Валютний курс. Гонтарєва умиває руки?

Втім, вона давно вже перебуває в ньому - коли у вересні НБУ вводив індикативний курс, за яким продавав невеликі обсяги валюти банкам на аукціонах, було заявлено, що робиться це для стабілізації гривні, на яку давило безліч різноманітних факторів. Але така міра привела лише до дефіциту валюти і зростання чорного ринку - експортери не поспішали завозити валютну виручку в країну, обгрунтовано розраховуючи на її подорожчання, враховуючи високий відкладений попит на валюту. Курс на «чорному ринку» усе більше відривався від міжбанківського, а банки торгували між собою валютою, використовуючи напівлегальні схеми.

Зрозуміло, що в системі «Валклі» (скорочене від «Валютний клієнт» - програмне забезпечення, яким користуються скарбники для купівлі-продажу валюти на міжбанку) торги проходили за «офіційним» індикативного курсом, але потім покупці валюти різними способами відшкодовували продавцю різницю між індикативним і реальним курсом. Прості громадяни, зіткнувшись з відсутністю валюти в офіційних пунктах обміну, домовлялися особисто з «міняйлами» - на Інтернет-форумах з'явилися оголошення про купівлю-продаж валюти з прямими контактами зацікавлених осіб. Курс, природно, дуже відрізнявся від офіційного.

Скасуванням індикативного курсу НБУ фактично визнав провал свого експерименту з упокорення національної валюти на закладеної в бюджет позначці 17 гривень за долар. А нервові поради глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої взагалі не займатися купівлею валюти лише підсилили враження про безпорадність регулятора в цій ситуації. Якщо середньозважений курс на нацбанківському аукціоні 4 лютого склало 16,41 гривень за долар, то на чорному ринку гривня бовтається в районі 21-22-23 за долар. Ось до цих цифр, якщо не вище, і буде із завтрашнього дня тягнутися офіційний курс. Експерти визнають, що з-за високого відкладеного попиту не виключено різкий ривок курсу з подальшим «відкатом» назад, хоча Нацбанк може постаратися, щоб зближення офіційного і реального курсу відбувалося поступово. Круті перегони можуть сильно вдарити по і так переживають важкі часи банкам, оскільки їм потрібно буде переоцінювати пасиви і активи, прив'язані до офіційного курсу НБУ.

Регулятор розраховує, що вирівнювання курсів за логікою простимулює зачаїлися експортерів заводити наявну валюту в країну, що зіб'є попит на долари і євро, а валютні операції вийдуть з тіні. Є всі підстави скорочення в нових умовах чорного ринку, правда, у нього все одно залишаться свої незаперечні плюси - не потрібно платити 2 %-й збір в Пенсійний фонд і немає обмеження при купівлі валюти для одного клієнта (офіційно - не більше, ніж на 3000 гривень). Не все так однозначно і з експортерами - звичайно, курс для них стане більш привабливим, але говорити про те, що вони раптом повернуть всі свої валютні запаси в Україну, не доводиться.

По суті, Нацбанк вже практично вичерпав резерви впливу на курс ринковими методами і тепер фактично відходить в сторону, щоб спостерігати, яку рівновагу на ринку гривня знайде самостійно.

Валюта повинна повернутися

Володимир Лановий,

екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ

Зрозуміло, що спроби стабілізувати гривню перед парламентськими виборами були покликані показати, що настає якась стабільність. Але це породило відхилення реального ринкового курсу від об'являємого, а адміністративне нав'язування тільки погіршило ситуацію, тому що експортери перестали переводити валюту з-за кордону. Тепер валюта повинна повернутися. У імпортерів є межа, за якою вони готові купувати валюту. Але ті імпортери, які просто не зможуть за таким курсом продати продукцію в Україні, відмовляться від такої продукції, а перейдуть на іншу. Покупець все одно, навіть при зростаючих цінах, буде купувати найбільш важливі товари. Ринок імпорту зміниться структурно - підуть високоякісні товари, які споживач сьогодні не в змозі купити, а їх місце займуть більш дешеві.

