Якщо ж на Україну махнуть рукою, нас чекає біда - політолог Андрій Золотарьов

Знову надскладні часи. Мало того що Росія не дає спокою на Донбасі, то ще й погрожує повномасштабною війною. Від ворога, кажуть в експертних колах, можна чекати всякого.

Неспокійно і всередині країни. Суспільство не задоволене діями влади. А деякі політсили будь-що прагнуть домогтися розпуску парламенту, що запрацює менш як за місяць, пише ЗМІ

Як можуть розгортатися події найближчим часом? Про це говоримо з політологом, директором Центру політичного консалтингу Андрієм Золотарьовим.

-- Путін звинуватив Україну в терорі. З якою метою це зроблено, як гадаєте?

-- Кремль веде гру на посилення напруженості. Щоб примусити нас визнати анексію Криму в обмін на фактично федетивний устрій країни та повернення Донбасу на умовах Путіна, тобто на умовах, які б геополітично паралізували Україну.

Щоправда, заяви російського президента про безперспективність Мінських угод можуть бути на руку Україні. Адже в такому разі треба буде шукати нові шляхи розв'язання конфлікту. Цілком імовірно, доведеться перейти на Женевський формат перемовин, в якому братимуть участь США та ЄС, а отже, говорити не тільки про Донбас, а й про анексований Росією Крим.

-- Багато хто вважає, що Росія навряд чи відважиться на повномасштабний наступ, а її найперша мета -- розхитати ситуацію в Україні зсередини. На вашу думку, чи реально зробити це у нинішніх умовах?

-- Ви знаєте, нашій владі треба діяти дуже виважено й обережно. Бо Путін може використати будь-яку хитку ситуацію на свою користь. Чинником дестабілізації внутрішньої ситуації у країні легко може стати тарифна епопея, яку розпочав Гройсман. Або ж ідея залишити студентів без стипендії. Цього люди не зрозуміють. Не можна ставити їх за межу виживання. Урешті-решт, це несправедливо. Подивіться на бюджет. Там усе ще залишаються статті, які корупційно вигідні. А “ріжуть” усе, що пов'язане із соціальною сферою: освіту, медицину і так далі. В умовах, у яких нині живе країна, так може поводитися лише ворог країни.

Усіх, хто критикує владу, називають рукою Кремля. Це дуже зручно, але неправильно. Погодьтеся, якби люди бачили, що влада опікується реальними проблемами і працює на країну, а не на себе, то не було б ніякої дестабілізації. Як на мене, те, що влада старається створити ілюзію життя по-новому за рахунок символічних змін, а краде по-старому, -- основний чинник дестабілізації у країні.

-- Дехто припускає, що з настанням холодної пори, коли доведеться більше платити за компослуги, можливі соціальні бунти. Як гадаєте, чи справді може дійти до цього?

-- Якщо подивитися на результати соціологічних опитувань, імовірність протестів дуже висока. Не можна стригти людей разом зі шерстю і шкірою. Якщо влада цього не розуміє, то треба змінювати владу. І не зважати на те, що війна. Коли Чемберлен виявився неспроможним, це не завадило звільнити його посеред війни. І Британія внаслідок цього не впала, а навпаки, зміцнилася.

-- Наразі йдеться про ймовірність ще одних дочасних парламентських виборів. На вашу думку, чи варто чекати їх найближчим часом?

-- Восени виборів не буде. Надто мало часу залишається -- не встигнути організаційно, технологічно, юридично запустити цей процес. Вибори можуть відбутися навесні або восени наступного року — тоді, судячи з усього, нинішня Верховна Рада стане політичним минулим країни.

Проблема в тім, що цієї весни ми розв'язали парламентську кризу, а політична криза залишилася. Верховна Рада не відповідає суспільним сподіванням. Скажу більше, є великим розчаруванням. За таких умов єдиним цивілізованим засобом розв'язання політичної кризи можуть бути вибори.

Якщо політична криза набиратиме обертів, парламентських перегонів не вдасться уникнути. Подивіться на результати проміжних виборів 17 липня. Вони дуже прикрі для Банкової. Жоден кандидат під прапором БПП не пройшов до Верховної Ради. На перший погляд виглядає так, що Банкова ніяк не погодиться не переобрання парламенту, бо їй це невигідно.

Але ж там добре розуміють: краще вже проводити їх скоріше й за старим законом, аніж пізніше й за новим. Якщо вибори відбудуться пізніше, після 2017 року, то сили, які нині перебувають у владі, можуть на них просто декласувати, викинути з політики. Я гадаю, що процес кулуарних перемовин про можливість перевиборів уже триває. Просто ми про це не знаємо.

-- Навіть якщо перевибори відбудуться, чи змінять вони ситуацію?

-- Тут варто говорити про одну принципову умову. Якщо ми підемо на вибори за старим законом, то матимемо стару якість Верховної Ради. Саме тому треба відмовлятися від мажоритарного складника. Власне мажоритарний складик -- це корупційний складник. Треба, щоб люди звикали голосувати за ідеї, а не за гаманці кандидатів. Вибори потрібно проводити за новим законом -- за пропорційною системою.

-- Дехто з аналітиків каже, що Порошенка на Заході вже мають за такого, що не втілює в життя свої гучні заяви про деолігархізацію, натомість й далі укладає закулісні угоди з товстосумами. Які це наслідки може мати?

-- За останні півроку в західних ЗМІ негативно відгукуються про українську владу. В нас усе це намагаються замовчувати. Боюся, що у Штатах говоритимуть про втрачений час й остаточно повернуться до нас спиною. Якщо розчарування в Україні матиме політичні наслідки, буде кепсько. Адже підтримка Вашингтону для України дуже важлива. Якщо в нас не сталося найгіршого, то лише завдяки впливу й можливостям США. Якщо ж на Україну махнуть рукою, нас чекає дуже сумна альтернатива: або авторитарний режим, або руїна.