Стратегічна мета Москви – зірвати спроби України стати частиною європейського співтовариства. Про це йдеться в щорічному аналізі загроз миру і стабільності, представленому директором Нацрозвідки США Деном Коутсом. За даними тимчасово повіреної у справах США при ОБСЄ Кейт Бернс, за останні три місяці Росія збільшила розміщення на Донбасі забороненого Мінськими домовленостями важкого озброєння на 750%. Відбувається це на тлі триваючого розслідування загибелі американського спостерігача СММ ОБСЄ, про що Тристороння контактна група (ТКГ) у Мінську домовилася 26 квітня. З тих пір ТКГ не засідала. Немає активності і на нормандському напрямку. Сторони, по суті, поставили переговорний процес на паузу, поки в США не визначаться, хто в Держдепі і Білому домі буде відповідати за український напрямок, а у Франції та Німеччині не закінчаться вибори. Найбільше у періоді невизначеності зацікавлена саме Росія. Поки інші зайняті внутрішніми проблемами, Кремль нарощує сили на Донбасі, порушуючи Мінські домовленості. Коли можуть перезавантажити "нормандський формат", і кого крім Франції та Німеччини до нього можуть підключити, повідомляють Новини України.
Мінськ на паузі. Останнє засідання ТКГ в Мінську пройшло 26 квітня через три дні після трагічної загибелі американського спостерігача-парамедика СММ ОБСЄ. Вже через два дні заступник голови ОБСЄ в Україні Олександр Хуг заявив, що трагедія не була випадковістю. За його словами, вибуховий пристрій на ділянку дороги, по якій рухався автомобіль СММ, заклали навмисно. Поки триває розслідування паралельно йде процес верифікації заяв тих, хто скоїв злочини проти України, але яких у межах законодавства можна помилувати заради звільнення наших заручників.
"Сьогодні (28 квітня – Авт.), нарешті, почалася верифікація. Мова йде про декілька сотень громадян, тому цей моніторинг займе певний час", – написала у своєму Facebook віце-спікер ВР, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко.
З тих пір робота на мінському переговорному майданчику практично зупинилася. Кремль і підтримувані їм бойовики не хочуть сідати за стіл переговорів, продовжуючи нарощувати важке озброєння на окупованих територіях Донбасу. "Протягом останніх трьох місяців СММ задокументувала збільшення на 750% забороненого важкого озброєння на території, контрольованій бойовиками. Минулого тижня СММ бачила дислокацію 44 одиниць озброєння, 42 одиниці з числа зазначеного озброєння розташовувалися на території, яка не контролюється урядом України", – заявила вчора тимчасово повірена у справах США в ОБСЄ Кейт Бернс.
Американські колеги Бернс з Нацрозвідки в опублікованому щорічному аналізі загроз миру і стабільності відзначили, що стратегічною метою Москви залишається зрив спроб України стати частиною європейського співтовариства. "Москва збереже вплив на Київ з метою зриву спроби України інтегруватися в західні інститути. Президент Володимир Путін, ймовірно, буде чинити тиск на Київ по декількох каналах, у тому числі за допомогою дій на сході України бойовиків. Москва також прагне підірвати крихку економічну стабільність України і зберегти її політичну расщепленность", – заявив глава Нацрозвідки Ден Коутс, представляючи доповідь.
Експерти вважають, що на повномасштабну відкриту ескалацію на Донбасі Росія навряд чи піде, враховуючи непередбачуваний характер нового президента США Дональда Трампа. "Більш вигідний і менш ризикований для Кремля варіант подальшого "інвестування" у внутрішню дестабілізацію України. Позиція основних радників Путіна така, що Донбас треба "впихнути" в склад України, причому на умовах, які дуже чітко прописані в Комплексі заходів по виконанню Мінських угод", – пише у своєму блозі співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Увага, говорить Трамп. Мінський процес – похідний від "нормандського формату переговорів з Донбасу. Якщо на полі "нормандського формату" ми побачимо прогрес, то і в Мінську процес може зрушитися з мертвої точки. Головне для України на першому етапі – припинення вогню, відведення важкого озброєння і техніки, виведення всіх російських військ з Донбасу і отримання контролю над кордоном. Але Росія не поспішає виконувати свою частину Мінських домовленостей у цій частині.
Віце-спікер ВР Ірина Геращенко вже говорила, що "Путін і РФ хочуть скористатися періодом виборчих процесів в Європі, щоб поставити нормандський і похідний від нього мінський формат на паузу". Але, по факту, на паузу ці формати були поставлені ще пару місяців тому. Володимир Путін відкрито робив ставку на лідера "Національного фронту" Марін Ле Пен.
"Під час останньої телефонної розмови лідерів "нормандської четвірки" (19 квітня – Авт.) вже в самому кінці Путін запитав у Франсуа Олланд: "Як ви думаєте, хто буде президентом Франції?". Олланд відповів: "Не той, про кого ви мрієте", – розповів джерело в українських дипколах.
Якщо б Ле Пен стала новим президентом Франції, то, як сказав президент французького Центру вивчення політичних дій (CERAP) Ніколя Тензер, на "нормандському форматі" переговорів можна було б поставити хрест.
"Вітаю Еммануеля Макрона з обранням президентом Французької республіки і дякую за безкомпромісну підтримку України в умовах російської агресії. З цією перемогою Україна отримала союзника в нормандському форматі в боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності", – написав у своєму Facebook президент України Петро Порошенко після обрання Макрона президентом Франції.
Сам Еммануель Макрон поки нічого не заявив про майбутній участі в нормандському форматі". Не озвучував Макрон і конкретних пропозицій по можливому оновленню формату або зміни підходів до переговорів з Росією. Експерти припускають, що Макрон може привнести в "нормадский формат" певний динамізм. Але якісно оживити новому президенту Франції його навряд чи вдасться – роль першої скрипки в переговорах з Росією продовжить грати Ангела Меркель. На осінніх виборах у неї є всі шанси в четвертий раз переобратися на посаду канцлера.
Що стосується Штатів, останнім часом ми бачимо незвичну досі активізацію Вашингтона на українському напрямку. Поштовх дала зустріч глави українського Мзс Павла Клімкіна з президентом США Дональдом Трампом. Господар Білого дому прийняв українського дипломата у себе в Овальному кабінеті увечері 10 травня. Цікаво, що зустрівся Дональд Трамп з Павлом Климкиним відразу після переговорів з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Очевидно, щоб зняти можливі спекуляції критиків, які звинувачують Трампа у зв'язках з Кремлем. І, за словами експертів, щоб закріпити успіх, відразу після двох зустрічей Дональд Трамп зробив пост у своєму Twitter .
"Вчора, за один день, я зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і міністром закордонних справ України Павлом Климкиним. Давайте будувати мир!", – написав Трамп 12 травня", – написав Трамп.
Yesterday, on the same day - I had meetings with Ukrainian Foreign Minister Tony Lavrov and the FM of Ukraine, Pavlo Klimkin.#LetsMakePeace! pic.twitter.com/SPiIrJqI6G
— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) 11 травня 2017 р.
