ЄС не впевнений в Україні: чому Брюсселю не подобається План Маршалла

Сьогодні, 6 листопада, в Сеймі Литви для послів Європейського Союзу, Канади, США та Японії презентують "план Маршалла" для України. До цього його вже представили на економічному форумі в польській Криниці та в кількох великих європейських столицях. Цей амбітний документ авторства колишнього прем'єра Литви Андрюса Кубіліуса розрахований на 10 років і передбачає за 5 млрд євро щорічних інвестицій в українську економіку.

Українські та литовські політики довго вели переговори з офіційним Брюсселем, щоб згадка про "план Маршалла" для України з'явилося в підсумковій декларації саміту Східного партнерства. Але, судячи зі слів відповідального за європейську політику єврокомісара Йоханнеса Хана, у Єврокомісії і так є всі необхідні для підтримки України інструменти і гроші виділятимуться виключно після проведених Києвом реформ. Неофіційно в Брюсселі кажуть, що пропонувати великий інвестиційний план допомоги тільки одній Україні було б неправильно, тому європейські політики і чиновники планують запропонувати Україні, Грузії і Молдові нову програму співпраці "Східне партнерство +".

Вранці реформи, ввечері гроші

Так званий "план Маршалла" для України розробили і активно лобіюють литовські політики, зокрема колишній прем'єр Литви, а нині депутат Сейму Андрюс Кубіліус. Цілісний 5-сторінковий документ представили в Вільнюсі в березні цього року, а вже в квітні згадка про нього з'явилася в резолюції Конгресу Європейської народної партії. З березня литовські і українські політики, лобіюючи, як вони його називають, "Новий європейський план для України" об'їхали Брюссель, Берлін, Париж, Лондон і Вашингтон, а сьогодні в Сеймі Литви планують показати оновлений документ послам ЄС, Канади, США та Японії.

"У багатьох столицях, де ми побували, говорили, що найбільша проблема з втіленням такого "плану Маршалла" полягає в здатності України якісно і за призначенням використовувати гроші. Тобто, використовувати їх виключно для проектів, на які вони виділені. Тому в новітній редакції ми якраз і пропонуємо підвищити здатність використання донорських коштів створенням спеціального Агентства, можливо, за допомогою європейських інституцій та донорів, і, звісно ж, уряду України. Щоб ця інституція отримала мандат просувати пріоритетні проекти в Україні, щоб проекти були підготовлені на високому рівні і донори не боялися за свої інвестиції", – сказав сайту "Сегодня" Андрюс Кубіліус.

"Новий європейський план для України" литовські і українські політики представлять і на майбутньому 5-му саміті Східного партнерства, який відбудеться 24 листопада в Брюсселі. Раніше в інтерв'ю "Сегодня" Андрюс Кубіліус говорив, що добре б добитися згадки про "план Маршалла" в підсумковій декларації саміту. І в серпні в чорновому варіанті звіту рекомендацій Комітету Європарламенту (ЄП) до Ради ЄС та Єврокомісії щодо проведення саміту Східного партнерства з'явилася згадка про інвестиційний план допомоги Україні.

"Просити Єврокомісію разом з Європейським інвестиційним банком запропонувати механізми для імплементації Нового Інвестиційного плану для України та інших країн Східного партнерства, які досягли значного прогресу в реформах..., шляхом збільшення кредитного потенціалу Європейського інвестиційного банку з нинішніх 1,6 млр євро на рік; запросити як перший крок створення окремого інвестиційного вікна в формі трастового фонду для України, який повинен сфокусуватися на приватних і державних інвестицій в соціальну і економічну інфраструктуру, а також підтримку донорів на місцях", – йдеться в розділі звіту рекомендацій до Єврокомісії та Раді ЄС.

