Виконавчий директор Інституту Маккейна, колишній посол США в НАТО Курт Волкер – один з потенційних кандидатів на посаду помічника держсекретаря США з питань Європи і Євразії. Про це заявила директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, обговорюючи сьогоднішню статтю в Washington Post про плани Білого дому переглянути підхід до переговорів з Росією по Донбасу, передає Ukr.Media.
"Сигнали, які приходять, чітко демонструють, що нова Адміністрація, якщо і буде рухатися активніше в питанні врегулювання конфлікту на Донбасі, то це буде відбуватися все-таки в логіці Мінського процесу. Тобто, на сьогоднішній день не йде мова про якомусь іншому форматі. Швидше за все, також не йде мова, незважаючи на заяви з цього приводу (глави українського Мзс Павла Клімкіна – Авт.), про повноцінну участь США у "нормандському форматі". Я думаю, що після зустрічі з Меркель і тих заяв, які зробив Трамп в Брюсселі по відношенню до Німеччини (25 травня на саміті НАТО в Брюсселі – Авт.), це буде ще складніше. Тому ми можемо сьогодні говорити максимум про якомусь паралельному російсько-американському треку, який буде, як люблять говорити американці, фасилітатором переговорного процесу в цілому", – сказала Альона Гетьманчук.
Активізувати цей процес має новий помічник держсекретаря США з питань Європи і Євразії. Раніше цю посаду обіймала Вікторія Нуланд, яка досить часто зустрічалася з помічником президента РФ Владиславом Сурковим. Його називають архітектором анексії Криму, сепаратизму і подальшої російської інтервенції на Донбас.
"Наступник Нуланд підшукується вже, напевно, якщо не з моменту інавгурації, то, напевно, вже пару місяців. Називалися навіть потенційні кандидати. Один з них – Курт Волкер, виконавчий директор Інституту Маккейна, колишній посол США в НАТО, надзвичайно досвідчений дипломат. Є й інші претенденти, були дискусії, наскільки саме це повинен бути або дипломат, або політична фігура. Тому я думаю, що особлива новизна може полягати тільки в рівні заангажованості США, нової Адміністрації в процес врегулювання", – вважає Гетьманчук.
Раніше в Адміністрації президента України неофіційно говорили, що Росія відмовляється зустрічатися в рамках "нормандського формату" до своїх президентських виборів, які намічені на березень 2018 року, не кажучи вже про якісь зрушення у виконанні Мінська. Продовження і навіть посилення санкцій, про що останнім часом активно говорять в Конгресі, на думку директора Інституту світової політики, можуть змусити Кремль виконати свою частину зобов'язань.
"Але важливе питання, наскільки президент Трамп бачить для себе місію в тому, щоб взяти певну особисту, політичну і репутаційну відповідальність за врегулювання цього конфлікту. Приміром, президент Обама не бачив такої місії, він вважав, що це питання можна врегулювати до кінця його президентського терміну, тому не варто в нього інвестувати власний політичний капітал і він не бачив, як з цього можна було зробити політичну історію успіху. Цікаво, вважає особисто президент Трамп, що він може зробити цю історію успіху і що він готовий інвестувати в це власний політичний капітал? Поки таких серйозних сигналів я не бачу. Не будемо забувати, що ми маємо справу з досить непослідовною політикою Адміністрації Трампа. Навіть якщо сьогодні вони готові бути активніше залучені – це не означає, що, скажімо, після переговорів у Гамбурзі з Путіним (на саміті G20 – Авт.) вони змінять свій підхід. Ми повинні максимально залучати тих людей в новій Адміністрації, які поділяють наше бачення врегулювання (спочатку безпеку і тільки потім – політичне врегулювання), працювати з цими людьми. У той же час у нас не повинно бути надмірних надій, що нова Адміністрація посприяє врегулюванню конфлікту так, як би нам цього хотілося", – підсумувала Олена Гетьманчук.
