Він пропонує ввести мораторій на нарахування і стягнення штрафів за борги по газу та електроенергії, якщо підприємства не отримали держкомпенсацію різниці в тарифах.
Проект закону був запропонований групою з 12 депутатів з різних фракцій ще в квітні цього року, але ВР вирішила розглянути його тільки після того, як водоканали і підприємства теплокомуненерго дружно заявили про загрозу відключення води та тепла через борги за електроенергію і газ. Причина не тільки в неплатежі споживачів. Як запевняють комунальники, тарифи не покривають собівартості послуг, а держава протягом останніх 10 років несвоєчасно і далеко не повністю компенсує цю різницю. На сьогоднішній день заборгованість держбюджету перед комунальними підприємствами становить близько 8 млрд грн. У свою чергу, водоканали і тепломережі не можуть розрахуватися з компаніями, що постачають електроенергію та газ, а ті до основного боргу додають штрафи і пеню. «З початку року наш борг перед місцевою енергопостачальною компанією коливався в межах 6-7 млн грн., і на цю суму були нараховані штрафи 4,5 млн грн. На питання, звідки підприємство має взяти гроші, щоб покрити санкції, ніхто відповіді не дає, тарифи на ці витрати не закладаються», — заявив директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма.
Не виключено, що настільки тривале зволікання з розглядом законопроекту пояснюється тим, що це вигідно енергетикам, які мають сильне лобі в парламенті. Загнавши теплокомуненерго і водоканали в борги, їх можна буде без проблем приватизувати. «Якщо питання з компенсацією різниці в тарифах не буде вирішено, ми можемо прийти до ситуації, коли комунальні підприємства з часом перейдуть у приватну власність підприємств — постачальників газу і електроенергії», — заявив народний депутат Юрій Соловей (Блок Петра Порошенка). Підстави для такого розвитку подій є: ще влітку цього року ВР прийняла в другому читанні і в цілому законопроект №2956 «Про внесення змін до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (щодо механізмів впливу на підприємства-боржники), яким НАК «Нафтогаз України» дозволено відбирати майно підприємств за борги. На сьогоднішній день заборгованість теплокомуненерго та ТЕЦ за газ, використаний для виробництва тепла, становить 15,7 млрд грн., а борг ТЕЦ за блакитне паливо, спожите для генерування електроенергії, — близько 4,6 млрд грн.
Представники підприємств ТКЕ та водоканалів стверджують, що введення мораторію на нарахування і стягнення штрафів не вирішить проблему заборгованості за газ і електроенергію. «Вона виникає у тому числі з-за неплатежів споживачів, а також із-за того, що тарифи на теплову енергію продовжують бути економічно необґрунтованими», — вважає директор правового забезпечення ПАТ «Київенерго» Ольга Ієвлева. Хоча середній тариф на тепло для населення збільшився на 72%, теплоенергетики кажуть, що нинішні розцінки нижче собівартості послуги — вони покривають близько 90% витрат. Скаржаться на низькі тарифи і представники водоканалів. «Щоб розцінки на воду та водовідведення відповідали собівартості, їх треба підвищити на 20%», — каже Володимир Кузьма.
В уряді Арсенія Яценюка з цим згодні, а тому мають намір продовжувати підвищувати тарифи. У червні цього року Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект №2029а «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», що забороняє з 1 січня 2016 р. встановлювати тарифи нижче собівартості. Примітно, що документ пройшов через парламент досить-таки оперативно — через місяць він був прийнятий в цілому. Не став зволікати і Кабмін — на початку вересня прийняв постанову №670, якою зобов'язав Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, (НКРЭКУ) розробити нову методику формування тарифів на комуналку. Зараз цей документ оперативно готується. Головне нововведення — розцінки на тепло і воду будуть встановлюватися раз на рік з урахуванням запланованого зростання цін на енергоносії, реагенти та інші витрати. «У тарифах буде передбачена компенсація витрат, які понесуть підприємства в плановому періоді, а також буде враховуватися індекс інфляції», — заявив член НКРЭКУ Артем Чумак. Простіше кажучи, якщо зараз підприємства-ліцензіати подають на затвердження Нацкомісії свої розрахунки тарифів, грунтуючись на витратах на поточний момент, то з нового року вони будуть враховувати і майбутню інфляцію. За прогнозами НБУ, у 2016 р. вона становитиме 12%.
Це означає, що розцінки на тепло і воду підвищать до рівня їх собівартості (на 10-20%), додадуть до цього ще 12% інфляцію і приплюсують рентабельність. До речі, у законопроекті №2029а граничний рівень рентабельності підприємств — постачальників послуг не встановлено. Його буде визначати НКРЭКУ окремо для кожного з 222 ліцензіатів у сфері теплопостачання, які покривають 98% ринку, і 148 ліцензіатів у сфері водопостачання, що надають послуги 92% споживачів. Рентабельність для інших суб'єктів господарювання, які працюють на ринку тепло - і водопостачання, будуть встановлювати органи місцевого самоврядування. Так що тарифи на тепло і воду в наступному році будуть підвищені як мінімум на 25-35%.
