Новорічні соціальні стандарти українців від Яценюка

Зараз, коли свята пройшли, а прийняті у передноворічному угарі рішення, що стали надбанням громадськості, багато з цих норм потребують окремої уваги.

Так, різко скорочено пільги для низки категорій громадян. Скасована компенсація підприємствам зарплат мобілізованих захисників вітчизни, урізані виплати матерям-одиначкам і безкоштовне харчування для школярів, заморожені пенсії, продовжено дію податків для працюючих пенсіонерів, скасовано пільгові пенсії для низки специфічних категорій працівників...

Нарешті, уряду вдалося проштовхнути норму, яка, значною мірою, звільняє від обов'язку індексувати доходи громадян у зв'язку з інфляцією.

Поряд з гучним бюджетом на 2016 рік і черговими змінами до Податкового кодексу, напередодні Нового року депутати з подачі Кабміну проголосувала за законопроект № 3628 з непримітною назвою «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України». Цей норматив вносить зміни в 38 законодавчих актів, позбавляючи багатьох громадян пільг. Причому в більшості випадків мова йде про малозабезпечених і низькооплачуваних категорій населення.

На захисників вітчизни грошей немає!

Насамперед, держава тепер не буде компенсувати підприємствам витрати на заробітну плату і відповідний єдиний соціальний внесок на час мобілізації їх працівників.

Нагадаємо, що згідно з діючими нормативами підприємства зобов'язані виплачувати мобілізованим у Збройні сили україни, Національну гвардію та інші збройні формування середній заробіток і перераховувати відповідні суми єдиного соціального внеску (ЄСВ) за час мобілізації. Після демобілізації підприємства повинні відновити колишніх військовослужбовців на їх робочих місцях.

Зовні це виглядає, як турбота держави про захисників вітчизни і соціальна гарантія для них, але в реальності все це працює далеко не завжди. Подібні норми були здійсненні в радянський час, коли все було державне. Але в нинішніх соціально-економічних реаліях така норма, м'яко кажучи, далеко не у всіх викликає розуміння. З чого б це власник приватного підприємства має платити зарплату і ЄСВ працівнику, який рік і більше відсутній на робочому місці, особливо зараз, під час кризи, коли багато бізнесів і без того переживають далеко не кращі часи?! Тим більше що в країні панує безробіття, і бажаючих на порожнє робоче місце знайти не проблема.

Досі питання хоч якось вирішувалося шляхом виділення державою відповідних компенсацій підприємствам на час мобілізації їх працівників. Хоча і тут мали місце масові порушення прав і бюрократична тяганина.

Тепер же, як бачимо, держава вирішила відмовитися від таких компенсацій. Мотивація уряду, м'яко кажучи, спірна.

Виступаючи на прес-конференції 30 грудня, міністр Розенко заявив, що в прийнятому державному бюджеті на 2016 рік відсутні кошти на відшкодування підприємствам витрат на виплати мобілізованим заробітної плати та соціальних внесків. «На цю програму виділялась значна сума коштів. У 2016 році у держави немає додаткових 2 млрд грн, щоб продовжувати фінансувати цю програму з бюджету», — заявив на прес-конференції міністр соціальної політики Павло Розенко. Звернемо увагу, що при цьому в бюджеті-2016 знайшлися гроші на «пожежний завод Ляшка», на «фестиваль патріотичної пісні» і на «фундаментальні дослідження у сфері державного управління в Україні»...

За словами Розенка, в 2016 році податкове навантаження на фонд оплати праці буде знижена, тому довелося оптимізувати деякі соціальні програми. На його думку, буде справедливо, якщо бізнес візьме на себе частину витрат по соціальних програмах, зокрема, по виплаті зарплат мобілізованим.

Нагадаємо, що згідно з прийнятим напередодні Нового року поправок у податкове законодавство, ставка ЄСВ істотно зменшена. Якщо досі вона становила в середньому 41%, то з 1 січня 2016 року вона зменшена до 22%.

Але навіть таке скорочення ставки ЄСВ аж ніяк не компенсує виплату зарплати та ЄСВ мобілізованих в армію. А головне, насилу віриться, що бізнес візьме на себе соціальні програми: хтось не зробить це з жадібності, а хто-то в нинішній кризовий час і так ледь виживає. Інша справа, якщо б підприємствам на суму податків та/або ЄСВ зменшили на величину виплат мобілізованим військовослужбовцям, але так питання не ставиться.

