Верховна Рада в першому читанні ухвалила проект Виборчого кодексу 3112-1, який докорінно змінює систему місцевих виборів і виборів народних депутатів, передає Ukr.Media. Скандальна і корумпована мажоритарка, коли партійні штаби організовували цілі піраміди щодо підкупу виборців гречкою і грошима, майже в минулому. Кодекс вводить обіцяну усіма партіями на дострокових парламентських виборах у 2014 році пропорційну виборчу систему з відкритими списками і знижує прохідний бар'єр з 5% до 4%. Хоча, за словами авторів, це ще предмет майбутніх дискусій. Щоб отримати омріяний депутатський мандат, кандидату потрібно буде не тільки перемогти у своєму регіональному окрузі, але і щоб за його партію по всій Україні проголосувало не менше 4% виборців. Тепер залишилося проголосувати Виборчий кодекс у другому читанні. Це може статися вже через два тижні. Але його автори вже в очікуванні тисяч поправок і не заперечують, що прогресивний і реформаторський документ можуть поховати в комітеті.
Шансів не було
Чим ближче до чергових парламентських виборів, які повинні пройти восени 2019 року, тим більше під куполом розмов про необхідність прийняття нового виборчого закону. На позачергових виборах у Раду в 2014-му тільки ледачий не говорив про скасування мажоритарки і перехід на чисто пропорційну систему з відкритими списками. Такий пункт був у виборчих програмах абсолютно всіх партій, незалежно від політичного забарвлення. Після виборів обіцянка провести виборчу реформу навіть вписали в коаліційну угоду з дедлайном до кінця березня 2015 року, але з виконанням не поспішали.
За даними Громадської мережі "ОПОРА", за роки незалежності в Україні діяло 6 законів тільки про вибори народних депутатів. Це, за словами заступника голови Цвк Андрія Магери, говорить про те, що Україна шукала оптимальну модель для проведення виборів. "До 1994 року у нас була чиста мажоритарка з абсолютною більшістю. Починаючи з 1998-го, вибори проходили за пропорційно-мажоритарною системою. Такі ж вибори пройшли і в 2002 році. У 2006 році, як і на дострокових виборах у 2007-му, український парламент обирався вже за суто пропорційною системою з закритими списками. У 2012 році була відновлена пропорційно-мажоритарна система схожа на ту, яка існувала і в 1998, і в 2002 рр. І останні дострокові парламентські вибори в 2014 році пройшли по цій же системі, тільки з певними змінами закону", – сказав Андрій Магера.
Про свої передвиборчі обіцянки народні обранці згадали, коли і коаліція давно розпалася, і дедлайни на прийняття нового виборчого закону пройшли. Ще в кінці 2015-го спікер Андрій Парубій вирішив створити парламентську робочу групу, куди увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп, яка повинна була написати компромісний проект не просто закону, а нового Виборчого кодексу. Але через рік непростий спільної роботи депутати посварилися, так і не прийшовши до спільного знаменника, рекомендувавши Раді розглянути всі шість напрацьованих ними законопроектів.
Три з рекомендованих робочою групою законопроекту Рада провалила ще 19 жовтня. Деякі з них, за словами Олексія Кошеля, називали систему з відкритими списками фактично закритими списками, наприклад, законопроект "Батьківщини". Ще один законопроект №1068-2 авторства позафракційного Віктора Чумака, нардепів від БПП і НФ Павла Різаненка та Леоніда Ємця пропонував чисто пропорційну систему з відритими списками. Але підтримки в залі він не знайшов. Найпрогресивнішим і реформаторським як експерти, так і самі депутати називали проект Виборчого кодексу №3112-1 авторства спікера Андрія Парубія, нардепів від БПП і НФ Олександра Черненко та Леоніда Ємця, а також колишніх нардепів, серед яких і відомий експерт з конституційного права Юрій Ключковський. Його разом з альтернативним проектом Кодексу авторства депутата від "Відродження" Валерія Писаренка поставили в порядок денний на сьогодні.
"Питання прийняття Виборчих кодексів актуальний, але якісна і змістовна дискусія по фракціях з цього приводу не велася. Тому у мене дуже великі сумніви, що депутати розуміють, що винесено в цих законопроектах, і що їм може подобатися або не подобатися з метою підтримки або не підтримки. Ми, на жаль, не бачимо підготовчої роботи напередодні голосування, тому оптимістичного настрою немає. Найбільш реалістичний варіант повернення на доопрацювання авторам з визначенням конкретного на це часу", – говорила нам напередодні координатор Громадської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.
Як будемо голосувати
Прийняття в першому читанні Виборчого кодексу №3112-1 стало без перебільшення сюрпризом абсолютно для всього депутатського корпусу. За нього проголосувало рівно 226 депутатів. "Цей результат став сюрпризом для багатьох, ніхто не вірив, що закон буде прийнятий. Але це тільки підтверджує, що у другому читанні за нього буде складно зібрати голоси", – вважає нардеп від фракції "Радикальної партії" Ігор Попов.
