Скільки грошей "для щастя" потрібно українському пенсіонерові, передає Ukr.Media.
Подорожуючи по світу і дивлячись на активних веселих дідусів, які жваво вискакують з екскурсійного автобуса і фотографуються на тлі визначних пам'яток, мимоволі порівнюєш їх з нашими, які, незважаючи на "пенсійну реформу", розпочату ще Тігіпко, стають з кожним роком тільки біднішими. Які у українського пенсіонера можуть бути подорожі? Хіба що до аптеки або до найближчого гастроному. Та й то тільки в тому випадку, якщо його мізерної пенсії вистачило на їжу та ліки!
Повсякденні витрати: 3 тис. грн. в місяць
Те, що ціни на продукти в Україні такі ж, як у Європі, вже визнав і міністр соціальної політики Андрій Рева. У своєму пам'ятному спічі про те, що українці занадто багато їдять, міністр порівняв ціни на продукти в Німеччині і Україні і прийшов до висновку: вони практично ідентичні.
Регулярно порівнює ціни на продукти в Україні та країнах ЄС генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. І приходить до того ж висновку: ціни на продукти в Україні не просто не нижче, а деколи навіть вище, ніж у західних сусідів.
Так скільки ж грошей потрібно українцю для того, щоб не померти з голоду? Законодавчо встановлений прожитковий мінімум (на сьогодні 1624 грн. в місяць) нам не відповість на це питання, оскільки експерти одностайні: він безпідставно занижено. Тим не менш опосередковано у відповіді на це питання нам повинен допомогти Держстат.
Справа в тому, що коли у Держстаті аналізують, скільки людей в країні живуть нижче прожиткового мінімуму, то за основу беруть два показника - законодавчо встановлений прожитковий мінімум (ті самі 1624 грн.) і фактичний.
Беремо дані Держстату за минулий рік і отримуємо: середньорічний розмір законодавчо встановленого прожиткового мінімуму в минулому році склав 1388,1 грн. в місяць, а фактичного - 2646,4 грн.
За рік прожитковий мінімум зріс на 16% (з 1399 до 1624 грн.). Якщо допустити, що фактичний показник виріс у тій же пропорції, отримуємо, що фактичний прожитковий мінімум в цьому році складає 3070 грн. в місяць.
Цих грошей має вистачити для того, щоб сяк-так харчуватися, оплачувати комуналку і якісь мінімальні потреби і, зрозуміло, нічим не хворіти!
На ліки: 5-10 тис. грн. в місяць
Чим старшою стає людина, тим більше він витрачає на лікарів і ліки.
- Я витрачаю на ліки 700 грн. у місяць! - каже моя сусідка-пенсіонерка. І, витримавши паузу, додає: - Якщо, звичайно, нічим не хворію!
700 грн. - це її звичайні ліки: серцеві, від підвищеного тиску, від застуди і т. д. Це називається "нічим не хворіти".
А що ж робити тим, хто дійсно серйозно хворий?
- У вересні минулого року серйозно захворів тато, - розповідає знайома. - Возили фахівцям, робили обстеження, здавали аналізи. Зрештою поставили діагноз: хвороба Альцгеймера. Не лікується, але можна пригальмувати медикаментозно - таблетками, уколами, крапельницями. Для прикладу: одна ампула церебролізину коштує 350-400 грн., а на курс таких ампул потрібно 10. Поставити 10 крапельниць - ще 1000 грн. медсестрі. Це не рахуючи фізрозчину, систем і шприців. За перші півроку ми витратили на обстеження і лікування більше 50 тис. грн. Страшно подумати, які гроші йдуть у людей на лікування онкології!
Цілодобовий догляд: 10-25 тис. грн. в місяць
Людей похилого віку з деменцією залишати одних будинку смертельно небезпечно не тільки для них самих, але і для оточуючих. Вони відкручують крани і газові пальники, включають порожній електрочайник або мікрохвильовку - словом, поводяться як діти. Тільки масштаби руйнувань набагато більше.
А є ще лежачі люди похилого віку...
У цих і подібних випадках з усією гостротою постає питання цілодобового догляду. І, відповідно, його оплати.
