Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців і керівниками історичних церков для узгодження точок зору, передає Ukr.Media.
Він заявив, що новий закон України «Про освіту» суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
З-за цього, сказав міністр, він планує ініціювати в наступний понеділок на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.
Сиярто також стверджував, що цей закон створює гіршу ситуацію у питанні освіти для угорців та представників інших нацменшин в Україні, ніж у часи колишнього СРСР. Після обговорення стану справ з керівниками угорської нацменшини політик заявив, що сторони прийшли до однозначного висновку про те, що чинний закон про освіту унеможливлює діяльність угорських шкіл і відбирає вже існуюче право навчатися рідною мовою учням середніх і старших класів. Цим самим Україна порушує всі раніше взяті на себе міжнародні зобов'язання, стверджував міністр.
«Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистояти таким крокам (України – ред)», – попередив угорський політик.
Єдиним засобом впливу на Україну Сиярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ. Міністр висловив задоволення розмовою з головою Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадієм Москалем, який виступив на захист прав угорців Закарпаття, які складають 12 відсотків населення області. Сиярто також позитивно оцінив резолюцію обласної ради Закарпатської області про захист культурно-освітніх прав нацменшин.
Як повідомлялося раніше, 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (зокрема, ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали стурбованість ряду країн - Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії. Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти і науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
У свою чергу в Міністерстві освіти і науки запевнили, що мовні положення нового закону (зокрема, ст. 7) не порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин і Рамкову конвенцію про захист національних меншин. 28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив 7-ю статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії».
Довідка. Новим законом в Україні вводиться 12-річну середню освіту, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
Згідно із законом, особам, які належать до національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою та мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
Особам, що належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти поряд з державною мовою на мові відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.
Особи, які належать до корінних народів, нацменшин України, які почали одержання загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують отримувати освіту у відповідності з правилами, діючими до набрання чинності цього закону, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою.