Один з авторів виборчого кодексу Леонід Ємець написав у своєму Facebook, що до другого читання до документа можуть подати внести більше тисячі поправок, а саме розгляд в сесійній залі може відбутися вже через два тижні. І, судячи за словами нардепів, шансів на ухвалення реформаторського Виборчого кодексу мало. Але автори налаштовані працювати з усіма фракціями, переконувати і враховувати їхні поправки. Головне, за їхніми словами, щоб колеги по парламенту не вимагали повернути мажоритарку і закриті партійні списки.
Поки ж прийнята в першому читанні редакція нового Виборчого закону передбачає давно обіцяний українцям скасування мажоритарки і перехід на пропорційну систему виборів з відкритими партійними списками. На виборах народних депутатів загальнодержавний виборчий округ буде поділений на 27 регіональних округів. Як і зараз, висуває в депутати і формує партійний список кандидатів з'їзд партії: спочатку складається єдиний загальноукраїнський список з 450 кандидатів, який потім розбивається на 27 регіональних. Щоб взяти участь у виборах, кожна партія повинна перерахувати на спецрахунок Центральної виборчої комісії 2 млн грн, які після виборів повернуть, якщо за партію проголосує не менше 2% виборців.
У виборчому бюлетені буде всього два рядки: "Підтримую виборчий список політичної партії за порядковим №" і "Підтримую кандидата у народні депутати України від цієї політичної партії за порядковим №". "В кінці кожного речення розміщуються по два трафарети для вписування цифр: порядковий номер партії і порядковий номер кандидата у депутати у регіональному списку", – йдеться у ст. 366 Кодексу.
За словами Андрія Магери, в такому випадку бюлетень буде дуже маленького розміру, оскільки у ньому буде лише дві позиції для заповнення. "Виборець повинен буде вписати трафаретом номер партії, яку він підтримує, і номер кандидата від партії в регіональному списку партії. Таким чином, виборець може впливати на виборчий список, який партія попередньо погодила на своєму з'їзді. Тому я думаю, цей механізм більш простий і в частині виготовлення бюлетенів, і в частині підрахунку, і в частині навчання членів виборчих комісій", – сказав Андрій Магера.
Деякі політики лякають, що пропорційна виборча система, яка, до речі, діє практично у всіх європейських країнах, складна, і українці просто заплутаються і не будуть знати, як голосувати. Але це тільки на перший погляд, і насправді все досить просто. По-перше, виборець отримає право самостійно ранжувати кандидатів у партійному списку, віддаючи вподобаному свій голос. Зараз же черговість у списку виключно прерогатива партії, що нерідко слугує причиною політичної корупції, продажем місць у списку і т. д. По-друге, партійні списки стануть відкритими і регіональними, виборець, наприклад, в Чернігівській області зможе обрати кандидата у депутати саме від свого регіону. Тобто, зникнуть політики-"парашутисти", яких різні партії відправляли на округ виграти вибори і пройти в парламент, а самі вони більше ніколи не з'являлися на окрузі.
Згідно з прийнятим у першому читанні Кодексу, розподіляються мандати між переможцями будуть наступним чином. "Для цього встановлюється загальнодержавна квота-кількість голосів за партії, які подолали прохідний бар'єр, ділиться на 450 (всього місць у Раді – Авт.). Тут ми отримуємо вартість одного мандата в голосах. Потім кількість голосів, отриманих партією в регіоні, ділиться на квоту і визначається, скільки цілих мандатів партія отримала в цьому регіоні. Приміром, у партії в регіоні 7 мандатів, а в регіональному списку у неї 15 кандидатів. Які проходять? Рахуються голоси за конкретного кандидата з цього списку. І ці голоси округлюються до 0,1% від кількості виборців, які проголосували в цьому регіоні. Тепер за цим показником змінюється порядок кандидатів у списку – за кого більше, той буде вище, за кого менше – нижчими. Не один голос вирішує, а 0,1%", – пояснив один з авторів Кодексу Юрій Ключковський.
Система розподілу мандатів на загальнодержавному рівні буде такою ж, як і сьогодні. "Приміром, партія в регіоні отримала голосів на 10,3% мандата. Голоси на 0,3% переходять на загальнодержавний рівень і зі всіх регіонів підсумовуються разом. Тепер дивимося, скільки у партії залишилося невикористаних голосів, і на них даємо мандати загальнодержавного списку", – підсумував Ключковський.
За словами експертів, за міжнародними стандартами міняти виборчу систему можна не менше ніж за рік до старту виборчої кампанії. Тобто, якщо Рада до кінця цього року проголосує новий Виборчий кодекс, ЦВК ще встигне підготувати членів виборчих комісій, а населення – розібратися в тонкощах нової виборчої системи.