У середньому доглядальниці в Києві за свою роботу запитують мінімум 800 грн. в день. Якщо сім'я готова надати проживання, то доглядальницю можна знайти за 10-12 тис. грн. в місяць. І це ще якщо пощастить, адже в Європі за аналогічну роботу платять мінімум втричі більше.
Другий вихід - будинок престарілих. Моральний аспект приміщення батьків і бабусь-дідусів у цей заклад ми в цій статті розглядати не будемо, оскільки наша головна задача - освітлення матеріальної сторони питання.
Тут є два варіанти: державний будинок престарілих і приватний.
Процедура прийому в будинок престарілих державного зразка досить складна. Тут доведеться пройти всі кола пекла, так запам'яталися нам з радянських часів: паперова тяганина, обхід лікарів, кілька комісій. Плюс всього один: пенсії на утримання в такому закладі вистачить. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі йому виплачується 25% призначеної пенсії". Тобто три чверті пенсії фактично йде на його утримання в будинку пристарілих.
Приватні будинки престарілих обіцяють "якісно кращі умови для життя, постійну увагу і турботу". Правда, судячи з рідкісним відгуків, прочитаним на сайтах цих будинків, на занадто багато чого розраховувати не варто. Але, як би там не було, плюсами "приватників" є відсутність бюрократичної тяганини і можливість вибирати умови утримання по своєму гаманцю. Як мовиться, були б гроші.
В середньому вміст у приватних українських будинках престарілих обійдеться від 9-10 тис. грн. за "економ-варіант" (3-4 особи у кімнаті), до 17-25 тис. грн. за all inclusive (1-2 людини в номері, 5-разове харчування з урахуванням рекомендацій дієтолога, прикріплена медсестра та інші "радощі старечої життя").
При цьому у вартість не входять витратні матеріали (памперси, пелюшки, рукавички) і ліки за все це доведеться доплачувати окремо.
P. S. Є таке правило: щоб пенсія дозволяла людині вести нормальний спосіб життя, вона повинна становити 70% від його останнього доходу. Це, звичайно, за умови, що цей самий "нормальний спосіб життя" йому дозволяв вести останній дохід. Але не будемо чіплятися до слів і звернемося до цифр. Середня зарплата в Україні в липні 2017-го склала 7339 грн. Тобто середня пенсія, виходячи із озвученого вище правила, повинна скласти 5137 грн., що майже втричі перевищує сьогоднішні суми.
Три причини наших нещасть
Середній громадянин розвиненої західної країни, як США або Великобританія, виходячи на пенсію, як правило, має на своєму пенсійному рахунку мінімум $100 тисяч. Ця сума і дозволяє західному пенсіонеру не тільки повністю забезпечувати свою старість, але і подорожувати по світу.
В Україні мінімальна пенсія становить 1312 грн. в місяць, середня - 1828 грн. (на 1 січня 2017 року), а накопичень більшість пенсіонерів не мають. Не мають, до речі, не тому, що не хочуть - на те є як мінімум три об'єктивні причини.
1. В Україні мізерні не тільки пенсії, але й зарплати, так що відкладати на старість просто не з чого.
2. А ось інфляція, на відміну від доходів, як раз навпаки - висока. Це призводить до того, що гроші, які українці намагаються відкласти на майбутнє, знецінюються швидше, ніж ми відкладаємо!
3. Економісти рекомендують не складати гроші під подушку, а інвестувати - щоб врятувати їх від інфляції. Але і тут засідка. Справа в тому, що найпопулярніші вкладення серед українців - це відкриття депозитів і покупка нерухомості. Але довіру до фінустанов в останні роки впало так низько, що далеко не всі наважуються віднести в банк свої кровні. Що стосується нерухомості, то для того, щоб інвестувати на цьому ринку, потрібно накопичити як мінімум 25 тис. доларів. А такими накопиченнями можуть похвалитися небагато.
Звичайно, рівень життя у нас набагато нижча, ніж в Британії і США, тому і грошей нашим пенсіонерам для безбідного життя потрібно менше. Але не настільки ж! Очевидно, що суми, еквівалентної 40 євро в місяць, не вистачить ні на що. Адже ціни у нас якщо і не європейські, то наближені до них максимально.
