На сайті президента України з'явилася петиція про перехід української писемності з кириличного шрифту на латинський. Сама ця ідея витає в нашій країні не перший рік. Про перехід з кирилиці на латиницю говорили ще на початку 2000 року.

 Правда, тоді мало хто звернув увагу на таке нововведення. Через майже два десятки в ідею вдихнули нове життя. Раз на рік, починаючи з 2015-го, на сайті електронних петицій до президента України з'являється пропозицію про перехід з кирилиці на латиницю . Не став винятком і 2017-му, передає Ukr.Media.

Але навіщо нам взагалі здійснювати такий перехід? Автор останньої петиції вважає, що це "сприятиме спрощенню вивчення іноземних мов, обумовлена євроінтеграційним прагненням України (де більшість країн використовує латиницю), а також сприяти розумінню української мови іноземцями (туристами, партнерами)".

Немає нічого складного

Завдяки соцмережам питання транслітерації української мови сьогодні знову на слуху. Вступити в дискусію на задану тему готові багато. Наприклад, психолог і військовий експерт Олексій Арестович підтримує ідею переходу і нічого складного в цьому не бачить.

- Це зблизить нас з Європою. Українська мова на латиниці виглядає як сучасна європейська мова. Кирилицею сьогодні користуються лише 19 країн, - пояснює свою позицію  Арестович. - Багато часу це не займе. Ататюрк перевів Туреччину з арабської взагалі на латиницю за три тижні. Україна зможе це зробити максимум за два роки, мінімум за два тижні.

Але що робити з книгами, які вже надруковані кирилицею?

- Нічого. Нехай залишаються, - вважає експерт. - А нову друковану продукцію випускати вже виключно на латиниці.

А от письменник Сергій Пантюк проти латинської транслітерації. Та й сам перехід на нову графіку, на думку літератора, займе багато часу і фінансових витрат.

- У будь-якому випадку це буде незручно. Всі наші письменники створювали твори на кирилиці. Винятком була Ольга Кобилянська, яка тривалий час проживала в Німеччині і писала на латиниці, - каже Апантюк. - Так і фізично суспільство навчити латиницю буде не просто. В першу чергу виникнуть складності з шиплячими.

Політолог Вадим Карасьов не поспішає з однозначним висновком.

- Складнощів з цим я не бачу. Кирилиця не дуже відрізняється від латиниці. Це ж не арабська писемність. Але у цієї ідеї я знаходжу не практичний, а політичний аспект. Росія використовує кирилицю, тому нам треба відмовитися від схожої з нею графіки шрифту, - каже політолог. - Але, може, нам варто поборотися за Київську Русь. І саме Україна має стати лідером слов'янського світу, а не латинського. Тим більше лідерами європейського світу ми не станемо. Наприклад, Казахстан, збирається переходити на латиницю. Але що це дасть? Шансів стати лідером в арабському, ні в європейському світі у нього немає.

Онук перекладав платіжки за комуналку

Дійсно, на початку квітня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв нагадав, що до 2025 року треба перевести казахського алфавіту на латиницю . По цьому ж шляху пішли ще кілька пострадянських країн. Молдова - в 1989 році, Азербайджан (латинізація почалася з 1991-го), Туркменістан - в 1991-му, Узбекистан - в 1993 році.

Про те, як проходив цей перехід, розповіли місцеві жителі Азербайджану та Молдови. Думки розділилися, причому в більшості за віковим принципом: проти переходу виступали люди старшого віку, а молодь сприйняла спокійно зміни.

- Нічого доброго нам не принесло. І сенсу в цьому не було ніякого, - розповідає 56-річний історик з Баку Саїд Османів. - Нам складно було читати на латиниці. У перші місяці з квитанціями, вивісками у місті та вказівники на дорогах стояла повна плутанина. Мій син тоді вчився у другому класі, їх навчали латиниці. Він мені і розшифровував платіжки за комунальні послуги.

За словами Саїда Османова, процес латинізації в їх країні затягнувся майже на десять років. Перші кроки були зроблені в 1991 році. У школах і університетах поступово почали вводити курси з навчання.

