Венеціанська комісія не згодна з позицією Угорщини щодо мовного питання в Україні. У Венеціанській комісії не поділяють позицію Будапешта щодо закону про освіту в Україні.

У Венеціанській комісії не згодні з вимогами Будапешта про виняткове використання угорської мови в освітньому процесі для угорського населення в Україні, при цьому наполягають на ухваленні Києвом гарантій для мови меншин, передає Ukr.Media.

"Венеціанська комісія не погоджується з вимогою Угорщини залишити в Україні можливість навчання виключно угорською мовою", – цитує заяву секретаря комісії Томаса Маркерта інтернет-видання "Європейська правда" у четвер.

У Венеціанській комісії вважають, що учні регіону повинні вивчати і українську мову.

"Ні, ми не поділяємо цю позицію. Ми вважаємо, що держава може перейти від суто угорськомовної системи до змішаної, при якій частина годин викладання угорською, частина - українською. Більше того, це навіть краще для самих учнів, якщо вони будуть отримувати навчання на двох мовах ", - сказав секретар Венеціанської комісії.

Також Т. Маркерт зазначив, що критика угорців обґрунтовано, поки немає гарантій для мов меншин. Він підкреслив необхідність прийняття підзаконних актів для встановлення таких гарантій.

"Разом з тим державна мова також повинна викладатися в достатньому обсязі, зокрема, щоб людина мала можливість інтегруватися, бути конкурентним на ринку праці, - а для цього потрібно добре говорити українською, а не лише угорською. Але само по собі двомовне навчання - це перевага", - резюмував він.

Як повідомлялося, 28 вересня 2017 року набрав чинності закон України "Про освіту", який, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але у відповідності з освітньою програмою можуть викладатися одна або декілька дисциплін на двох і більше мовами – державною, англійською, інших офіційних мовах ЄС. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної і початкової освіти.

Міністерство закордонних справ Угорщини 26 вересня заявило про намір країни блокувати зближення України та ЄС через закон про освіту. МЗС України направило закон на експертизу в Венеціанську комісію.

8 грудня Міністерство освіти і науки України повідомило, що Венеціанська комісія не підтримала звинувачення Угорщини у звуженні прав національних меншин в статті про мову навчання в законі України "Про освіту". 11 грудня у Міносвіти заявили, що вдячні Венеціанської комісії за роботу з надання висновків щодо відповідності мовної статті українського закону "Про освіту", готові імплементувати її рекомендації і вже розробили три моделі імплементації цієї статті у законі "Про загальну середню освіту".

13 грудня того ж року Л. Гриневич спрогнозувала, що проект закону про середню освіту з уточненням про застосування мов в освіті, за висновками Венеціанської комісії буде внесений у Верховну Раду навесні 2018 року. "Зараз за цим висновкам ми повинні сформулювати моделі освіти для національних меншин в законі про загальну середню освіту, тобто ми не будемо вносити жодних змін до ст. 7 (про мову навчання - ред.) закону україни "Про освіту", - сказала вони журналістам.

Міністр висловила надію на те, що законопроект буде внесений до парламенту навесні і прийнятий на літній сесії парламенту. "Моя мета і було б найкраще, якби ми його прийняли на літній сесії Верховної Ради і до нового навчального року прийшли з новим законом", - сказала міністр.

Також Л. Гриневич зазначила, що перехідний період до повного запровадження норми про мови навчання може бути продовжений до 2020 року, як це передбачено зараз, до 2022 року, особливо для дітей, чия рідна мова не належить до слов'янської групи