Тобто, по-перше, пропонувалося збільшити пакет допомоги Європейського інвестиційного банку країнам Східного партнерства, а по-друге, створити окремий трастовий фонд для України, гроші з якого могли б виділятися на інфраструктурні, соціальні та регіональні проекти. Але вже 16 ожовтня під час голосування звіту в Комітеті у закордонних справах його зміст суттєво змінили. Фразу "Новий Інвестиційний план для України та інших країн Східного партнерства" замінили на "Інвестиційний план для Європи", "окремий інвестиційний трастовий фонд для України" тепер звучить як "трастовий фонд для України, Грузії і Молдови". Дещо, правда, до звіту і додали – рекомендацію провести "донорську конференцію для України, щоб зібрати гроші для гуманітарних потреб, викликаних анексією Криму і конфліктом на Сході".

За словами голови Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадія Максака, враховуючи той факт, що Східне партнерство не двосторонній формат відносин і включає 6 країн, пропозиція європейських парламентаріїв виглядає вельми цікавим і амбітним, в тому числі і для України. "Звісно, Київ зацікавлений всю увагу перетягнути на себе, але є й інші країни, де процес реформ йде краще. До речі, на певному етапі український "план Маршалла" і став прототипом для трастового фонду, тому Україна повинна це всіляко підтримувати. Саме до цього пропозицією депутати ЄП ставляться дуже серйозно і готові її відстоювати, чого не скажеш про "Новий європейський план для України", – сказав "Сегодня" Геннадій Максак.

Як розповіла сайту "Сегодня" голова комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко, схвалена 16 жовтня версія звіту не остаточна. Правки ще вноситимуться на засіданні Комітету постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) 15-16 листопада, і український МЗС і посол України в Брюсселі Микола Точицький докладають максимум зусиль, щоб формулювання про Україну максимально залишилися в тексті. Але, за її словами, інвестиційний план допомоги, який спочатку передбачався лише для України, на Молдову і Грузію таки розширять. "Під час розмови з Ханом в Таллінні він пояснив, чому потрібно розширювати цей інвестиційний план. Наприклад, за його словами Австрія зацікавлена в такому плані для західних Балкан", – пояснила Ганна Гопко.

Але там же в Таллінні на Форумі громадянського суспільства Східного партнерства Йоханнес Хан заявив, що не бачить сенсу в якихось нових планах допомоги Україні. Києву, за його словами, потрібен не "план Маршалла" а зміна бізнес-клімату. "У Єврокомісії вже є необхідний інструментарій для підтримки України. Ми готові давати гроші, але не даватимемо їх без чітких критеріїв. Вибачте, що повинен це говорити, але рівень довіри не дуже високий, і тому ми платимо, коли щось зроблено", – заявив Йоханнес Хан.

Побоювання єврокомісара, за словами старшого наукового співробітника Центру "Нова Європа" Леоніда Літри, виправдані. Практика показує, що з освоєнням і використанням європейської допомоги в України є певні проблеми. "Нещодавно Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила, що Україна втратила багатотисячний грант ЄС на обладнання пунктів пропуску на кордоні. Він був відкритий з 2007 року, і за 10 років Україна так нічого і не зробила. За Фонду енергоефективності виділили 22 млн євро і ні копійки з цих грошей Україна не використовувала. Є проблема і з третім траншем макрофінансової допомоги ЄС на 600 млн євро. Україна не виконала умови для його отримання, а терміни закінчуються через два тижні: скасування мораторію на експорт лісу-кругляка, робота Фонду енергоефективності, виплати внутрішньо переміщеним особам (але тут є істотний прогрес). Україна ризикує втратити ці гроші. Ось чому всередині ЄС з'являються дебати, чи варто інвестувати в Україну", – сказав сайту" Сегодня "Леонід Літра.

Щоправда, навіть якщо в резолюції саміту Східного партнерства і не буде згадки про "план Маршалла" для України, за словами Андрюса Кубіліуса, трагедією це не стане – саміт не приймає важливих рішень. "Рішення, які нам потрібні, прийматимуться на чергових самітах лідерів країн ЄС, міністрів закордонних справ ЄС. Вони можуть пройти в грудні цього року або січні наступного. Нам потрібно рішення ЄП – потрібен мандат для Єврокомісії та Європейського інвестиційного банку розробити конкретний інвестиційний план допомоги Україна", – сказав Андрюс Кубіліус.

