Росія зробила вдалий для себе хід по ситуації на Донбасі, домігшись внесення пункту, що визначає статус окупованих територій, проект змін до Конституції України. Разом з тим, говорити про перемогу Москви зараз рано по ряду причин.
До такого висновку дійшли експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, йдеться в 19-му випуску аналітичної публікації "Зовнішньополітичні акценти".
"США приєдналися до російським вимогам до України за конституціоналізації "особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей" (нагадаємо, чіткого формулювання про особливий статус у відповідному законі немає, але мова йде про серйозні особливості самоврядування окупованих районів Донбасу), а також проведення там виборів одночасно з місцевими виборами в Україні. Крім геополітичного елемента, рішення США можна пояснити втомою від нездатності України досягти прогресу у врегулюванні конфлікту самостійно, виконати обіцяний пакет реформ, подолати корупцію тощо. Серед американської еліти знову згадують улюблену фразу з приводу України, яка "ніколи не втратить можливості втратити можливість". Тому Вашингтону було доцільніше взяти тактичну паузу в конфлікті з Росією заради протидії ряду загроз на Близькому Сході, ніж продовжувати жорстку конфронтацію з Москвою з-за України", — зазначили експерти.
За їх словами, Вашингтон пішов назустріч Москві в рамках домовленостей щодо ядерної програми Ірану. Разом з тим, говорити про перемогу РФ зараз немає підстав, впевнені в МЦПД.
"Якщо короткострокові наслідки врегулювання іранського питання для України вже очевидні — Київ безапеляційно змушують погодитися з положеннями, які фактично легітимізують ДНР/ЛНР та їх ватажків, то про довгострокові наслідки для України російсько-американського зближення з іранської ядерної програми поки що робити висновки зарано", — зауважили вони.
По-перше, за словами експертів, Москва не перемогла, тому що "Україна все ще має шанс відновити свою суб’єктність у переговорному процесі за умови успішного впровадження реформ, подолання корупції, відновлення економічного зростання, а також дотримання послідовної та виваженої політики Києва щодо окупованих територій Донбасу та Криму з урахуванням національних інтересів".
По-друге, наголошується в документі, "не слід перебільшувати стратегічного характеру виграшу Москви від врегулювання ядерної програми Ірану, зміни ситуації в Сирії і прийняття Києвом російських вимог щодо конституційного закріплення статусу Донбасу" у зв’язку з внутрішніми проблемами самої РФ.
"Поки що ми маємо справу з тактично вдалим ходом Кремля, а не з його стратегічною перемогою. Падіння ціни на нафту підвищить вартість російської агресії проти України та послабить російську економіку. Зменшення кількості нафтодоларів позначиться на соціально-економічному становищі російських громадян і матеріально-технічне і військове забезпечення бойовиків ДНР і ЛНР. У стратегічному плані Москва має таку кількість внутрішніх викликів — від немодернізованої економіки до авторитарної політичної системи, що тактичні дипломатичні перемоги поки що ні в якій мірі їх не компенсують. Однак питання витривалості нинішнього російського режиму є досить дискусійним — РФ навіть у нинішній ситуації може витримати низькі ціни на нафту і рік, і більше. Тому російсько-американське взаєморозуміння слід характеризувати не як кінцевий програш України, а як сигнал про хибність розрахунку на зовнішню допомогу при повній внутрішній бездіяльності і збереженні старих корупційних практик, слабкості держави всередині і зовні", — йдеться в аналітичному документі.
