Податки — це не данина, це купівля

Мене відверто дивують стогони нашого уряду на тему того, що народу терміново потрібно платити всі податки, а він, скотина, не платить.

Країна, значить, потребує, а народ, зараза, пхає свої кровні по банкам та у панчохи. Як на мене, такий підхід дуже здорово демонструє той факт, що в нашій політиці не вистачає людей з бізнесу. Не тих, що «прийшов-побачив-віджав», і не тих, що «батя дав», а справжніх, які побудували свій бізнес з нуля на заповнених ринках за правилами звичайної цивілізованої конкуренції. Адже якщо подивитися на країну, як на зонтичний бренд, а на її жителів — як на покупців послуг, пропонованих цим брендом, картина дещо змінюється.

Податки — це не данина, це покупка. Люди не просто платять гроші державі (як зручніше вважати нашим толстопузам). Люди за свої податки купують у держави послуги і продукти. Люди купують свою безпеку, свій спокій. Купують гарні дороги. Купують можливість розвивати бізнес. Купують розвинену інфраструктуру. Купують безбідну старість. І, як і в будь-якому бізнесі, якщо продукт, який люди купують — відверто говененький, протухнув, що перебродив, якщо продавець не виконує свої зобов'язання, люди перестають купувати або купують тільки за жорсткої необхідності.

Хочете, щоб купували — зробіть і запропонуйте ринку крутий продукт. Зробіть так, щоб люди довіряли вам. Хочете, щоб вам платили ще більше — думайте як створити додаткову цінність для цільової аудиторії. А сидіти на жопі рівно і міркувати про те, чому ж покупці, ідіоти, не купують наш говнопродукт — це показник або наївності, або відчайдушної дурниці.