Обстановка на сході регулярно загострюється. Але влада, схоже, повірила, що війна на Донбасі підходить до кінця. Як сказав глава Міністерства соціальної політики, Міністерство оборони планує почати демобілізацію вже в березні 2016 року, а наступна хвиля мобілізації поки не планується.

Думка Розенко про те, що бізнес має взяти на себе соціальні програми виглядає, м'яко кажучи, спірно. Оборона країни та зміст захисників вітчизни завжди були є і будуть виключно функцією держави. Так заведено навіть у найбільш розвинених капіталістичних демократів. Не кажучи вже про те, що оборона взагалі не є соціальним питанням, і тут міністр Розенко явно погарячкував.

І це далеко не єдина антисоціальна норма, яку протягли при прийнятті зазначеного законопроекту.

Пенсійний удар нишком

Перш за все, на 2016 рік продовжена норма про стягування податку з пенсій працюючих пенсіонерів у розмірі 15% суми, що перевищує 3 мінімальних зарплати. На даний момент це 4134 гривні. На думку Яценюка і компанії, пенсіонери, які отримують більше цієї суми, тобто більше 165 доларів, ведуть занадто шикарне життя, а тому їх вирішили «знежирити»!

Максимальні пенсії в 2016 році обмежені сумою 10 740 гривень. З одного боку, про такі пенсії переважна більшість вітчизняних пенсіонерів не можуть мріяти. Але з іншого боку, виникає питання: а якщо громадянин заробив на таку пенсію, працюючи на шахті, або працюючи льотчиком-випробувачем... Раніше максимальні пенсії підвищувалися автоматично при кожному підвищенні прожиткового мінімуму для непрацездатних до розміру, рівного 10 прожиткових мінімумів, і таким чином з 1 січня 2016 року максимальна пенсія повинна була складати 13 300 гривень. Але її, як бачимо, обрізали... 10 740 гривень – це за теперішніх часів трохи більше 450 доларів.

На 2016 рік продовжена норма про невиплату пенсій низки категорій працюючих пенсіонерів. Йдеться про держслужбовців, суддів і прокурорів. Також ця норма стосується військових пенсіонерів, які працюють, за винятком інвалідів 1 і 2 груп, інвалідів війни 3 групи, учасників бойових дій.

Подібні рухи відносно пенсіонерів відбивають всяке бажання працювати «по-білому», сплачуючи сповна покладається єдиний соціальний внесок, щоб у майбутньому отримувати гідну пенсію, адже її можуть урізати під приводом «в країні криза, і батьківщина в небезпеці».

В цьому розумінні зазначений норматив завдав дуже болючий удар по окремих категорій працівників, які мали право виходити на пенсію за вислугою років у певних галузях без права подальшої роботи в цій галузі (так звана часткова пенсія). Пільговий стаж для них раніше становив 25 років. Тепер його хочуть поступово збільшити до 30 років, за винятком жінок-авіаторів і стюардес, для яких зберігається 25-річний пільговий стаж.

Новація стосується двох категорій працівників. Перша категорія – це льотний склад, до якого належать пілоти, бортінженери, штурмани, стюарди. Тепер вони зможуть отримувати пенсію тільки після досягнення 50 років, природно, при наявності пільгового стажу. Для більшості представників зазначених професій тепер пільгова пенсія стане недосяжною. Адже до 50 років зберігати стан здоров'я, придатне для льотної роботи, – проблематично. Іншими словами, поки люди молоді і здорові, їх будуть використовувати на льотній роботі, а як тільки здоров'я похитнеться, і вони не зможуть пройти льотну медкомісію, їх будуть викидати як непотріб без пільгової пенсії.

До другої групи працівників відносяться артисти, соціальні працівники, а також найбільш численна і соціально значуща категорія пільгових пенсіонерів в особі вчителів та медичних працівників, які також мали право виходити на «часткову пенсію» по досягненні 25-річного стажу роботи за спеціальністю. До речі, на відміну від льотного складу, пенсія за вислугою для педагогів і медпрацівників виходила мізерна, практично мінімальна. Тепер же їм пенсія належить не раніше ніж в 55 років, а пільговий стаж буде збільшений з нинішніх 25 до 30 років протягом 2016-2024 років шляхом його збільшення на 6 місяців щороку.