Без перспективи членства

Незважаючи на те, що в підсумковій декларації саміту Східного партнерства не буде згадки про інвестиційний план допомоги Україні, сама ідея європарламентаріїв дуже сподобалася. Саме тому Комітет у закордонних справах ЄП рекомендує Єврокомісії та Раді ЄС створити для асоційованих України, Молдови і Грузії новий формат співпраці "Східне партнерство +", який передбачатиме приєднання до митного, енергетичного і цифровому союзу ЄС, Шенгенської зони і скасування плати за роумінг.

Те ж саме озвучував і Петро Порошенко під час свого щорічного послання до Верховної Ради. Якщо Україні вдасться домогтися того, що пропонує "Східне партнерство +", за словами експертів, це буде майже що членство в ЄС. Очікується, що рядок про новий формат співпраці з асоційованими країнами в підсумковій резолюції саміту Східного партнерства буде. Як і буде згадка про новий трастовий фонд для України, Грузії і Молдови. Поки незрозуміло, які будуть джерела наповнення фонду. Але точно відомо, що гроші виділятимуться на соціальну, економічну і регіональну інфраструктуру.

За словами старшого наукового співробітника Центру "Нова Європа" Леоніда Літри, якщо новий формат співпраці з асоційованими Україною, Грузією і Молдовою буде схвалений, як і створення трастового фонду, це буде дуже позитивним сигналом. "Зараз в України, Грузії і Молдови є певне невдоволення тим, що ЄС не хоче зробити крок вперед. Оскільки і Україна, і Грузія, і Молдова вважають, що отримавши безвіз і підписавши Асоціацію, потрібен новий стимул для подальшого проведення реформ. Тому країни і просять більше, але ЄС поки більше дати не готовий. У першу чергу, це Голландія. У цьому її підтримує Німеччина", – сказав" Сегодня "Леонід Літра.

Також, за його словами, саме Німеччина і Нідерланди проти того, щоб в підсумковій декларації саміту була строчка про перспективу членства не тільки для України, але і для інших п'яти країн-учасниць Східного партнерства. Аналогічна ситуація, як уже писав "Сегодня", склалася в липні і на саміті Україна-ЄС в Києві, який закінчився скандалом і без спільної заяви: українська сторона наполягала на відображенні в документі права на перспективу членства, лідери ЄС же виступили категорично проти.

"Це не ЄС був проти, а окремі держави. Йдеться про Німеччину і Нідерланди, – каже "Сегодня" голова Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак. " Я б також не став називати скандалом відсутність фінальної декларації на саміті Україна-ЄС. Швидше, вдалося вирішити тактичні завдання, ніж виходити на перспективні. Ратифікація Нідерландами Угоди про асоціацію (в квітні 2016-го на консультативному референдумі понад 60% нідерландців проголосували проти асоціації з Україною. – Авт.) на мою думку, частково залежала від позиції Києва щодо винесення своїх членських амбіцій на рівень фінального документа. Тому особливої "зради" я не бачу", – сказав "Сегодня" Геннадій Максак. Зараз, за його словами, зі згадуванням перспективи членства в підсумковій декларації саміту Східного партнерства та ж історія – немає консенсусу навіть на рівні ЄП.

У своєму блозі для сайту "Сегодня" "Українська євроінтеграція: чому Німеччина і Нідерланди проти?" експерт програм зовнішньої політики Центру Разумкова В'ячеслав Голуб писав, що у всіх підсумкових заявах за результатами попередніх самітів Східного партнерства, за винятком установчого Празького 2009-го, була згадка про визнання європейських прагнень і європейського вибору України. Така згадка, за словами Голуба, було навіть в декларації Вільнюського саміту-2013, коли Янукович відмовився підписати Асоціацію.

За інформацією Леоніда Літри, наразі вдалося узгодити формулювання "європейські прагнення". "Але цей варіант не зовсім прийнятний для України, Молдови і Грузії, оскільки це вже записано в Угоді про асоціацію. Тому поки що немає спільної позиції з цього питання", – підсумував Леонід Літра.