Парламенти України, Польщі та Литви виступлять зі спільною заявою про трагічні сторінки історії. Його підготують до 17 вересня.

 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час брифінгу у Варшаві заявив, що він виступив з ініціативою підготувати спільну заяву від імені парламентів Польщі, України та Литви з оцінкою трагічних подій, які сталися на цих землях в результаті дій імперіалістичних режимів минулого століття. Про це повідомляє прес-служба Верховної Ради.

"Війна призвела до мученицьким жертвам поляків, українців, литовців. Немає сумнівів, що той самий агресор, який призвів до загибелі багатьох українців, поляків і литовців, і сьогодні з тим же самим імперіалістичних мотивом проводить атаки і агресивну політику по відношенню до України, – сказав Парубій. – Впевнений, якщо ми повернемося до традиції давати загальну оцінку, шукати і визначати джерело загроз для наших держав, і Польща, і Литва, і Україна стануть сильніше і могутніше, зможуть подолати нерозуміння і розбіжності, які виникали в історичних дискусіях".

Парубій зазначив, що голови парламентів цих трьох країн погодилися підготувати спільну заяву найближчим часом, до 17 вересня.

Нагадаємо, 22 липня 2016 року Сейм Польщі прийняв постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-45 роках, "геноцидом, скоєних українськими націоналістами проти жителів ІІ Речі Посполитої". Також Сейм проголосив 11 липня національним днем пам'яті жертв цього геноциду".

4 серпня у Верховній Раді України зареєстрували проект постанови "Про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого Польською державою щодо українців в 1919-1951 роках".

У 2016 році виповнюється 73-та річниця Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України. За даними Українського інституту національної пам'яті, в 1942-1947 роках йшла Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), де українці хотіли створити власну державу, а поляки-бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та восточнопольских територій.

Українці і польські історики по-різному оцінюють причини і кількість жертв Волинської трагедії. Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тисяч поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тисяч поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці теж гинули від рук поляків, і історично доведений факт, що жорстокі вбивства польських громадян здійснювали співробітники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків.