"Польські політики зупинили діалог істориків України та Польщі", - драматично написав у Фейсбуці директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, дізнавшись, що сейм Польщі проголосував за так званий закон про "бандерівські ідеології", передає Ukr.Media.
Документ забороняє пропаганду ідеології українських націоналістів і вводить кримінальну відповідальність за заперечення злочинів "українських націоналістів та українських організацій, які співпрацюють з Третім Рейхом" – мова про волинської трагедії 1943 року.
У вигляді покарання передбачений штраф або позбавлення волі на строк до трьох років. Закон прийнятий з ініціативи партії "Кукіз'15", яка в лютому 2016 року запропонувала відгородитися від України стіною.
Як рішення польських депутатів вплине на відносини з Україною – коментує кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України Оксана Митрофанова.
- Протягом останніх 3 – 4 років польсько-українські відносини змінюються по багатьом параметрам. Якщо раніше ми говорили про стратегічне партнерство, то зараз країни рухаються в різних напрямках.
У політичній площині закон принесе не більше, ніж охолодження відносин, він сварить потенційних союзників, послаблює їх на тлі нестабільної ситуації в світі. У зв'язку з цим, я б у голову кута виносила питання: кому це вигідно?
Ні Польщі, ні Україні це не вигідно, значить треба думати, чи немає тут третього учасника, з яким на руку розсварити Україну з сусідами, особливо з тими, які члени ЄС.
- Я так розумію, ви говорите про Росію.
- Так.
Польща з темою Бандери. Угорщина – з законом про освіту. Виносити лінгвістичні та історичні питання на такий високий рівень не на часі і не ті це запитання, щоб навколо них створювати таку проблему. Але хтось підштовхує гарячі голови в Україні, Польщі та Угорщини йти на суперечності.
Для вирішення історичних питань доцільніше формувати міждержавні комісії. Вони довго можуть вивчати тему - і рік, і п'ять і навіть десять років. Але вони зроблять компетентний висновок.
У питанні з бандерівцями ми не знаємо всієї інформації. Не вивчені архіви. Багато чого знищено. До того ж це дуже складна тема, з кривавого минулого. Жодна із сторін не зможе цього забути і у кожного будуть свої аргументи. Тому повинні говорити історики, а не політики.
Але ми бачимо, як політики в черговий раз використовували істориків у своїх інтересах. Таке було в радянський час і до цього. Мабуть, як тільки з'явилася історія, у правителів з'явилася спокуса використовувати істориків у своїх іграх.
- В'ятрович сказав, що діалог між істориками обох країн закінчився після голосування в сеймі.
- Діалог не може бути зупинений, він може бути ослаблений. Все буде залежати від учених. Захочуть вони його продовжувати чи ні.
- Що останні роки відбувається у Польщі, що вона веде себе так по відношенню до України?
- Що сталося з Кримом і сходом – послабило нашу державу. А слабкість дає привід тим, хто відчуває себе впевненіше, атакувати.
У військовій сфері Польща відчуває себе сильною, захищеною блоком НАТО. Україна ж - одна зі своїми проблемами. В економічній сфері Польща сильніше, піднявшись завдяки інвестиціям ЄС. Україна із-за війни на сході економічно програє.
Наші проблеми створюють спокуси для будь-якої країни, яка нас сильнішими, вести себе агресивно. Наскільки стратегічно це буде цікаво і прибутково тим же полякам – складно сказати.
