В Україні розробили дальнобійну великокаліберну снайперську гвинтівку, "заточену" під натівський патрон 12,7 мм. Зброя нагадує знамениту американську Barrett, вже надійшла в розпорядження українських силових структур. Експерти вітають появу потужної вітчизняної гвинтівки, проте відзначають, що ефективність будь-якої стрілецької зброї визначається якістю боєприпасів, а ось з цим є проблеми. Старі радянські патрони калібру 5,45 і 7,62 вже не відповідають сучасним вимогам, а закупівля натовських боєприпасів йде з великим скрипом, передає Ukr.Media.
"ХІМІЧНА ЗБРОЯ". Нову дальнобійну 12,7-міліметрову снайперську гвинтівку розробив харківський концерн ХАДО. Підприємство більше відомо як виробник автохімії, проте на базі концерну діє стрілецький клуб, який, за словами військового фахівця, полковника запасу Юрія Повха, користується великим авторитетом. "У сучасному світі наявність стрілецької школи при тій легкості, з якою технології перетинають кордони, цілком достатньо, щоб почати виробництво стрілецької зброї. Згадаймо Гастона Глока (австрійський інженер, засновник компанії-виробника зброї Glock. – Авт.). Він починав як виробник карнизів і шанцевого інструменту", – говорить Повх.
Харківська гвинтівка отримала назву Rhino Hunter і буде випускатися під брендом Snipex. Виріб було показано на виставці "Зброя та безпека – 2016", яка пройшла в Києві в середині жовтня минулого року. На той момент виробники заявляли, що мають у своєму розпорядженні двома прототипами гвинтівки: під радянський калібр патрона 12,7х108 і під західний – 12,7х99 (перша цифра позначає калібр, друга – довжину гільзи патрона). У підсумку зупинилися на західному варіанті під патрон .50 BMG. Це потужний крупнокаліберний боєприпас країн НАТО, прийнятий на озброєння ще в 1921 році для кулемета Browning. Проте він пережив безліч воєн, стандартизований і активно застосовується в наші дні. Наприклад, в 12,7 мм великокаліберній снайперській гвинтівці Barrett (США), яка вже надійшла в розпорядження українських силовиків.
Виробники Snipex .50 BMG Rhino Hunter відзначають, що всі елементи гвинтівки зроблені самостійно, тобто зброя є українською розробкою. Її вартість – 149,5 тис. грн.
Відзначимо, що до початку війни максимальний калібр снайперських гвинтівок, якими були озброєні українські силовики, не перевищував 7,62 мм. Харківський концерн ХАДО - не перший вітчизняний виробник, який запропонував великокаліберну гвинтівку.
СГМ – 12,7.
Крім американських Barrett, в розпорядженні українських силових структур знаходяться 12,7 мм гвинтівки СГМ, розроблені на київському заводі "Маяк" під патрон 12,7х108.
Спроби відповідати натовським стандартам стрілецької зброї робилися в Україні і раніше. На початку 2017 концерн "Укроборонпром" представив варіант американської штурмової гвинтівки М16, яка буде випускатися в нашій країні під назвою WAC-47. Але якщо в гвинтівці М16 використовується натівський боєприпас калібру 5,56 мм, то WAC-47 обіцяють пристосувати під радянські патрони 5,45х39 і 7,62х39, які зараз використовуються і в українській армії. Втім, ця ідея викликала критику серед експертів, які вважають, що радянський патрон 7,62х39 в американській М16 неможливо використовувати без серйозної переробки всієї конструкції гвинтівки.
РОЗДАЙТЕ ПАТРОНИ. Юрій Повх вітає появу нової потужної української великокаліберної гвинтівки. "Як кажуть, чим більше - тим краще. При наявності такої кількості інженерів в Україні повинні бути три-чотири хороші збройові компанії. Держава здатна щось робити, але я переконаний, що по-справжньому розвинути виробництво зброї у нас здатні тільки приватні підприємства", - вважає Юрій Повх.