Нічого було дітей народжувати!

Істотно урізаний цілий ряд пільг, пов'язаних з дітьми.

Раніше на дітей з неповних сімей держава виплачувала допомогу в розмірі 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку. Щоб було зрозуміло, для дитини віком до 6 років ця сума становила 350 гривень, тобто, по суті, копійки. Зазначимо, що прожитковий мінімум для дітей до 6 років зараз складає 1167 гривень, а у віці від 6 до 18 років – 1455 гривень в місяць. Тепер же вводиться наступна специфічна формула: розмір допомоги буде обчислюватися як різниця між відповідним прожитковим мінімумом та середньомісячним доходом на 1 особу за попередні півроку. В результаті, якщо одинокий батько дитини до 6 років має зарплату 2500 гривень, то допомога на дитину не надається.

Постраждають діти від горезвісної децентралізації, під яку центральна влада скидає на місцеві бюджети те, за що з державного бюджету платити не хочеться, так само як не хочеться возитися з цими проблемами. Проблема ж у тому, що в місцевих бюджетах грошей на це немає, і з розвитком кризи вони навряд чи з'являться. У результаті, деякі пільги для дітей які існували раніше, зокрема сиріти та інваліди, просто втратять пільги, хоча формально на папері вони залишаться.

Наприклад, раніше за харчування у державних дитячих садках батьки платили у містах 60% вартості, а в сільській місцевості – 40%. Тепер всі 100% може платити і місцевий бюджет, але за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, природно, при наявності коштів. Очевидно, що коштів у місцевих бюджетах найчастіше немає і не буде. Результат очевидний - навіть часткової компенсації харчування у дитсадках не буде. Точно також на місцеві бюджети покладено тепер «святий обов'язок» оплачувати безкоштовне харчування дітей-сиріт та інвалідів, дітей без батьківської опіки, і з малозабезпечених сімей, у яких дохід на кожного члена сім'ї не перевищує прожитковий мінімум, який становить на даний момент 1330 гривень. Раніше це оплачувалося держбюджетом, а тепер далеко не всі місцеві бюджети зможуть знайти на це кошти, особливо в депресивній сільській глибинці.

Точно так само на місцеві бюджети тепер покладається обов'язок оплачувати безкоштовне харчування в школах дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів молодших класів. Раніше на ці цілі кошти виділялися з державного бюджету, тепер же, якщо в місцевих бюджетах на це не вистачить коштів, то і цієї пільги не буде. Так сказати, нічого особистого, просто децентралізація, під прикриттям якої скорочуються соціальні пільги!

Індексація інфляції? Забудьте!

У цілому, зазначені вище, так само як і не зазначені, реформації Яценюка і його кабінету зводяться до скорочення купівельної спроможності громадян, що неминуче обертається надалі падінням виробництва і торгівлі.

Перекидання соціальних витрат на напівпорожні і порожні місцеві бюджети під прикриттям модної нині децентралізації – це міра того ж порядку.

У цьому сенсі особливої уваги варта наступна норма зазначеного закону, ухваленого напередодні Нового року. Досі індексація зарплат на рівень інфляції проводилася в тому випадку, якщо інфляція перевищувала 1% в місяць. Тепер же під новорічну ялинку, користуючись тим, що депутати поспішають на свята, уряд Яценюка в зазначеному законопроекті протягнув норму про те, що індексація буде проводитися тільки в тому випадку, якщо інфляція складе 3% в місяць.

Якщо допустити, що щомісяця ціни будуть зростати на 3%, то за рік їх зростання перевищить, з деякими застереженнями, 38%. І тепер, якщо інфляція буде хоч трохи нижче цієї величини, жодних компенсацій платити не треба, і уряд Яценюка взагалі знімає з себе відповідальність за зростання цін і знецінювання доходів громадян?!

Не кажучи вже про те, що підрахунок рівня інфляції офіційною статистикою, підзвітною уряду, викликає безліч питань. Нагадаємо, що в 2015 році обіцяли інфляцію 13%, потім 20%, а фактично вона склала вже 42,3%, хоча остаточні підсумки 2015 року ще не підведені...