи, що в будь-якій країні власники банків займають вкрай невигідну позицію з точки зору платників податків, я очікую більш сильного тиску з боку НБУ на власників банків, щоб вони ввели в банки власний капітал. Адже вони непогано заробили на цих банках, купуючи за кордоном нерухомість і вкладаючи в інші інвестиційні проекти, тому Нацбанк спробує з них максимум "вичавити" для рекапіталізації і не користуватися для цього ресурсами платників податків", – сказав Устенко.

Аналізуючи раду Сороса по реструктуризацію українського зовнішнього боргу, Устенко відзначає, що в реальності в Україні реструктуризувати можна тільки зовнішні державні борги у вигляді євробондів. "І ця реструктуризація повинна бути добровільною – це означає, що ми повинні будемо поліпшити умови для українських кредиторів. Власники наших євробондів повинні будуть отримати преміальні гроші за свою згоду реструктуризувати наші борги. Адже реструктуризація державного зовнішнього боргу за євробондами означатиме технічний дефолт і збільшення вартості наших зовнішніх запозичень на ринку капіталу", – сказав Устенко.

Він резюмує, що на увазі неможливість уряду фінансувати бюджетний дефіцит за рахунок зовнішніх ринків треба шукати способи далі продовжувати знижувати дефіцит. Адже на даний момент існують проблеми з отриманням грошового ресурсу за рахунок зовнішнього кредитування, яке дасть можливість перекрити існуючий фінансовий розрив.

Гроші дадуть тільки в обмін на реформи

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "KASE Україна" Володимир Дубровський вважає, що міжнародні кредитори будуть збільшувати кредитування та фінансову допомогу Україні не за порадами Джорджа Сороса, а тільки якщо побачать початок в Україні реформ. Він підкреслює, що уряд повинен більш активно залучати до процесу реформування країни постмайданний цивільний сектор – експертні центри, громадські організації тощо.

"В українського уряду є велике бажання, щоб Україна процвітала, але вони не знають, що для цього треба робити. Міжнародні донори зараз теж не розуміють, що конкретно потрібно робити в Україні. Потрібно, щоб їхня допомога на реформи розподілялася відповідно до підказками від цивільного сектора – наприклад, як це було з розробкою антикорупційних законів і законів щодо держзакупівель, слід цей досвід продовжувати з реформ податкової сфери, і інших теж", – говорить Дубровський.

Український уряд, не припиняючи, нарощувало зовнішні борги з 2008 кризового року, і в 2015 році їх треба повертати, а грошей на це немає. "При цьому частина кредитних грошей була розкрадена і не спрямовувалася на декларовані цілі. Зараз нам потрібно запозичення на те, щоб їх повернути. Мені здається, що якщо уряд зараз не буде активно виконувати вимоги МВФ, покаже реально здійснимі плани з реформування, то МВФ та інші кредитори будуть готові виділяти великі гроші", – сказав Дубровський.

За його словами, МВФ насторожено ставиться до всіх урядів України, починаючи з 2005 року. "Адже глави урядів починаючи з Юлії Тимошенко спочатку обіцяли ряд речей, потім від них відмовлялися, що не один раз призводило до припинення кредитування. Наприклад, два рази обіцяли встановити високі тарифи на газ і це реалізовувати не вдалося. Тепер МВФ готовий буде давати Україні гроші лише після початку реформ, дорожня карта проведення яких буде виглядати реально здійсненним. По суті, в Україні реформи ще толком і не починалися", – підкреслює Дубровський. У нього також викликає настороженість, що до процесу розробки податкової реформи в Україні привертають старі кадри.

"Вони навряд чи зможуть щось актуальне запропонувати. І реформи в Україні зараз йдуть не в тому напрямку – ще більше підвищують і без того граничне податкове навантаження, що призведе до ще більшої рецесії і економічним проблемам. На посади міністрів треба ставити не просто нових людей, а людей з новими ідеями, який буде формувати нова команда. Наприклад, у Міністерстві фінансів триває стара політика, що виглядає непереконливо. І якщо уряд зараз покаже місії МВФ все, що встигло зробити в 2014 році, то я б на місці МВФ лише обмежився в 2015 році видачею України коштів, які будуть нею ж сплачені МВФ за старими боргами. Вони хоча б дозволять не допустити в Україні дефолт", – упевнений Дубровський.

Нагадаємо, в Євросоюзі заявили, що взяли до уваги пропозиції Сороса щодо масштабної макрофінансової допомоги Україні. Примітно, що вчора в Ризі Єврокомісія ухвалила рішення про надання Україні макрофінансової допомоги в 1,8 млрд євро.