У документі українська влада взяла на себе зобов'язання вводити абонплати на блакитне паливо та опалення. Вже зараз абонплата на тепло діє у Львові, Вінниці та інших містах, а з першого травня, згідно з меморандумом, її доведеться платити всім українцям. Як і коли в Україні можуть ввести абонплату, передає Ukr.Media.
Що таке абонплата на опалення
Першим абонплату на опалення ввів Львів ще у 2006 році. Тоді чиновники пояснили: тепло городяни отримують тільки в опалювальний сезон, але щоб його отримати, утримувати інфраструктуру, проводити ремонти – гроші потрібні круглий рік.
Наприклад, сім'я у Львові, яка стабільно витрачає в опалювальний сезон один Гкал тепла на місяць, сплачує 1266,5 гривні (1213 гривень за саме тепло і 53,4 гривні абонплати) з жовтня по березень і 26,97 гривні абонплати з березня по жовтень. У той же час у Вінниці круглий рік платять абонплату – 26,3 гривні.
Однак, як відзначають експерти, у більшості українських міст діє один тариф на тепло без абонентської плати. В цей тариф вже включені витрати на утримання інфраструктури, а платити потрібно тільки в опалювальний сезон.
У меморандумі з Міжнародним валютним фондом (МВФ) українська влада взяла на себе зобов'язання ввести абонентську плату на опалення для всіх. "Ми застосуємо тариф на розподіл газу та опалення на основі потужності, це дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці – всі зміни вступлять в силу з першого травня 2017 року", – йдеться в документі.
"Ми застосуємо тариф на розподіл газу та опалення на основі потужності, це дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці – всі зміни вступлять в силу з першого травня 2017 року", – йдеться в документі.
Варто відзначити, що спроба ввести абонплату на газ вже була наприкінці минулого місяця, однак на днях це рішення скасували. В уряді заявили, що введення абонентської плати на блакитне паливо призвело б до подорожчання тепла. Крім того, субсидія на абонплату згідно з чинними постановами не годиться.
Скільки в результаті доведеться платити
"Все залежить від методології", – пояснює експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев. Наприклад, у тарифі "Київенерго" вартість транспортування і постачання займає приблизно 9%. Якщо тариф розділять на дві складові, абонплата може скласти приблизно 100 гривень за Гкал.
Враховуючи, що абонентську плату розділять на весь рік, в опалювальний сезон вартість тепла може знизитися.
"Якщо дивитися на європейський досвід, там існують компанії, які будують станцію, готують інфраструктуру. Компанія пропонує скористатися цією інфраструктурою. І платити потрібно не тільки за газ, електроенергію, теплову енергію, але й за користування інфраструктурою. Це дозволить компанії відшкодувати витрачені на об'єкти кошти. Що стосується існуючих систем, я не думаю, що до зміни прав власності на ці системи хтось з операторів повинен отримувати плату за потужність.
"Якщо так далі піде, український споживач буде платити ще й за наявність унітазу в своїй квартирі", – впевнений Геннадій Рябцев.
До речі, після введення абонентської плати на газ більше довелося б платити українцям, які витрачають мало блакитного палива. Наприклад, сім'я з трьох осіб у київській багатоповерхівці з опаленням та гарячою водою за місяць в середньому спалює 13,2 кубометра газу (згідно з соціальною нормою споживання). Без абонплати на газ доводиться платити 90 гривень, а після введення абонплати – 146,4 гривні (79,2 за тарифом за газ і 67,2 гривні абонплати).
На субсидіях планують заощадити кілька мільярдів гривень
У цьому році, згідно з головним фінансовим документом, держава планувала витратити на компенсацію "комунальної знижки" близько 51 мільярда гривень. За рахунок зниження соцнорм споживання, введення абонплати і т. д. українська влада планує заощадити чотири мільярди гривень.
"До кінця липня 2017 ми переглянемо інші параметри системи комунальних субсидій домогосподарствам для поліпшення адресності; відкоригуємо соціальні норми у непікові місяці протягом опалювального сезону... зміни вступлять в силу з першого травня 2017-го. Таким чином, це дозволить обмежити витрати на субсидії до 47 мільярдів гривень", – йдеться в меморандумі з МВФ.
Вже зараз Кабмін прийняв рішення скоротити норми споживання газу, тепла та електроенергії на опалення з першого травня цього року. В цьому опалювальному сезоні субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже в наступному опалювальному сезоні "комунальну знижку" будуть нараховувати тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 кубів оплачувати без субсидії. За чинним тарифом – це ще 204 гривні.
В квартирі такої ж площі з центральним опаленням субсидія буде покривати замість 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 гривень.
"Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди мають платити самі", – сказав експерт в енергетичній сфері Валентин Землянський.
