Російська пропаганда вправно займається популяризацією теми загострення стосунків України з сусідньою невизнаною республікою, натякаючи навіть на ймовірний військовий конфлікт – як у 2008 році у Південній Осетії. Залякані українці, які проживають на території невизнаної республіки, навіть звернулися з листом до президента та народу України із запевненнями, що їх не утискають у правах, повідомляє ТСН.
Вперше Росія використала “карту” Придністров'я ще у 2014 році, зокрема, після заборони транзиту автомобільних вантажів через Україну для російського військового контингенту в невизнаній республіці. Головним меседжем для громадської думки стало те, що Україна нібито відкриває другий фронт на Дністрі з метою видавити російських миротворців з Придністров'я.
Чергова хвиля підбурювання панічних настроїв почалася вже наприкінці травня – початку червня цього року – після денонсації Україною угод з РФ про військове співробітництво та заборону на транзит російських військових формувань, які тимчасово перебувають на території Молдови.
Таке рішення українського парламенту є логічним в умовах військового конфлікту з Росією і провадження президентом Петром Порошенком політики підтримки територіальної цілісності Молдови та реінтеграції Придністров'я до її складу.
Відповідно, ситуація, яка склалася, є невигідною для Росії. До того ж, зараз і Молдова, яка хоче замінити російських миротворців у Придністров'ї на контингент ЄС, почала депортувати назад військових РФ, які намагаються потрапити до Тирасполя через Кишинів. Відтак Росія зовсім втрачає вільний доступ до Придністров'я.
Крім того, для президента РФ Володимира Путіна з'явився ще один подразник. Як пише німецьке видання Der Spiegel, Одеса зі своїми прихильними до контрабандистів портами досі вважалася безпечним тилом для придністровців. Але в кінці травня Порошенко призначив там головою ОДА колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі.
Саакашвілі днями заявив, що основа загроза з боку Придністров'я полягає у контрабанді зброї та наркотиків. А також він згадав про придністровських та бессарабських сепаратистів, які “знаходяться на короткому повідку у Кремля і є звичайними бандитами”. Відтак керівник області планує і далі посилювати кордон (зокрема, за губернатора Ігоря Палиці там з'явився протитанковий рів). Необхідність цього диктує саме близькість військового контингенту країни-агресора (за даними української сторони, у Придністров'ї зосереджено щонайменше 1,5 тис. російських військових), а також спроби прибулих диверсантів розхитати ситуацію через вибухи в Одесі.
Усі зазначені вище фактори викликали неабияке невдоволення російської сторони. Тож пропаганда почала підключати експертів і чиновників невизнаної республіки, які в один голос заговорили про радикальне загострення ситуації і придушення Придністров'я. “Блокадне кільце зімкнулося”, – пише інтернет-видання “Приднестровские новости” з посиланням на главу МЗС Придністров'я Ніну Штанскі. А дехто вже почав прораховувати варіанти військового розвитку подій. Так, у першу чергу згадують про грузинсько-російський конфлікт у Південній Осетії. “Саме атака на російських миротворців і їх загибель у Південній Осетії призвела до введення в республіку регулярної армії РФ”, – пише “Московский Комсомолец” у матеріалі під назвою “Ще одна війна? Придністров'я опинилося під прицілом України і Саакашвілі”.
“Цілком можливі й військові провокації [зі сторони України] проти республіки з метою “прощупати” реакцію Росії”, – йдеться у публікації політексперта Іннокентія Адясова на РИА Новости. Дмитро Рогозін, віце-прем'єр РФ відповідальний за військову промисловість, в одному з коментарів заявив, що народ Придністров'я завжди може розраховувати на підтримку Росії у важкий момент.
У свою чергу віце-спікер Держдуми, депутат правлячої партії “Єдина Росія” Сергій Железняк уже прямо погрожував війною проти Києва у разі “нападу на російських миротворців у Придністров'ї”. Повідомлення про С-300 з'явилося на сайті одеського видання “Таймер”, звідки його відразу ж підхопили російські та деякі українські ЗМІ. Проте офіційного підтвердженням немає.
Спікер Генштабу Владислав Селезньов заявив, що тема розміщення ракетного комплексу на останніх зустрічах не обговорювалася. Крім того, ніхто з місцевих жителів поки не заявляв про побачені в районі Одеси комплекси С-300. Про те, що Росія очікує “першого пострілу” зі сторони українських або молдавських військових днями написав і генерал-майор російської військової розвідки Сергій Канчуков.
