Монетизація субсидій на житлово-комунальні послуги опинилася під загрозою, передає Ukr.Media. Виною тому – відсутність системи обліку у постачальників і зростання пенсій.
ЧЕКАТИ ЩЕ РІК. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, видавати субсидії грошима населенню почнуться не раніше 1 січня 2019-го. А ось пільги на ЖКП, за його словами, Кабмін планує монетизувати 1 липня. Нагадаємо, субсидії нараховуються тим, кому не вистачає доходів на оплату "комуналки", а пільги – це право на знижку на оплату ЖКП для певних категорій людей, наприклад, багатодітних родин та учасників бойових дій.
При цьому монетизація вже має запрацювати для постачальників послуг. Вони зобов'язані щомісяця подавати до місцевих рад дані про обсяг спожитих населенням послуг і отримувати з бюджетів гроші на субсидії.
Втім, за словами віце-прем'єра Павла Розенка, у багатьох постачальників зараз немає можливості звітувати: "На сьогодні немає 100% системи обліку та здатності надавати нам інформацію у підприємств немає".
Зазначимо, що, за даними Держстату, в грудні 2017-го субсидії отримали майже 7 млн родин з 14,98 млн. Для прикладу, в грудні позаминулого року таких родин було лише 4,4 млн. Зменшився і розмір допомоги, який минулого місяця становив 993 грн (в грудні 2016-го – 1 364 грн). Найбільші субсидії отримують жителі Тернопільської (1 555 грн) та Рівненської (1 518 грн) областей. Найменші – у Одеській (548 грн) і Закарпатській (630 грн) областях.
НЕПРОЗОРИЙ РИНОК. Експерт у сфері житлово-комунального господарства Андрій Никончук каже, що у постачальників послуг "на виході" лічильники є скрізь.
"Всі обсяги, які виходять від постачальника, враховуються на 100%. А ось те, що проходить по мережах, йде в землю, випаровується у вигляді тепла і що доходить до зрізу будинку, а після зрізу по внутрішньобудинкових мережах до конкретної квартири – тут ще є білі плями. Там все-таки не скрізь лічильники є, – пояснює Никончук. – Коли абсолютно вся логістика конкретної послуги враховуватиметься і контролюватиметься, щоб ми розуміли, на якій ділянці були втрати і під чиєю він відповідальністю, на кого "вішати" ці втрати, тільки тоді можна говорити про те, що ринок прозорий і зрозумілий. Інакше вийде, що з пункту А в пункт Б вийшло 100 куб. м води, а дійшло 99. І ніхто не знає, куди цей куб подівся".
При цьому експерт вважає, що поки не можна сказати, коли лічильники з'являться всюди. За його словами, людям або доведеться чекати установки лічильників у себе вдома, або ставити їх самим з компенсацією за рахунок обсягу споживання.
"Щоправда, порядок цієї процедури ще має затвердити уряд".
Досвід світу: як працюють субсидії
У Польщі існує так звана житлова прибавка – доплата за комунальні послуги. 2017 року така допомога надавалася тим, чий дохід становив менше 1 540 злотих на місяць (13 151 грн). Однак житлова площа для однієї людини не повинна перевищувати 35 кв. м, двох осіб – 40 кв. м, трьох – 45. Сума субсидій може бути різною, оскільки розраховується комп'ютерною програмою. Наприклад, якщо особа, яка заробляє 1200 злотих (10 248 грн), живе в квартирі площею в 35 кв. м і платить 420 злотих за ЖКП, то розмір субсидії становитиме близько 240 злотих (трохи більше 2 тис. грн).
А в Латвії субсидії нараховуються вже після оплати "комуналки". Але допомогу отримують тільки громадяни зі статусом "малозабезпечені" (якщо після оплати залишається менше ніж гарантований мінімальний дохід – 49,8 євро).
У США існує федеральна система соцпослуг, яка 2017 року виділила на субсидії $ 3,9 млрд. Система надає разову річну фіндопомогу малозабезпеченим громадянам для опалення їхніх будинків. Максимальна сума – до $ 18 тис. для однієї особи.
