Програма розвитку оборонного комплексу України: мільярдні інвестиції та нові види озброєнь

Найближчим часом Кабмін може затвердити нову Програму реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу (ВПК) до 2021 року. За словами відповідальних за її розробку чиновників Мерт, документ вже узгоджений з усіма міністерствами і подано на розгляд Кабміну. Але гарантій, що програму знову не провалять, немає, адже аналогічну до 2020 року в минулому році так і не затвердили. А від цього документа залежить, як будуть реформуватися підприємства ВПК, компенсуватися втрачені на окупованих територіях потужності і контролювати іноземні інвестиції , які планується пустити на розробку нових видів озброєнь. У Раді обіцяють проконтролювати уряд щоб, нарешті, прийняття програми не провалили. До того ж, програма повинна стати основою реалізації Стратегічного оборонного бюлетеня – свого роду Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО – плану досягнення стандартів НАТО нашими силовими структурами до 2020 року. У минулому році на саміті НАТО у Варшаві бюлетень представив Петро Порошенко. І Україна не може вдарити обличчям в бруд, в черговий раз, проваливши затвердження Програми розвитку ОПК, передає Ukr.Media.

Ще 20 січня 2016 року уряд затвердив Концепцію державної цільової програми реформування та розвитку ОПК на період до 2020 року.

У документі сказано, що обсяги виробництва промислової продукції у 2014 році впали на 10,1 %, а в першому півріччі 2015-го – на 20,5 %, що пов'язано зі зниженням економічних показників діяльності підприємств ВПК. Але в 2016 році ми частково компенсували втрати за рахунок приватних компаній. За словами чиновників, близько 50% оборонного замовлення реалізується саме за рахунок приватників.

"Матеріальний збиток, який завдала РФ внаслідок знищення підприємств ОПК в Донецькій і Луганській обл., а також "націоналізація" і незаконне вилучення державного майна у Криму і Севастополі є одними з важливих факторів, які не дозволили підприємствам ВПК забезпечити ЗСУ та інші військові формування озброєнням і технікою", – також говориться в Концепції.

Серед іншого, документ передбачає на першому етапі (2016-2017 рр..): забезпечення ЗСУ відновленої і модернізованої військовою технікою; системне реформування підприємств ВПК; підготовку до серійного виробництва прийнятих на озброєння зразків військової техніки; проведення реструктуризації та корпоратизації підприємств ВПК; визначення заходів і механізмів імпортозаміщення.

На другому етапі (2018-2020 рр..): виробництво новітніх зразків озброєння і військової техніки; завершення реформування ОПК; проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розробки новітніх зразків і комплексів озброєння; збільшення обсягів власного виробництва важливих для виробництва озброєнь; досягнення повної незалежності від РФ у виробництві озброєння і військової техніки.

Всі пункти цієї Концепції лягли в основу Програми реформування та розвитку ОПК на період до 2020 року, яку, згідно з указом президента і рішення РНБО від 20 травня 2016 року, повинні були підготувати і затвердити до кінця червня минулого року. Але документ так і не пройшов посвяту Кабміном і РНБО, а чиновники зосередилися на розробці і прийнятті Стратегічного оборонного бюлетеня . Як вже раніше писав "Сегодня.иа" документ Петро Порошенко представив на торішньому саміті НАТО у Варшаві. Це свого роду покроковий план реформування української армії до 2021 року. Тоді заступник міністра оборони України Ігор Долгов сказав "Сегодня.иа", що цей бюлетень можна вважати свого роду ПДЧ в НАТО. Щоправда, для його повноцінної реалізації Україні не вистачає прийнятої Програми розвитку і реформування ВПК.

"На сьогоднішній день завершено міжвідомче узгодження Програми розвитку оборонного комплексу до 2021 року (чиновники вирішили змістити реалізацію програми на рік вперед – Авт.). І вона найближчим часом буде подано на розгляд уряду (за інформацією "Сегодня.иа" вже подано – Авт.). Там ми врахували практично всі зауваження центральних органів виконавчої влади", – сказав "Сегодня.иа" заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко.

По-перше, за його словами, Програма передбачає залучення інвестицій у ВПК
від 5 до 10 млрд грн в рік. Гроші в основному підуть на модернізацію підприємств ВПК, а також створення нових, щоб замкнути цикл виробництва окремих видів озброєнь і техніки (незабаром відповідний законопроект буде поданий на розгляд ВР). Так як більшість таких підприємств в силу кооперації з часів СРСР залишилися в Росії, або знаходяться в окупованих РФ Криму та на Донбасі. За словами головного наукового співробітника відділу військової і військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Віталія Бегми, на окупованих територіях залишилося понад 40 таких підприємств.