Механізм ринкового курсоутворення не принесе суттєвих змін

Василь Юрчишин,

директор економічних програм Центру Разумкова

Нацбанк в останні півроку досить активно експериментував на валютних ринках і ні в одному зі своїх експериментів позитивних результатів не досяг. Основна причина - НБУ втратив контроль над валютною політикою, якщо така взагалі у нього була. Дуже важливо і довіра до центрального банку, але я щось не чув від населення, що йому можна довіряти. В умовах такої недовіри запровадження механізму ринкового курсоутворення не принесе ніяких істотних змін. Можливо, зменшиться спред між чорним курсом і офіційним, але саме по собі введення такого умовно єдиного курсу не призведе до більшої пропозиції валюти. Немає підстав і для того, що українці будуть готові відкрито купувати і продавати валюту, адже зберігається 2 %-й податок на покупку, є інші обмеження для громадян на валютному ринку.

Все це призведе до того, що офіційний курс буде постійно наздоганяти спекулятивний. І на тлі подальшого розкручування девальваційних механізмів мені важко сказати, яким буде курс у підсумку. Зміцнення гривні і стабілізація ситуації можуть статися, тільки якщо будуть рівні прозорі правила гри для всіх і буде формуватися довіра до політики Нацбанку. Але я не бачу, чому ринковий механізм курсоутворення призведе до того, що така довіра раптом з'явиться.

Не думаю також, що у експортерів з'являться підстави повертати валюту в країну, якщо завтра-післязавтра вони зможуть продати її ще дорожче. У відсутність чітких індикаторів для валютного курсу немає стимулів розлучатися з активом, цінність якого зрозуміла і приймається всіма. Думаю, є більше ризиків, що ми можемо увійти в дуже неприємну девальваційну спіраль, зупинити яку буде вкрай важко.

У перші дні після відміни індикативного курсу ситуація буде розвиватися хаотично

Андрій Новак,

голова Комітету економістів України

Нацбанк фактично самоусувається від процесів впливу на курсоутворення і офіційний курс буде наближатися до курсом чорного ринку. НБУ вибрав неправильну стратегію переходу на плаваючий курс, тому що в умовах кризи і стану війни не можна відпускати ситуацію на відкуп законами ринку. Така політика могла привести тільки до вільного падіння гривні і до нього й привела. Звичайно, тримати фіксований курс було складно, але Нацбанку разом з урядом треба було заявити, що вони будуть тримати курс у певному валютному коридорі.

У перші дні після відміни індикативного курсу ситуація буде розвиватися хаотично і більш-менш зрозуміло, на якій позначці зупиниться курс, стане тільки в середині-наприкінці наступного тижня. Миттєвої реакції експортерів, звичайно, не буде, але якщо вони побачать, що курс стабілізувався, то вже не будуть ховати все, що тільки можна сховати. Якщо ж гривня буде різко падати, у Нацбанку вже нічим цей обвал зупинити.

Валюті просто нізвідки з'явитися

Анатолій Баронін,

директор аналітичної групи «Да Вінчі»

Не думаю, що Нацбанк буде пом'якшувати перехід від нинішнього офіційного курсу до реального. Чим швидше вони вирівняються, тим меншим буде девальваційний тиск в подальшому. Нацбанк планує, що після цього в країні з'явиться валюта, але сумніваюся в цьому, тому що їй просто нізвідки з'явитися. Проблема не в курсовій політиці, а в експортному потенціалі і проблеми наших експортерів на світових ринках. Частина ринків втрачена із-за обмежень з боку Російської Федерації, частина ринків втрачена на Близькому Сході і в Північній Африці, тому що їх виробники нарощують власні виробничі потужності, плюс в Європі попит не зростає. Світова кон'юнктура не дає підстав прогнозувати збільшення припливу валюти в країну. І ніхто з іноземних інвесторів не буде вкладати значні суми у країну, майбутнє території якої незрозуміло. Це об'єктивні фактори, які не дозволяють говорити про припливі валюти. Всі кошти, які дасть МВФ, підуть на виплату наших боргових зобов'язань.

Думаю, валюту зараз хоче купити будь адекватна людина і будь-яка компанія. Тому не можна говорити, що існуючий відкладений попит на неї визначається питаннями кредитування, обсягами виробництва і якимись бізнес-моделями. Сьогоднішній попит на валюту - це наслідок об'єктивної непевності і населення, і бізнесу в майбутньому. Вибір іноземної валюти - це вибір більш стабільної економічної системи. Це просто втеча в більш стабільний засіб заощадження.