Незважаючи на те, що наметове містечко під Радою ще не розійшлося, негативних новин на тижні було набагато менше, ніж позитивних, передає Ukr.Media. І навіть поведінка влади показала, що вона відчуває себе цілком упевнено.
Перевибори і успіхи
Головну заяву тижні зробив президент: у вівторок він заявив, що дострокових парламентських і президентських виборів не буде. Цим він дав відповідь тим зі своїх опонентів, хто розраховує, що організація нового Майдану змусить владу піти на поступки і призначити перевибори. Заодно Петро Порошенко дав зрозуміти, що сама влада залишається стабільною і що чутки про тертя з окремими представниками "Народного фронту" занадто перебільшені. А це означає, що перервані переговори про нові обличчя в уряді і можливість об'єднання БПП з НФ можуть поновитися.
Ще одна свіжа заява президента – про чергове просування України вгору сходинками рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Цією заявою Порошенко навіть випередив публікацію самого рейтингу. Тепер будемо на 76-му місці замість 83-го. Сім рядків – не так багато, проте тут потрібно враховувати, що позиції України ростуть вже кілька років: в 2016-му ми були 83-ми, в 2015-му – 96-ми, в 2014-му – 112-ми, в 2013-му – 137-ми, в 2012-му – 152-ми. Позитивний тренд означає, що імідж України в очах інвесторів неминуче буде поліпшуватися і далі. Важливо тільки, щоб успіхи в рейтингу Doing Business почали трансформуватися в успіхи всієї української економіки і – як наслідок – в зростання доходів громадян.
Газовий євроаргумент
Поки ж про успіхи економіки можна говорити з великою обережністю. На тижні "Нафтогаз" заявив, що йде підготовка до створення міжнародного консорціуму з управління газотранспортною системою. Про це говорили ще років п'ять тому, але якщо тоді його хотіли створити, щоб знизити ціну на газ, то тепер до консорціуму підштовхує інша проблема. Про неї позавчора сказала посол США в Україні Марі Йованович: введення в дію "Північного потоку-2" в 2019 році позбавить український бюджет щорічних доходів в розмірі 2,7 млрд доларів. Консорціум за участю західноєвропейських компаній може стати вагомим аргументом проти "потоку". Якщо компанії, які візьмуть в управління українську ГТС, поставлять умовою прокачування купленого ними газу тільки через орендовану ними трубу, це може спрацювати. Український бюджет, правда, все одно щось втратить, але хоча б вітчизняна труба отримає шанс продовжити приносити дохід.
Вирвали з в'язниці
Однією з головних сенсацій тижня стало несподіване звільнення лідерів кримськотатарського Меджлісу Ільмі Умерова і Ахтема Чийгоза, які перебували в російській в'язниці. Втім, несподіваним воно було не для всіх – як зізнався президент, переговори про це він вів з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом не тільки під час його недавнього візиту до Києва, а й на полях Генасамблеї ООН в Нью-Йорку. І Ердоган зіграв ключову роль у звільненні – саме тому Умеров і Чийгоз після звільнення були відправлені до Туреччини. За лідерів Меджлісу в цій ситуації можна тільки порадіти, але політологів стало мучити питання: а що отримав Кремль натомість? Відповідь буде дещо парадоксальною: Путіну нічого в обмін і не потрібно. Кремлю просто не потрібні в Криму опозиційні лідери Меджлісу, які підбивають на протести основну масу кримських татар. А з двох варіантів – ув'язнення Умерова та Чийгоза або депортація – другий навіть краще, тому що дозволяє приглушити критику з боку Євросоюзу. Так що ситуація вигідна всім: Умеров і Чийгоз на свободі, Ердоган – визволитель, ЄС задоволений тим, що його тиск спрацював, а Путін отримав ослаблення кримськотатарської опозиції в Криму. Так, Умеров і Чийгоз посилять "фракцію" Меджлісу в київській "еміграції", але її вплив на ситуацію на півострові досить обмежений.
Крим – наш!
Тема Криму в останні дні не зникала з топ-новин в Україні та Росії ще з однієї причини: через заяву кандидата в президенти РФ Ксенії Собчак про те, що "з точки зору міжнародного права Крим - український". Російські політики за цю заяву пригадали "Ксюші" все, навіть висловлювання її батька, що "український Крим - це безглуздість".
Але ситуація виглядає дещо інакше, якщо згадати недавні публікації російської преси про те, що Кремль розробляє технологічний проект спаринг-партнера для Путіна на президентські вибори-2018 і що цим проектом стане саме Собчак. В цьому випадку демарш кандидата в президенти – це робота на розкол опозиційного електорату, значна частина якого (як і її лідер Олексій Навальний), критикуючи Путіна, все ж називає Крим російським. І це значить, що, дозволяючи Собчак неприпустимі з точки зору російської політики речі, Кремль одночасно зміцнює власні позиції на майбутніх виборах.
Законопроект про тварин
Найбільш спірна новина тижня – законопроект про обов'язкову реєстрацію домашніх і безпритульних тварин, їх регулярний огляд у ветеринарів і заборону на розмноження непородистих кішок і собак, який з'явився в Раді. Автор законопроекту – нардеп від БПП Андрій Немирівський – називає ініціативу "боротьбою за гуманне ставлення до тварин" і апелює до зарубіжного досвіду. Але він явно не враховує, що пропонований ним збір за реєстрацію – 10% прожмінімуму (на сьогодні – 168 грн) – і регулярні платні огляди для багатьох перетворять домашніх улюбленців в предмет розкоші.
Тобто своєю ініціативою політик не зменшить, а збільшить кількість бездомних тварин. Але навіть для тих, хто не розлучиться з улюбленцями, виникає, крім фінансової, ще одна проблема: заборона на "поширення" їх потомства, якщо, наприклад, кішка не породиста. Тобто в інтернет не можна буде давати оголошення типу "віддам котика в хороші руки" - їх можна буде тільки викинути на вулицю або втопити. Ну, або реєструвати всіх нових домашніх тварин до тих пір, поки будуть гроші.