Відновлення втрачених підприємств і модернізація існуючих потужностей допомогли б Україні в питанні імпортозаміщення. "Україна досі не позбавилася від старого принципу, коли на вершині трикутника були саме прибутку від експорту озброєнь і військової техніки, а не розвиток ЗСУ. Зокрема, в де-факто воєнний час в Україні залишається ситуація, коли деякі сучасні види озброєнь і техніки в першу чергу йдуть на експорт, а тільки потім у ВСУ. Наприклад, така ситуація виникла з постачанням нових танків "Оплот". І тільки в січні 2017 року Кабмін ухвалив рішення провести за держгарантіями (вперше в історії України) нові літаки, керовані ракети і танки "Оплот" в інтересах ЗСУ", – йдеться в доповіді Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.

Чиновники одразу відповідають, мовляв, експорт продукції ВПК – це додаткові гроші ще й у валюті. За словами заступника міністра економічного розвитку Юрія Бровченка, якщо ми будемо поставляти один танк на експорт, за суму від продажу ми зможемо відремонтувати близько 10 танків для ЗСУ. До того ж, в цьому ж доповіді Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння експерти відзначають, що імпортуємо ми в основному те, чого ніколи і не виробляли: більшість боєприпасів, стрілецька зброя, більшу частину авіаційного керованого озброєння, безпілотні авіаційні комплекси і т. д. Але в той же час чиновники і не зробили нічого для того, щоб все це вироблялося в Україні.

Щоправда, за словами Юрія Бровченка, за майже три роки неоголошеної війни з Росією Україні вдалося вийти на 80% з імпортозаміщення бронетанкової техніки. "Ось це основний вид, де пішло дуже потужне імпортозаміщення. Локалізація виробництва в Україні становить за окремими видами техніки, в тому числі і з бронетанкової техніки, до 80%. Великий відсоток в авіабудівництві зараз за компанією "Антонов" – вона працює над заміщенням матеріалів, по яких у свій час була дуже жорстка кооперація. В тому числі це і стрілецького озброєння. Там у нас майже вся модернізація відбувається, я маю на увазі калібр до 23 мм, до 80% виготовляється в Україні і країнах Варшавського договору (Угорщина, Німеччина, Румунія, Болгарія, Польща – Авт.), які ще можуть постачати нам обладнання та запчастини, які у них використовується на аналогічній техніці", – сказав Юрій Бровченко.

Чиновники з Кабміну обіцяють, що на цей раз Програма реформування і розвитку ВПК точно буде прийнята. До того ж, нещодавно Петро Порошенко ще раз нагадав про проведення всеукраїнського референдуму про вступ України в НАТО. Зрозуміло, що до подачі заявки на членство ще далеко, а до лав Альянсу з невирішеними територіальними суперечками не беруть, але реформувати силові структури за натовським стандартам Україні ніхто не заважає. Але цього, за словами нардепів, одними Концепціями, Програмами та Стратегічними бюлетенями не допоможеш. До питання потрібно підходити комплексно, а у розробленні та реалізації всіх цих документів повинні бути задіяні всі, в тому числі і парламент. За словами членів профільного парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони, ще в минулому році на комітеті Кабмін представив Програму реформування і розвитку ВПК, але в деякій мірі поверхово і без врахування рекомендацій депутатів.

"Для того, щоб стверджувати Концепцію та Програму реформування української оборонки, потрібно, по-перше, хоча б раз на 100% реалізувати річну програму в рамках співробітництва з НАТО (а у нас навіть немає постпреда місії при НАТО – Авт.). Чому до нас зараз звертається представництво НАТО в Україні із закликом негайно реформувати СБУ (серед іншого повинна пройти демілітаризація органу – Авт.). Ті ж вимоги і по структурі Міноборони. Має бути новий закон про розвідку, повинні бути в повній мірі забезпечені сили спеціальних операцій, які у нас буксують. Ми майже рік чекали новий Стратегічний оборонний бюлетень. Тобто, перш ніж говорити про реформування оборонки, повинна бути Концепція та Програма реформування не тільки ЗСУ, але і всього оборонного спектру", – сказав член профільного комітету, нардеп від НФ Андрій Левус.