- Ініціатива про перехід на латиницю виходила від групи людей, які називали себе націоналістами, - "Народний фронт". На громадських зборах у 1990-х роках вони активно переконували народ забути кирилицю як радянське минуле, - розповідає історик. - Перші газети на латиниці народ практично не купував. Якщо на кирилиці газети виходили накладом у двісті тисяч, то на латиниці - вісім тисяч.

Найбільше проблем виникало при оформленні документів. У 2001 році жителів країни зобов'язали протягом року змінити паспорти, посвідчення на латинську транслітерацію. А тим, хто не встиг це зробити вчасно, виписували штрафи і звільняли.

Всі прекрасно справляються

А от молодше покоління азербайджанців висловлюється в підтримку латинізації. Для них це символ змін і курс на європейське суспільство.

- Особисто для мене перехід на латиницю не склало праці. До того моменту я вчився у другому класі, - розповідає 28-річний креативний редактор в Minval.az Илькин Зеферли з Баку. - Ті, хто йшли в перший клас, вже починали вчити на латинську графіку. Для всіх інших, хто читав і писав на кирилиці, ввели додатковий предмет, в якому навчали буквами і словами на латиниці. У перший час були складнощі і з літературою, для першокласників вона була на кирилиці. Але все ж латиниця - це не арабська писемність, тут букви в цілому схожі, є абсолютно однакові літери – наприклад, "А", "О", "Т", "Х".

За словами хлопця, протестів або масового обурення серед населення не спостерігалося. Ті видання, які виходили російською мовою, продовжували друкуватися на кирилиці. А все, що на азербайджанському - тільки латиницею.

- Офіційно писати кирилицею було заборонено. Не дозволялося випускати кирилицею газети на азербайджанською мовою, рекламу, титри на телебаченні, вивіски магазинів, міністерств, - говорить нам Зеферли. - З 2001 року країна повністю офіційно перейшла на латинську писемність. І всі прекрасно справляються, деякі вже забули, як кирилицею писати взагалі.

Молдова повернулася до витоків

Нині традиційна молдавська мова на кирилиці залишився тільки в Придністров'ї.

- Це був просто маразм, повна дурість. Нас ніхто не питав. Сподівалися, що це лише чутки. У ЗМІ офіційно повідомили, що наша графіка перекладається на латиницю. Офіційних референдумів не було", - скаржиться нам 60-річна мешканка Кишинева Інна Илуца. - Я тоді працювала на митниці і добре пам'ятаю, як у людей почалися проблеми з документами, з'являлися неточності в перекладі прізвищ. Людей просто розгортали на кордоні.

За словами Інни Илуци, молдавани старшого покоління так і не вивчили латиницю.

З цією думкою не згодна 45-річна перекладач Таїсія Капунова. Вона переконана - молдавську мову необхідно було давно перевести на латиницю. Саме вона була першим алфавітом молдавського народу.

- У нас досить багато книг, підручників, виданих і на латиниці і кирилиці, - говорить нам Таїсія Капунова. - Переходили на нове написання поступово. Спочатку в школах запроваджували для тих, хто вчився в першому і п'ятому класах. А за пару років всі стали вчити латиницю. Сьогодні багато людей користуються як кирилицею, так і латиницею.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Є кілька пропозицій, яку транслітерацію використовувати. Проблеми в основному в шиплячих.

Наприклад, автор останньої петиції пропонує такий варіант: Ж - Zh; Ч - Ch; Ш - Sh; Щ - Sch. Але є інша пропозиція: Ж - ž; Ч - č; Ш - š; Щ - šč . Як будуть виглядати знайомі тексти, написані латиницею?

Тарас Шевченко "Заповіт"

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій

Taras  Ševchenko "Zapovit"

Jak umru, to pohovajte

Mene na mogyli

Sered stepu š irokogo

Na Vkraїnі mylij

Технічна перерва

Tehni č na pererva

Вільна Каса

Kasa vil'na

За безквитковий проїзд штраф 60 гривень

Za bezkvytkovyj proїzd   š traf 60 gryven'

За залишені без нагляду речі адміністрація відповідальності не несе

Za zaly š eni bez nagl'adu re  č i administracija vidpovidal'nosti ne nese

ОбережноВисока напруга!

Obere  ž no! Vysoka napruga!

Йшла Саша по шосе і смоктала сушку

J  š; la Sa  š; a po  š; оѕе i smoktala su  š; ku