Нові санітарні норми в Україні забороняють використання азбесту, передає Ukr.Media.
У Моз, Міністерство юстиції зареєструвало наказ Моз від 29.03.2017 № 339 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест».
Мета наказу – зниження рівня захворюваності та смертності від хвороб, викликаних впливом азбестовмісного пилу. Прийняття документа дозволить привести нормативно-правові акти Моз у відповідність з міжнародним та європейським законодавством.
За даними ВООЗ, у світі щорічно близько 100 тис. чоловік вмирають з-за хвороб, викликаних впливом азбесту. Як свідчать міжнародні дослідження, використання азбесту і продукції, в якій він міститься, може стати причиною таких захворювань, як асбестоз, мезотеліома і рак легенів .
Міжнародне агентство з вивчення раку при ВООЗ віднесло азбест до першої, найбільш небезпечної категорії сполук зі списку речовин-канцерогенів, для яких існують достовірні відомості про їх шкідливість для людини. Також азбест викликає професійні захворювання: рак гортані, бронхів і легенів, рак яєчників, а також на злоякісну мезотеліому плеври, очеревини, перикарда. У працівників добувних і переробних підприємств цієї галузі, ймовірність виникнення пухлин у кілька разів більше, ніж у переважної більшості населення. Тому, з кінця XX століття у світі було розпочато процес заміни азбесту на більш безпечні матеріали, а використання цієї речовини підлягають жорстким обмеженням.
Основними споживачами азбесту в Україні азбестоцементна і азбестотехническая сфери. В Україні існує 7 підприємств, які виготовляють вироби з використанням хризотилового азбесту. На зазначених підприємствах працює близько 4 тисяч чоловік. В той же час є виробники, які вже налагодили виробництво шиферу без застосування азбесту.
У 2012 році Моз наказом від 1 жовтня 2012 року № 762 затвердило Державні санітарні норми і правила «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту і азбестовмісних матеріалів». Разом з тим, постановою головного державного санітарного лікаря України від 02.07.2012 р. №16 були затверджені гранично допустимі концентрації (ГДК) волокон хризотилового азбесту в повітрі робочої зони – одне волокно/см3, 1 клас небезпеки, канцероген.
Зазначені нормативні акти розроблялися в рамках гармонізації з вимогами директиви 2009/148/ЄС. Але, на жаль, у процесі підготовки документа від європейської директиви в українських санітарних правил і норм залишилося лише одна назва. Суть документа абсолютно відрізняється від вимог європейського законодавства. Європейський норматив ГДК волокон хризотилового азбесту в повітрі робочої зони – 0,1 волокно/см3 в 10 разів жорсткіше українська – 1,0 волокно/см3.
У 1999 році Європейською комісією була прийнята директива 1999/77/ЄС про заборону використання азбесту та виробів з нього в країнах Європейського Союзу з 1 січня 2005 р., а в 2009 р. – директива 2009/148/ЄС про захист працівників від ризиків, пов'язаних з впливом азбесту на роботі.
Україна підписала Пармську Декларацію на 5-й Конференції Міністрів з питань охорони здоров'я та охорони навколишнього середовища, взяла на себе зобов'язання розробити національний план дій по ліквідації пов'язаних з азбестом захворювань до 2015 року. У 2007 р. була запропонована Схема розробки національних програм з ліквідації захворювань, пов'язаних з азбестом. ВООЗ рекомендує заборонити використання всіх форм азбесту, як ефективний спосіб боротьби з азбестообусловленними захворюваннями.
Підприємства, що використовують азбест, імпортують його з Російської Федерації та Казахстану. За період 2006– 2016 років в Україну було імпортовано 556 тис. тонн хризотилового азбесту. За останні десятиліття пропорція поставок азбесту становила: Росія – 64,5% (358,8 тис. тонн); Казахстан – 35,5% (197,2 тис. тонн.)
