План реформ від Міклоша і Бальцеровича для України: хочуть підняти податки і енергоринок

Експерти вважають, що багато положень стратегії радників збігаються з планами уряду або вже були втілені в життя

Група іноземних радників на чолі з Лєшеком Бальцеровичем і Іваном Міклошем презентувала програму подальших реформ в Україні. 

ПОДАТКИ. Реформатори кажуть, що представлена стратегія – лише пропозиції для української влади, які з усіма його пунктами можуть і не погоджуватися. На думку поляка-реформатора Лєшека Бальцеровича, куди важливіше, щоб не викликала протидії сама логіка реформ. "А логіка тут така – потрібно рухатися пакетно, а не повільно і детально. Такий підхід кращий як із погляду економіки, так і політики. Він дасть результат в найближчі 2,5 року", – підкреслює він.

Фіскальні та митні органи в групі назвали одними з найбільш корумпованих в країні. Як заявляють реформатори, Україна займає 107-ме місце зі сплати податків, тобто значна частина бізнесу перебуває в тіні і йде від виплат. Тут ми критично нижчі навіть від Білорусі, яка посіла 63-тє місце. Піти від сумної статистики пропонують заміною податкової поліції на "незалежну фінполіцію", яка отримає функції як податкової, так і ВБЕЗ. Пропонують позбутися і від дрібних податків. Наприклад, 2%-го збору за обмін валюти, який "приносить всього 190 млн грн в бюджет і дає стимули йти валютному ринку в тінь". Нарешті, радники хочуть, щоб виключно Мінфін визначав, як збирати податки, і встановлював їх ставки.

"Скасування дрібних податків навряд чи якось сильно вплине на економіку. Їх, по-перше, залишилося всього чотири штуки, а по-друге – багато хто буде проти. Наприклад, якщо говорити про курортний збір, то виступить проти Одеська область, для якої він дуже важливий. Хоча зміна адміністрування податків (передача цих повноважень Мінфіну. – Авт.) – це корисно. Бізнесу буде простіше платити в одну структуру", – вважає економіст Олександр Охріменко.

РИНКИ. Серед факторів, які можуть вплинути на економічне зростання країни, екс-глава словацького мінфіну Іван Міклош виділяє ситуацію на енергоринку. Він радить звернути увагу на субсидії, які можна зробити гнучкими за рахунок "кліматичного коефіцієнта". Тобто при нарахуванні субсидії планується враховувати і те, наскільки холодним видався конкретний місяць. Нововведення радники пропонують ввести вже в цей опалсезон. "Також необхідна приватизація всіх держшахт. Гроші від цього можуть покрити неприбуткові видобувні підприємства", – йдеться в програмі. А ось обсяг вироблення електрики, щоб уникати віялових відключень, хочуть наростити зростанням потужностей атомних електростанцій країни.

Але експерти вважають, що це проблему не вирішить. "Минулої зими частка ядерної енергетики в загальному балансі перевищувала 55% від загального обсягу. Це вже створює проблеми для покриття піків споживання – атомна електростанція працює постійно рівним графіком, а електрика споживається нерівномірно. Тобто коли АЕС працюватимуть на повну потужність, часто ця електрика буде незатребуваною. Тому на такий крок можна піти, але подальше нарощування частки АЕС в енергобалансі неможливо без зміни його структури. А на це потрібні мільярди доларів", – говорить співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Він також нагадує – "кліматичний коефіцієнт" вже сьогодні враховується в схемі розрахунку субсидій.

Ще один ринок, який потрібно міняти, – ринок землі. "Земельна реформа – один із найважливіших факторів економічного зростання країни. Потрібне скасування мораторію на продаж землі. Ми згодні, що потрібні чіткі умови для відкриття ринку, але це один із найважливіших пріоритетів", – підкреслює Міклош.

Один із експертів групи радників, Павло Кухта, розповів про можливі умови відкриття цього ринку: "Можна передати земельний ринок на відкуп місцевим громадам, щоб вони вирішували, продавати чи ні. Можна на перших етапах обмежити доступ на цей ринок іноземцям. Також актуальним може стати введення мінімальних цін, нижче від яких купити буде не можна. Це на випадок, якщо хтось боїться, що у селян за пляшку горілки скуповуватимуть землю". Однак питання продажу землі неоднозначно сприймається суспільством. У четвер ВР продовжила мораторій до 1 січня 2018 року.

МЕДИЦИНА. Група радників підготувала і пакет реформ охорони здоров'я. Він збігається з програмою реформування медицини Кабміну. Тут ті ж концепції: "гроші йдуть за пацієнтом", за якою Україна залишає в минулому фінансування ліжко-місць, але дає можливість українцю записатися до сімейного лікаря, незалежно від місця проживання. Терміни двох документів також збігаються – завершити цей процес потрібно до 2020 року.

Експерти та аналітики помітили, що багато положень стратегії радників або збігаються з планами уряду або вже були втілені в життя ("кліматичний коефіцієнт" і створення фінполіції). "Їх програма – робочий план дій. І мені здається, що тут вони відстають. Не потрібно перебільшувати можливості, роль, успіхи і досвід Бальцеровича і Міклоша. Треба розглядати, залучати, але вони не істина в останній інстанції", – сказав нам політолог Вадим Карасьов.

Ризики реформаторів

Самі реформатори називають ризики, з якими можуть зіткнутися їх ініціативи. "По-перше, в країні застій у приватизації і демонополізації, які дозволили б скоротити корупцію", – вважає Бальцерович. А ось Іван Міклош говорить про парламентську кризу: "Проблемою може стати робота Ради: сьогодні мало того, що коаліція не так ефективна, як хотілося б, так і її співпраця з урядом залишає бажати кращого. Тому ми приділяємо особливу увагу питанням, у вирішенні яких можна обійтися без ВР".