Норвегія асоціюється з холодом, снігом і довгою зимою, тому здається логічним, що будинки там мають бути обладнані потужними системами опалення. Хоча зима там часто м’якша, ніж думають: у Бергені середня температура січня вища за нуль, в Осло близько −2 — приблизно як у Києві. Справжні морози бувають у глибині країни, подалі від моря, особливо на півночі, де й −15 у січні — звична справа. Норвежці намагаються передусім не виробляти якомога більше тепла, а не випускати його назовні.
Основа норвезького будинку — це насамперед утеплення, герметичність та вентиляція з поверненням тепла. А вже потім підключаються електричні радіатори, теплові насоси й традиційні дров’яні печі.
Головне — не нагріти будинок, а не дати йому охолонути
Сучасні норми будівництва в Норвегії вимагають доброї теплоізоляції нових будівель. У стінах нового будинку 20-25 см утеплювача, у даху 30-35 см, вікна з двома-трьома шибками. А в 1960-х утеплювача клали щонайбільше 10 см. Вікна й двері у звичайному проєкті разом займають не більше чверті площі підлоги: навіть хороше вікно пропускає тепло в кілька разів сильніше за стіну. В Україні норми для нових будинків теж вимагають утеплювати стіни, але планка в нас приблизно на чверть нижча за типову норвезьку.
Чим менше тепла йде через стіни, дах, вікна й щілини, тим менше енергії доводиться витрачати на підтримання комфортної температури. Тому добре утепленому будинку не обов’язково постійно отримувати величезну кількість тепла. Після прогріву достатньо порівняно невеликої потужності, щоб компенсувати втрати.
Велике значення має і вентиляція з рекуперацією. Будинок повинен отримувати свіже повітря, але якщо просто відкрити витяжку й викидати тепле повітря назовні, разом із ним ітиме енергія. Рекуператор забирає частину тепла в повітря, що виходить, і передає його холодному повітрю, яке надходить із вулиці. Хороший рекуператор повертає в будинок 80-90% тепла.
Задихнутися в такому герметичному будинку не вийде. За нормами на кожен квадратний метр потрібно подавати не менш як 1,2 кубометра свіжого повітря на годину, тож у будинку на 100 м² усе повітря змінюється приблизно раз на дві години. Тільки йде воно через фільтр і по каналах, а не через щілини. Вікна відкривати ніхто не забороняє, просто це вже додаткове провітрювання.
Звичайні електричні батареї там зовсім не рідкість
Може здатися, що більшість норвежців використовують виключно складні системи теплої підлоги. Насправді довгий час одним із найпоширеніших рішень були звичайні настінні електричні панелі.
У приватному будинку цілком нормальна комбінація: у кімнатах стоять електричні обігрівачі, а у вітальні — дров’яна піч. У квартирах теж частіше гріють електрикою, а водяне опалення від спільної котельні або міської тепломережі є приблизно в кожній третій, а в нових будинках помітно частіше.
Електрика загалом відіграє в опаленні Норвегії ключове значення. Це пов’язано зокрема з історично великою часткою гідроенергетики: річки дають майже 90% усієї електрики країни. Вона й досі головне джерело енергії для норвезьких будинків.
Але звичайний електричний радіатор має принцип: скільки електричної енергії отримав, стільки тепла й віддав. Тому дедалі більшу роль почали відігравати теплові насоси.
Тепловий насос і дров’яна піч працюють разом
Особливо поширені системи типу «повітря — повітря»: насос є майже у 40% норвезьких домогосподарств, і в дев’яти випадках із десяти це саме такий. Вони не створюють тепло безпосередньо з електрики, як звичайна панель, а переносять його з вулиці всередину будинку. Влаштований насос як холодильник, тільки навпаки: холодильник забирає тепло у продуктів і викидає його через решітку ззаду, а насос забирає тепло у вуличного повітря й віддає в кімнату.
Завдяки цьому на одиницю спожитої електроенергії можна отримати значно більше теплової енергії, зазвичай у 2-2,5 раза. Але чим холодніше на вулиці, тим менший виграш: у сильний мороз багато насосів гріють майже як звичайний обігрівач. Тому одним насосом норвежці й не обходяться.
Дров’яні печі залишаються актуальними. Вони стоять у переважній більшості приватних будинків і особливо корисні під час сильних морозів.
Дослідження норвезьких учених з NTNU та SINTEF показало, що піч справді здатна помітно зменшувати навантаження на електричне опалення. У будинках з електричними панелями ефект особливо помітний у холодні періоди й години максимального споживання. При температурі близько −10 °C зниження навантаження сягало приблизно 10 Вт на квадратний метр — для будинку на 150 м² це до півтора кіловата.
Виходить досить практична схема: радіатори або тепловий насос підтримують температуру постійно, а ввечері або в сильний мороз господарі розтоплюють піч, і електричному опаленню доводиться працювати менше.
Крім того, піч виконує ще одну функцію. Оскільки більшість систем в країні електричне, норвежцям офіційно радять тримати піч і димохід у порядку, а дрова — про запас: якщо взимку вимкнуть світло, будинок без печі швидко охолоне. Якщо печі немає, радять закрити двері між кімнатами й завісити вікна щільними шторами або пледами.
Звичка, яка багатьох здивує: вдома там буває прохолодно. Заміри в норвезьких сім’ях із дітьми показали, що багато хто взимку тримає у вітальні нижчу температуру, ніж було б комфортно, — заради економії, а найтепліше в них у ванній. Зате після встановлення теплового насоса багато хто перестає економити на градусах і гріє весь будинок рівномірніше.
Тепла підлога є, але вона зовсім не головна
Теплі підлоги в Норвегії справді поширені, особливо в сучасних будинках. Але уявлення, ніби ними опалюється майже вся країна, хибне. Це лише один із варіантів системи опалення.
Головний норвезький принцип набагато простіший: спершу зменшити тепловтрати, а вже потім обирати джерело тепла.
Саме тому порівнювати будинки лише за батареями не зовсім правильно. Можна встановити дуже потужний радіатор, але якщо тепло постійно йде через вікна, стіни та вентиляцію, енергія витрачатиметься марно.
А добре утеплений будинок майже як термос. Його потрібно нагріти, а потім порівняно невеликими витратами підтримувати температуру. У поєднанні з електричними панелями, тепловим насосом, піччю та рекуперацією саме це й дає норвежцям змогу комфортно переживати довгу зиму.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!