У той же час директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець нагадує, що в Україні існує проблема з боєприпасами для стрілецької зброї. "Ми розраховуємо, що у нас на складах залишилося певну кількість патронів калібру 5,45 та 7,62. Це ті боєприпаси, які раніше проводилися на Луганському патронному заводі, але вони мають недостатнє бронепробиття по існуючих засобах захисту в армії противника", – пояснив Сергій Згурець. Відзначимо, що боєприпаси одного і того ж калібру можуть мати різне призначення: бути, наприклад, як снайперськими, так і мисливськими.
Луганський патронний завод в 2014 році перейшов під контроль бойовиків, які за допомогою фахівців з Росії навіть спробували налагодити на ньому випуск боєприпасів. Однак, за деякими даними, в кінці липня 2014 року завод розбомбила Україна. Зараз відомостей про те, чи ведеться на заводі будь-яка діяльність, немає. Однак, за словами Юрія Повха, і в мирний час це підприємство зазнавало проблеми із замовленнями з боку українських силових структур.
Через відсутність власного патронного виробництва в армії може виникнути дефіцит навіть традиційних стрілецьких боєприпасів. За інформацією Сергія Згурця, якби бойові дії в Україні тривали з інтенсивністю літа 2014 року, то старі запаси патронів калібру 5,45х39 вичерпалися б до початку 2016 року, а калібру 7,62х39 мм – в кінці 2016 року. "Є ще одна проблема – це весь ланцюжок снайперських боєприпасів. Ми їх купуємо за кордоном з дуже великими проблемами, оскільки західні партнери не дуже хочуть нам їх продавати", – пояснив Сергій Згурець.
За словами експерта, крім боєприпасів 12,7 мм, Україна купувала за кордоном патрони типу .300 Winchester Magnun калібру 7,62х67 і .338 Lapua Magnum калібру 8,6 мм. Це досить дорогий товар. Наприклад, для нарізної мисливської зброї патрон .338 Lapua Magnum коштує близько 200 грн / шт. Але ж для якісної підготовки тільки одного снайпера потрібно відстріляти кілька тисяч патронів, а потім фахівцю потрібно постійно підтримувати свій рівень, тренуючись в стрільбі.
Українські фахівці здатні створювати сучасні якісні боєприпаси для стрілецької зброї. Наприклад, вітчизняна компанія "Стілетто", яка входить до складу міжнародної інжинірингової фірми Stiletto Systems Ltd, розробила унікальні патрони, які в окремих випадках здатні виконувати функції артилерійських снарядів (продукція цієї компанії також була представлена на виставці "Зброя та безпека – 2016").
Так, під час випробувань 7,62 мм гвинтівки патрон Stiletto пробив 22 мм елемент бронезахисту однієї з перспективних західних бронемашин (бронювання корпусу радянських БМП, які використовуються в бойових діях на Донбасі, не перевищує 20 мм). А ось куля .338 Lapua Magnum цей же бронеелемент пробити не змогла. Випробування також показали, що гвинтівочні патрони Stiletto калібру 7,62х54 з відстані в 60 метрів пробивають найдосконаліші бронежилети 6-го класу захисту. На це вже не здатний штатний гвинтівковий бронебійний боєприпас Б-32 того ж калібру, навіть якщо його випустити з відстані в 10 метрів. Але своє слово ще повинні сказати експерти, уважніше придивившись до цих боєприпасів.
"Поки питання власного патронного виробництва не вирішене, будь-які ініціативні розробки зі створення автоматів чи снайперських гвинтівок за великим рахунком дійсно не мають сенсу, тому що ефективність зброї визначається якістю боєприпасу", - пояснив Сергій Згурець. Він також говорить, що побудувати завод - це тільки півсправи. Потрібно ще щось купити, або створити документацію для виробництва патронів.
