Батько польських реформ українцям: "Просто не треба красти!". Президент Петро Порошенко запросив економіста з Польщі Лешека Бальцеровича допомогти українцям з реформами

Як визнав президент, ми будемо використовувати досвід Польщі. Особливо в реструктуризації місцевого самоврядування.

У Бальцеровича є свій секрет успіху: стратегія, швидкість втілення реформ і команда реформаторів. У часи Бальцеровича-віце-прем'єра Польща за кілька років стала успішною країною з ринковою економікою. Як і ми зараз, тоді вони зіткнулися з засиллям старих кадрів, страхом ризикувати, величезним зовнішнім боргом. Якщо перші дві проблеми Польща зі скрипом подолала самостійно, то з останньою не впоралася б без сусідів, які простили полякам половину боргів.

- Пішли назустріч всі, включаючи Папу Римського, - з посмішкою згадував ті часи Лешек Бальцерович під час відкритої лекції в Києві в п'ятницю. - Ви теж можете добитися цього. Потрібні аргументи і дипломатія. Шукайте їх.

Де і як шукати, він розповідав півтори години. А потім ще і ще - вже на зустрічах з політиками.

Основні тези його виступу в Музеї Тараса Шевченка.

Про швидкі перемоги

- Треба рухатися швидко з реформами. Коли пацієнт хворий, його треба лікувати, а не чекати. Так буде краще для самого пацієнта. Реформи - захист вашого майбутнього. Немає проблем з тим, що треба зробити, - рецепт відомий. Питання в тому, чи є команда, здатна направити цей рух. У вас є хороші економісти, я багатьох з них знаю. Використовуйте їх. Не бійтеся ризиків. Використовуйте симпатію, яка є зараз на Україні в європейських країнах. Ви потребуєте допомоги. Але важливо, щоб Україна показала, що готова до реформ, а не просто просить грошей. Інакше симпатії будуть падати. Покажіть, що ви не Греція!

Про люстрацію

- Майже нікому в Європі не було можливо поміняти половину людей одночасно. Тільки у Східній Німеччині була така можливість. Але вони залучили людей із Західної Німеччини. Не чекайте, поки нові кадри доростуть в повному розумінні цього слова. Міняйте вже зараз. Міняйте хоча б верхівку, а чиновники пристосуються. Кадри з культури можуть залишитися, вони не такі небезпечні. Міністерство фінансів, економіки, Національний банк, армія - ось, що треба міняти відразу ж.

Про дефіцит бюджету

- Треба показувати, куди йдуть гроші кожен день. В сім'ї знають: якщо витрачати більше, ніж заробляєш, до зарплати не доживеш. У суспільстві так само. Дефіцит бюджету говорить про те, що витрати занадто високі. Треба скорочувати. І у вас є резерви. У вас один з найнижчих пенсійний вік у Європі. Знаю, що низькі пенсії. Але мова йде про відсоткове співвідношення працюючих і пенсіонерів. У Польщі виходять на пенсію в 67 і нормально себе почувають. (Самому Йому в січні виповнилося 68. - Авт.)

Про майно

- Підприємства треба виводити з держвласності. Тільки приватизація. Так політики втрачають владу. Де немає приватизації, там є проблеми з відношенням влади і бізнесу. Але чесного бізнесу потрібні умови, коли можна чесно робити справу. Щоб будувати таку систему, просто не треба красти. Заважає зарегульованість? Проведіть дерегуляцію і ліквідуйте зайві інспекції. Нам дерегуляція дуже допомогла - ми позбавили чиновників можливостей вимагати хабарі.

Про приклади сусідів

- Подивіться на історію Словаччини. Перші вісім років, після того як вони задекларували курс на зміни, там діяли народні популісти від олігархів. Потім перемогли реформатори. І тепер Словаччина має славу головного реформатора Східної Європи. Повторіть це. Кредитори повинні розуміти, що в цій країні знають, що роблять.

ДОВІДКА

"План Бальцеровича" - так тепер називають кроки, які зробив уряд польського прем'єра Тадеуша Мазовецького у 1989-1990 роках. Лешек Бальцерович поєднував у ньому посади віце-прем'єра та міністра фінансів. План, який тепер називають "шоковою терапією", означав суворе обмеження інфляції, самостійність товарного і грошового ринків та рівновагу бюджету, який урізали за один рік. Крім того, в Польщі підвищили роздрібні ціни, скоротили бюджетні дотації, обмежили грошові доходи, встановили єдиний курс злотого для підприємств. Суспільство сприймало обмеження з трудом, і в 1991 році автор реформ поплатився кріслом в Кабміні. Але вже через пару років поляки визнали ефективність реформ, а в 1997 році Бальцерович знову став главою Мінфіну.