Інформація про плановане звільнення заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Діденка активно курсувала по енергоринку вже кілька тижнів, але підтвердилася лише днями.
"Я подав документи на звільнення. Міністр задовольнив моє прохання і направив документи в Кабмін", - заявив 8 грудня Діденко. Він не став називати причин свого рішення, обмежившись лише фразою про звільнення за власною ініціативою. На наступний день це підтвердив його шеф Володимир Демчишин, який додав, що Кабмін поки не задовольнив прохання Діденко. Цих пояснень виявилося явно недостатньо для пліткарів, які тут же взялися поширювати безліч версій події.
Найпопулярніших серед званих ними причин було дві. За однією з них, процедура звільнення Діденка є грою на випередження від його куратора - Ігоря Коломойського. Мовляв, таким чином дніпропетровський бізнесмен готується до очікуваної відставки глави Міненерговугілля Володимира Демчишина, яка неминуче потягне за собою перестановки серед його заступників. Погоджуватися з цим сценарієм змушує той факт, що перші чутки про звільнення Діденка почали ходити серед енергетиків ще на початку року - якраз напередодні початку процесу реформування структури енергетичного відомства. Але це збіг не скасовує інших припущень догляду заступника Демчишина. Наприклад, гідним приводом для цього може бути конфлікт президента Петра Порошенка з тим же Коломойським. Повірити в такий сценарій легко на тлі арешту лідера партії "Укроп" Геннадія Корбана і оголошення в розшук екс-голови "Укртранснафти" Олександра Лазорка, які близькі дніпропетровському олігарху. Правда, це полювання на відьом є похідною від невиконання лідером "Привату" своїх обіцянок президенту, ключовим серед яких було погашення 9 млрд грн. податкових боргів "Укрнафти".
Передбачувані причини звільнення Ігоря Діденка об'єднує те, що в обох випадках мова йде про ослаблення позицій "приватівців". Але перевернути це сприйняття на 180 градусів простіше простого. Для цього достатньо звернути увагу на зміну правил гри, які останнім часом відбувалися в паливно-енергетичному комплексі. Перше, що кидається в очі - рішення Кабміну затвердити новий статут НАК "Нафтогаз України", паралельно передавши акції цієї держкомпанії від Міністерства енергетики та вугільної промисловості в управління Міністерству економічного розвитку і торгівлі.
Якщо дивитися на це рішення очима політичних небожителів, нічого не змінилося. Так, "Нафтогазом" як і раніше буде керувати член команди прем'єр-міністра Арсенія Яценюка Андрій Коболєв. А курирувати дії цієї держкомпанії, як і раніше, буде управлінська вертикаль президента, до сфери відповідальності якого належить і міністерство Володимира Демчишина і відомство Айвараса Абромавичуса. Але для Ігоря Коломойського перепідпорядкування "Нафтогазу" все змінює: на посаді заступника голови Міненерговугілля Ігор Діденко вже не зможе курирувати питання реалізації держполітики в нафтогазовому комплексі, фаворитом якого як раз і є НАК.
Такий розклад дав привід для жартів про те, що незабаром Діденко може стати одним із заступників Абромавичуса. Враховуючи нинішній рівень взаємовідносин Коломойського з Порошенком, до цієї версії можна ставитися лише з гумором. Але це зовсім не означає, що відтепер у "Привату" не буде важелів впливу на нафтогазову галузь. Такий шанс у дніпропетровців може з'явитися, наприклад, після того, як президентсько-прем'єрські переговорники остаточно домовляться про переформатування управлінської вертикалі в енергетиці. За версією Арсенія Яценюка, нова модель буде передбачати введення посади віце-прем'єра з паливно-енергетичного комплексу, яку має зайняти представник його команди. Якщо Петро Порошенко прийме цю пропозицію, новоспечена вакансія цілком може бути зайнята кимось з "приватівців".
