В парламент вона прийшла першою, близько 8 ранку. У Ради ще порожньо. Навпроти будівлі сидить на бордюрі і курить Надія Савченко. Каже, що хотіла приїхати раніше, подивитися на Дніпро й поспілкуватися з людьми. На обережні питання журналістів про свій перший день реагує насторожено. Відповідає короткими фразами і з солдатською прямотою.
«Я свій день почала з того, що встала, приїхала сюди на тролейбусі та метро – і цим можу поділитися», – сказала вона. Бажаючих спілкуватися з Надією вистачає. Її просять про спільне фото. Чоловік, який вийшов на ранкову пробіжку, підходить потиснути руку.
В парламент вона прийшла першою, поспілкувалася з людьми навколо. Роботу в Раді почали з її виступу, в якому Надія запевнила, що не дасть забути українських військових, які воюють на Донбасі, політичних бранців, укладених в Росії. Вже з першого дня Савченко активно включилася в депутатську роботу.
Найбільше емоцій у неї викликають поліцейські. Савченко зізнається, що до людей у міліцейській формі ставиться не надто приязно, а от нові поліцейські – зовсім інша справа. Україна таки змінилася, констатує Надія. У залі багато депутати підходять до Савченко з привітаннями. Найтепліше її зустрічає один з лідерів кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Тільки йому сувора Надія дозволила себе обійняти.
Савченко і Джемилев
Коли починається звичайна парламентська рутина, Савченко активно включається в роботу. Вона щохвилини розпитує колег, тисне кнопку, емоційно реагує на результати голосувань, а одного разу навіть зривається з місця, щоб з'ясувати, хто з депутатів не голосує за поправку до закону про зниження акцизу на старі авто. Як і більшості новачків, перше, що їй впадає в очі – постійний шум у залі і відсутність дисципліни серед депутатів.
«Перше враження – працюємо на базарі. Ну, таке враження, ніби я тут сиділа і працювала давно. Тобто я зорієнтувалася, мене це не лякає абсолютно. Мені важче буде ось зараз до людей вийти, а тут з ними мені не страшно і абсолютно нормально», – каже Надія Савченко.
Весь день депутат – в центрі уваги. Вона виходить на вулицю до мітингувальників, відповідає на безліч однакових питань і в черговий раз відмовляється приймати квіти. Свою нову роботу сприймає як служіння і відповідально намагається вникнути в усі нюанси. А взагалі, каже, депутатство для неї – робота, робота, треба тільки навчитися.