Тоді можуть втрутитися московські війська – “не як агресор, а щоб захистити мирне населення Придністров'я”, передає Der Spiegel. Примітно, що для “захисту населення” генерал-майор пропонує скоординований наступ озброєних сил “Новоросії” на Донбасі із застосуванням російських повітряно-десантних військ. Вони мають пробити сухопутний “міст” з Донецька через Одесу у Придністров'я. Однак такий сценарій можливий, лише якщо Путін віддасть прямий указ, зазначає Канчуков.
Якщо президент країни-агресора все ж таки прийме відповідне рішення, то він навряд чи стане чекати цього “першого пострілу”. Адже історія як Південної Осетії, так і Донбасу показала, на що здатні вправні провокатори та злагоджена робота російської пропагандистської машини. Поки ж Росія грає м'язами. 10 червня Міноборони РФ оголосило про проведення навчань на території Придністров'я. Зокрема, військові відпрацьовуватимуть прийоми зі зриву атаки штурмовика типу Су-25 і ударного вертольота типу Мі-24. Опитані ТСН.ua молдавські та українські експерти з питань Придністров'я наголошують, що ймовірність військового конфлікту наразі відкидати не можна.
Палій Олександр, політолог, кандидат політичних наук:
– Росія зацікавлена у тому, щоби дестабілізувати ситуацію в Україні біля Одеси, порушити нормальний економічний розвиток України, і засилати диверсантів в Одесу, які вчиняють вибухи на нашій території. Тому не можна зараз виключати ймовірності розпалювання військового конфлікту. Але, звичайно, це ініціатива не з боку України, а з боку терористів. Нам Придністров'я не заважає. Україна підтримує Молдову, але не так, щоб доводити справу до збройного конфлікту. Будемо заохочувати Придністров'я до повернення, реінтеграції в Молдову, але без таких серйозних пригод. У Придністров'ї дійсно сильний вплив Росії, але війною ми точно менше досягнемо, ніж дипломатією. Україна не зацікавлена у збройному конфлікті. У разі, якщо справа дійде до військових дій, увесь світ побачить, що агресор – це Росія, і будуть запроваджувати вже значно сильніші санкції проти неї.
Аркадіє Барбарошиє, директор Молдавського інституту суспільних політик:
– Вся ця демагогія, шум і виття, що здійнялися через цей “придністровський конфлікт” і так званої можливості нового збройного конфлікту, має лише одну мету – нагнітати обстановку і знайти винного в помилках і невдачах, допущених і придністровською адміністрацією, і Росією. Справа в тому, що Придністров'я довгий час використовувалося і продовжує використовуватися (наразі вже менше) як якась неузаконена офшорна зона. Через Придністров'я проводилися досить великі операції, кримінальні схеми, контрабанда. І зараз всі ці схеми, завдяки наполегливості українського керівництва, перекриваються. Це інтерпретується кримінальними мережами як блокада.
І це дійсно блокада, але не Придністров'я, а блокада незаконної діяльності. Імпортувати у Придністров'я ніхто не забороняє. А експортувати теж можуть усі придністровські компанії, які зареєструвалися за молдавським законодавством, у законному порядку отримали митні документи, сертифікат про походження товару тощо. Як доказ того, що блокади немає, можна використовувати ту ж тираспольську статистику. За різними оцінками, більше 50% експорту Придністров'я йде у Європейський союз. Про яку блокаду ми говоримо? І ніякої гуманітарної катастрофи там зараз не спостерігається. Тому однозначно це виття використовується для нагнітання обстановки, для того, щоб потім підпалити сірник. Однак зараз важко говорити про якусь ймовірності збройного конфлікту.
Якби у мене 2 роки тому запитали, чи піде Росія війною на Крим, на Україну, я навряд чи сказав би “так”. Тим не менш, це сталося. Що в голові у кремлівського ведмедя, дуже важко прогнозувати, тому що ця голова думає ірраціонально. А тут ніхто не хоче війни. Ні Кишинів не хоче, ні жителі Придністров'я не хочуть. І я абсолютно впевнений, що українці на Сході України теж не хотіли війни. Тим не менш, сталася агресія Росії. У цьому зв'язку я згадую окупацію Росією Південної Осетії та Абхазії. Якщо подивитися архіви, то можна побачити, що була використана така ж тактика: шум, блокада, військові провокації – і закрутилося.
