Скоро в місті Торунь на півночі Польщі з'явиться пам'ятник жертвам волинської трагедії, передає Ukr.Media. Бронзовий меморіал висотою 15 метрів покриють світло-коричневим напиленням з міді і поставлять на півтораметровий гранітний постамент.
Верхня частина пам'ятника складається з коронованого орла з вирізаними на крилах назвами сіл, де відбувалися вбивства, а під ним – дитина, наколота на вила.
Вила, на думку авторів ідеї, що символізують тризуб, Герб України. З боків – огорожа з палиць, на які насаджені дитячі голови, четверта лежить біля паркану на землі. У нижній частині – мати з дитиною на руках, двоє дітей і батько у вогні.
Вбивства своїх співвітчизників скульптор порівнює з муками Ісуса на хресті. Тільки його слова "Господи, чому ти залишив мене?" замінюють на "Наш Боже, чому ти покинув?". Вони також вирізані на крилі орла.
Автор - скульптор з США
Ідея створити пам'ятник жертвам Волинської трагедії належить членам Асоціації ветеранів польської армії в Америці – вони взяли на себе витрати. У Сполучених штатах давно живе поляк за походженням, скульптор Анджей Питинский.
Він - автор монумента, на який, мабуть, не варто дивитися вагітним і дітям. У США жителі можуть оцінити реалістичність його скульптур – у минулому році встановлено пам'ятник жертвам розстрілу в Катині. Воїн з пробитою рушницею грудьми, руки зв'язані за спиною.
- Пам'ятник буде красномовним символом пам'яті польського народу за злочин геноциду, вчинений проти польського населення,- повідомляє Асоціація ветеранів польської армії в Америці. - Стоячи в Польщі, поляки ніколи не забудуть про своїх співвітчизників, які були вбиті звірячим чином у 1942-1945 роках тільки тому, що вони були поляками і католиками. Це стане свідченням пам'яті тих сотень тисяч невинних жертв, в основному матерів, стариків і дітей, які були вбиті в наших Східних пограничьях Організацією українських націоналістів та її озброєною армією УПА - Української повстанської армії.
Польська версія "Розп'ятий хлопчик"
Пам'ятник неоднозначно сприйняли в Польщі, його розцінюють як пропаганду жорстокості. Кілька польських міст відмовилися встановлювати його: Жешув, Перемишль, Єлєня Гура.
- Пам'ятник "спливає кров'ю", - зазначав раніше Onet спікер мера містечка Єленя Гура Цезарій Виклил.
- Людина, яка це спроектувала, здається, має дуже серйозні психічні проблеми, і те, що він вважає себе скульптором – найменша з них, - пишуть у соціальних мережах поляки. – Нехай "ветерани" ставлять це "чудо" в Нью-Йорку.
- Ми не будуємо пам'ятники у вигляді газових камер або розстрілу біля стіни. Це огидно.
- Впевнений, що загинули не тільки польські католики, але й українці, які захищали польських сусідів.
- Коли буде пам'ятник зборів євреїв в Єдвабне? (село на території сучасної Польщі, де в хозпостройках були живцем спалені євреї – Авт.)
- Польська версія "Розп'ятий хлопчик", - відзначають українські користувачі. – Цікаво, а що поляки можуть сказати про Віслі?
Чи вплине на відносини з Україною?
Є й ті, хто вважає пам'ятник правильним і схвалює його створення – треба ж зберегти пам'ять про загиблих предків. Польські експерти вважають, що цей монумент може вплинути на відносини з Україною. Занадто жорстокий і ненавистнический. Втім, відносини з Україною хвилюють далеко не всіх поляків.
"По чому сумують – по вбитим людям або втраченим землях?"
Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті, не залишився в стороні від питання.
- Завдання пам'яток – нагадувати про героїчне або трагічному минулому, пробуджувати в сучасників почуття гордості або смутку, - зазначає Володимир В'ятрович. – Пам'ятник, який хочуть спорудити в Торуні, нагадує минуле з іншою метою – будити ненависть сьогодні. Вже традицією стало те, що на "волинських" пам'ятків у Польщі вибивають назви місцевостей, а не прізвища загиблих людей. По чому їх автори сумують – за вбитим людям або втраченими землями?
Волинська трагедія – етнічні чистки українського і польського населення на Волині арміями УПА й Армією Крайовою під час Другої світової війни, пік яких припав на 1943 рік.
На думку українських істориків, метою українських націоналістів було бажання не допустити претензії Польщі на ці землі, а також "відповідь на звірства поляків проти мирних українців". Польські ж стверджують, що етнічна чистка була виключно з боку українських повстанців.
Варто зазначити, що тема значно більше досліджена польськими фахівцями, які займалися нею ще з кінця Другої світової. В Україні ж проблему Волинської трагедії стали вивчати лише після здобуття Незалежності, відповідно, часто спираючись на дослідження польських колег.
У Польщі уламки зруйнованого пам'ятника УПА використовували для ремонту дороги
