"Молодий, розумний, чорнявий. Колишній міністр"
Призначення Михайла Зурабова на посаду посла Росії в Україні спочатку було оповите таємницею. У 2009 році тодішній посол Віктор Черномирдін напередодні своєї відставки зібрав журналістів на прощальну конференцію. Він натякнув, хто стане його наступником: "Чоловік молодий, розумний, чорнявий. Колишній міністр". Багато хто подумав про Бориса Нємцова, однак Черномирдін мав на увазі саме Зурабова.
Багатьох бентежив той факт, що у Зурабова не було досвіду дипломатичної служби. З 2004-го по 2007 рік він обіймав посаду міністра охорони здоров'я і соціального розвитку Росії, а у 2009 працював радником президента Дмитра Медведєва. Натомість в Україні Зурабов не був чужим: влітку 1986 року, в самий небезпечний час, брав участь у монтажних роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зурабова відправляли в Україну під напуття лідера ЛДРП Михайла Жириновського. Той ставив перед новим послом два завдання: з'ясувати, у кого з кандидатів найвищі шанси стати президентом, і коли Україна зможе розрахуватися з боргами за газ. Важливою перевагою Зурабова називали можливість самостійного виходу на перших осіб держави.
- Керівництво Росії переконане в тому, що російсько-українські відносини мають велике значення і потенціал. Хочу запевнити вас, що посольство Російської Федерації і я особисто докладатимуть всіх зусиль, щоб реалізувати цей потенціал, - з такими словами Зурабов ступив на українську землю.
Не зміг забезпечити діалог
Перші роки роботи в Україні Зурабов практично не спілкувався з журналістами, говорив, що входить в курс справи. Наступні роки спілкування з пресою більше не стало. За час роботи Зурабова в 2010 році Україна і Росія досягли угоди про продовження перебування Чорноморського флоту РФ у Криму, так звані "Харківські угоди".
Йшли переговори про вступ України в Євразійський економічний союз, але в 2013 році почався Майдан, а далі анексія Криму, збройний конфлікт на Сході, санкції... Відносини Росії і України були остаточно зіпсовані, і робота посла повинна була полягати в пошуку можливостей для діалогу. Але Зурабов не зміг такий діалог забезпечити.
З лютого по червень 2014 року Зурабова відкликали до Москви для консультацій. Після його повернення в українських ЗМІ прокотилася хвиля чуткою про його дружніх відносинах з Петро Порошенко. "Вісті" писали, що Порошенко нібито в попередні роки навіть був спонсором низки заходів, які Зурабов проводив як посол РФ у Києві".
У 2015 році Зурабов представляв Росію в Тристоронній контактній групі по врегулюванню ситуації на Донбасі. Саме він підставив свій підпис під Мінським протоколом, підписаним 5 вересня 2014 року. У квітні Володимир Путін змінив його на Азамата Кульмухаметова, потім на екс-спікера Держдуми РФ Бориса Гризлова.
Відставка Зурабова сталася на тлі масштабних кадрових перестановок в самій РФ. В цей же ж день змінив Путін своїх повноважних представників у Сибірському, Північно-Кавказькому і Північно-Західному округах.
Михайло ЗУРАБОВ: "Чорні списки" залишаться, але істотно порідшають
Ми зібрали висловлювання дипломата в різні роки роботи в Україні.
2010 рік - про президентські вибори і чорних списках російських громадян
Я думаю, що ніхто з відповідальних людей в Україні зараз не скаже мені гарантовано про те, що ця ситуація (яка склалася після президентських виборів, створення коаліції та уряду) – навічно, і що вона не зміниться через рік, через два, через три. У цьому, власне, і полягає ризик.
Поки я не очікую, що найближчим часом буде прийнято рішення про повну відмову від так званих "чорних списків", але те, що з цих списків будуть виключені ті громадяни Росії, які виявилися заручниками певного етапу наших з вами взаємин, - я абсолютно впевнений. Тому кількість тих, хто зараз знаходиться в цих списках, і самі списки дуже серйозно зменшаться.
2011 рік - про активізацію українсько-російських відносин
Мені здається ця ідея (активізація роботи Товариства дружби України і Росії) абсолютно правильною, своєчасною. Хоча, на перший погляд, відносини між нашими державами переживають очевидний ренесанс. Багато чого з того, що відбувається в Києві стало краще зрозуміло, зникла та контрастність, яка характерна для багатьох з тих, хто дивиться на події в Україні здалеку. Ця контрастність зникла, виникла деяка розмитість, я б навіть сказав, певна неясність.
2013 - вимоги МВФ до України
Україна на сьогоднішній день абсолютно справедливо вважає, що може бути відновлено співпрацю з МВФ. Але, як ми бачимо, співпраця з МВФ буде поєднано цілим рядом непопулярних рішень, які будуть від України вимагатися, що, на мою думку, абсолютно неприйнятно. Звичайно, ми не відмовляємося допомагати своєму стратегічному партнеру, і, звичайно, ми не сприймаємо Україну та український народ як не дружній, як країну, чиї проблеми нам не близькі, як на побутовому, так і на державному рівні.
2014 - про події напередодні Майдану
Політичний діалог відновиться в тому випадку, якщо сторони на першому етапі визначать те, про що можна було б домовлятися - заявив він.- Мабуть, на початку повинні бути проведені свого роду "червоні лінії" - відмова від вимоги про відставку президента України, силового розгону Майдану і введення надзвичайного стану в країні. Ключовим завданням є повернення в легітимний парламентський процес, перенесення пошуку розв'язок і домовленостей в стіни Верховної Ради.
В умовах, в яких ми жили останні 20 років з Україною, звичайно, не було питання про те, що посольство тут має відповідати тим же вимогам безпеки, як і в Іраку. Але судячи з усього, зараз треба, звичайно, наші підходи переглядати, - про напад на посольство РФ у Києві 14 червня 2014 року.
