Частка істини є як в позитивних, так і негативних оцінках берлінської зустрічі Порошенко. Головна мета цієї зустрічі, полягала в тому, щоб зрозуміти ситуацію і, по-перше, запобігти подальшій ескалації конфлікту, по-друге, обговорити проблеми, які виникли останнім часом на Сході, і знайти ефективні інструменти контролю над ситуацією.
Вплив у цьому питанні йшов як на Порошенка, так, і на Путіна. І ще одним завданням цієї зустрічі було продемонструвати російському президенту, що Захід знаходиться на стороні України.
З іншого боку, і Німеччина, і Франція, як посередники в Мінських домовленостях, зацікавлені в тому, щоб ці домовленості реалізовувалися. Порошенко не будуть схиляти або змушувати виконувати все до останньої літери, але зацікавленість Меркель і Олланда в дотриманні умов договору залишається значимим фактором.
Але є і ще один аспект цієї зустрічі, який грає на руку Україні і, до речі кажучи, нейтралізує побоювання наших критиків Мінських угод і конституційних змін: Німеччина і Франція приймають українську версію Конституції. Адже Кремль і бойовики вважають запропоновані Україною зміни недостатніми і не відповідають Мінськими угодами. Але Меркель і Олланд тут чітко зайняли сторону України: вони визнають, що Київ виконує свої зобов'язання щодо конституційних змін.
Німеччина і Франція приймають українську версію змін до Конституції, незважаючи на протести Кремля.
Однією з головних проблем у найближчій перспективі стане питання про вибори в Донбасі. У разі проведення виборів сепаратистами Мінські домовленості будуть, по суті, зірвані. Росія дотримується позиції, згідно з якою Україна і Захід повинні визнати вибори, проведені бойовиками. Тоді як насправді в Мінських домовленості сказано не про це, а про необхідність організації на захоплених територіях виборів у відповідності з українським законодавством. Поки ніякої узгодженої моделі проведення виборів немає і, може не буде.
Відповідно, не будуть реалізовані ті особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Тим не менше, формальне виконання зобов'язань необхідно. На зустрічі в Берліні казали і про це теж.
На користь України говорить і той факт, що Меркель підкреслила важливість військової деескалації в Донбасі. Іншими словами, зараз потрібно займатися не стільки політичними питаннями, скільки зниженням градусу конфлікту. В принципі, це відповідає українській позиції, так що зустріч дала певні результати.
Очікувати, що вона реально вирішить всі проблеми, було б наївно. Ця зустріч була покликана скоординувати дії України та її західних союзників, прояснити найближчу перспективу. Але будь-які подальші рішення можуть прийматися тільки в нормандському форматі.
