Комплект спідньої білизни, розроблений для жінок-військовослужбовців, викликав справжній фурор, передає Ukr.Media.
"На сьогодні в лавах ЗСУ проходять військову службу майже 24 тисячі військовослужбовців-жінок, з яких 2916 офіцерів (з них 42 полковника). Розробка відповідного речового забезпечення для такої кількості жінок знаходиться не на останньому місці серед завдань нашого Головного управління. Тому управління розробки речового майна спільно з підприємствами легкої промисловості України розробили і виготовили концепт спідньої білизни саме для військовослужбовців-жінок". Такі слова випереджають фотографії, викладені Головним управлінням розвитку та супроводу матеріального забезпечення ЗСУ. На цих фото, на думку розробників, представлена білизна, яка буде зручною "при проведенні операцій у різних положеннях під час виконання завдань у польових умовах і при повсякденній діяльності у пунктах постійної дислокації".
Сказати, що творіння модельєрів Міноборони викликало жвавий відгук у серцях жінок - не сказати нічого. Втім, нічого дивного в хвилі гніву, що захлеснула сторінку підрозділи Міноборони, немає. Адже навіть побіжно глянувши на запропоновані зразки у будь-якої розсудливої людини закрадеться стійка підозра, що справжню жінку розробники в очі не бачили. Інакше вони б знали, що груди у жінок бувають різного розміру, і ось справжнє призначення тієї ганчірочки, яка в комплекті білизни розташована зверху - ці самі груди тримати, а не сором'язливо прикривати від сторонніх очей. Простіше кажучи, бюстгальтер - це у першу чергу не мереживна фіговина за стотищ гривень, яку слід зривати з коханої в пориві пристрасті, а хитромудра конструкція, яка повинна міцно тримати багатство. Інакше при будь-якому русі груди будуть хвилююче колихатися, доставляючи оточуючим естетичне задоволення, а своїй господині - реальну фізичну біль. І чим груди більше, тим більше хитромудрою повинна бути ця конструкція. Інакше не те що виконувати завдання в польових умовах, з казарми нормально не вийдеш. Примітно, що якщо одну модель "топа" розробники хоча б забезпечили резинкою (щоб, не приведи боже, добро не повилазило?), то другу не просто зробили у вільному стилі, але ще і забезпечили швами, які проходять якраз на місці сосків.
Приголомшлива конструкція. Середньовічні інквізитори плескали б в долоні і записувалися висловити свою повагу конструкторам. І я вже не кажу про швах під пахвами, які в умовах інтенсивного фізичного навантаження явно стануть причиною натертостей, і самої моделі, яка після кількох нагинань і підйомів виявиться скатанною пахвами в неаккуратную трубочку.
Про те, що мало би називатися трусами, і взагалі краще мовчати. Бо того, хто придумав зробити шов прямо посеред цього твору, слід номінувати на почесного садиста України. Розробники явно не в курсі того, що жіноча білизна служить не лише для втіхи чоловічого ока - у першу чергу воно призначене для гігієни. Як в цих трусах пересуватися і що робити у випадку критичних днів - таємниця за сімома печатками.
Справедливості заради слід зауважити, що автори вишуканих комплектів заздалегідь убезпечили себе від нападок за обрану тканину (в синтетиці бігати по окопах якось не дуже) і за расцветочку (хоча зручно, не зрозумієш, де нове, а де запране). Представляючи комплекти автори зазначили: "У виготовлених виробах ми не дивилися на колір та тканина - це все-таки досвідчений зразок".
Коли дослідний зразок рознесли в пух і прах, на сторінці Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення ЗСУ з'явився коментар скривджених розробників, суть якого зводиться до "сам дурак". Виявляється, що так активно реагувати не треба, тому що "це не остаточний варіант і навіть не проміжний...це Вам довели інформацію про те, що у міністерства оборони є бажання ввести Вам жіночу спідню білизну!" Тобто жінок надумали ощасливити, а вони, невдячні, фігвами малюють. Відрадно, що на четвертому році війни Міноборони нарешті згадала про двадцяти тисяч жінок у своїх лавах. Але, судячи за виконанням досвідчених зразків, цих самих жінок з армійських лав хочуть зжити - аж надто міцну сильну турботу проявляють.
Але куди крутіше скривдженої тираде розробників пасаж про те, що "варіанти будуть обговорюватися, потім шитися...потім знову обговорюватися і лише після цього будуть випущені тестові зразки, і вже після проведення тестової шкарпетки і внесення в конструкцію зауважень і побажань буде отшит фінальний зразок". А чому б відразу не зробити все по-людськи? Жінки служать в багатьох країнах світу і знайти викрійки формених бюстгальтерів явно не проблема. Зрештою, досить зайти в будь-який магазин із спортивним одягом, щоб побачити, як виглядає жіноча білизна, призначена для використання при інтенсивних фізичних навантаженнях.
Але ні, це не по-нашому. Потрібно спочатку виставити себе на посміховисько, потім надутися і заявити, що "нас ніхто не любить, а ми для вас намагаємося", а потім ще пару місяців вишивати, заново винаходити велосипед. Всі при ділі, гроші витрачаються, армія семимильними кроками йде вперед.
А в цей час тисячам жінок в армії продовжать видавати чоловічі труси. Бо інших не годиться.
