Екс-голова Дніпропетровської ОДА і один із впливових українських олігархів вперше за довгий час дав відверте інтерв'ю.

Український бізнесмен Ігор Коломойський – частий гість в Україні, хоча його вплив на українську політику і владні пасьянси в країні складно недооцінювати. Він не полюбляє спілкуватися зі ЗМІ, а після націоналізації його "дітища" "Приватбанку" і зовсім взяв інформаційну паузу. Останні роки живе в Швейцарії, передає Ukr.Media.

11 квітня Ігор Коломойський поспілкувався по телефону з журналістом програми "Схеми" Михайлом Ткачем. Під час бесіди олігарх розповів чимало цікавого.

Про те, чому не приїжджає в Україну:

- Востаннє був в Україні в червні минулого року... В принципі я живу закордоном – а не живу в Україні, а потім її залишаю. Я живу в Женеві, Швейцарії, тут прописаний... у мене в 2001 році донька виїхала на навчання до Швейцарії. Тобто з цього моменту почалася "повзуча еміграція на Захід".

...Поїхати сьогодні до україни було б надто необачно: мало що прийде в голову Нацбанку або "Приватбанку"... Вони подадуть до суду, наприклад, і скажуть, що я їм заборгував мільйон гривень, - і я зможу приїхати, а виїхати вже ні. Ну і кому потрібні ці стреси?

Про "незаконну" націоналізації "Приватбанку":

- Є багато причин, по яких я вважаю її незаконною... Там було багато різних інтересів – від кар'єрних причин до бажання поживитися чужими активами. У великої кількості людей у цій історії була своя роль.

... У нас була власність, нас пограбували серед білого дня, забрали нашу власність – великий, найкращий процвітаючий банк.

...Я розумію, звичайно, якщо ти контролюєш 40 або 50% ринку, ти більмо на оці. Якщо занадто великий був "Приватбанк", необхідно було його, можливо, розділити – світовий досвід. Але знайшли найпростіший шлях – взяли і забрали.

Про "зв'язаних" кредитів "Приватбанку":

- За попередньою звітності пов'язаних кредитів було приблизно 30 мільярдів, які входили в якісь норми регулятора. А з точки зору того, що ми чуємо з екранів, так Гонтарева або Рожкова домовилися до 97% пов'язаних кредитів. Ви ж розумієте, що це очевидна брехня і бажання за ось цими гучними фразами, феєрверками сховати свої злочини: навіщо вони забрали "Приватбанк" та навіщо вони державу змусили витрачати такі великі гроші. Ви ж розумієте, що хто голосніше кричить: "тримай злодія!", той сам злодій?

...У "Приватбанку" був збалансований кредитний портфель, забезпечених заставами з міжнародної звітності. Застави лежали, наскільки я розбирався по всіх справах, на 250 мільярдів. Тому все це було штучно зроблено. У кого-то кар'єрні доводи, у кого-то політичні дивіденди, у когось бажання поживитися і пограбувати кого-то. Чисто рейдерська схема для того, щоб заробити – повірте фахівцю в подібних питаннях. Комусь, може, "1+1" захотілося перед виборами, а кому-то, різним Пасенюкам, захотілося майном поживитися, корпоративними правами і так далі.

Про необхідність докапіталізації "Приватбанку":

- Він взагалі не потребував ніякої докапіталізації. Якщо в період війни, припустимо, загострення у 2014 році були проблеми з ліквідністю, то в 2016 році "Приватбанк", отримавши 30 мільярдів фінансування на весь час, повернув ці ж 30 мільярдів і ще залишився винен 12 або 13 мільярдів, бо тоді були колосальні відсотки. Тобто в період, коли потрібно було своїм українським банкам допомагати, Нацбанк замість того, щоб виконувати свою функцію помічника і регулятора ринку, навпаки - топив їх ще глибше. Видавав по 28-30% рефінансування і заганяв усіх в борги.

Про судовий ліміт на особисті витрати:

- Цей ліміт – 20 тисяч фунтів. Я його не просто зберігаю, а я його не реалізовую. Я стільки грошей не витрачаю. Ви розумієте, що таке 20 тисяч фунтів? Це 27 тисяч доларів на тиждень. Тобто більше 100 тисяч доларів на місяць можна витратити на себе особисто – я навіть не уявляю, на що саме, потрібно постаратися.

Про зустріч з Луценком в Амстердамі:

- Зустрілися абсолютно випадково, хоча дійсно це звучить смішно. Але іноді так буває. Спілкувалися хвилин 5-7, нічого не обговорювали, так, "добрий день-до побачення, як справи, давно не бачилися".

Про зустрічі з Боголюбовим і Ложкіним в Женеві 26 березня:

- Я просто брав участь у вечері, я з Ложкіним не сильно спілкуюся – такі напружені відносини. А у нього була зустріч з Боголюбовим. У них свої взаємини, вони колись були партнерами, тому вони по своїх справах "ділиться секретом", очевидно.

...Говорили на загальні теми. Звичайно, казали про українських реаліях. Про політику казали, про перспективи, про те, що Петро Олексійович ніколи не буде президентом...більше. Ось і все.

...Ви ж розумієте, коли "Титанік" йде на айсберг, дуже багато хто намагається з цього "Титаніка" зістрибнути. Розповідав (Ложкін), як усі біжать від Петра Олексійовича Порошенка, як вже думають, як швидше від нього сховатися, як би не залишатися на цьому кораблі і не врізатися в цей айсберг і не піти на дно зі своїм шефом.

...Цікаво послухати якісь плітки, що кажуть, що буде, розпитати, як він (Ложкін) думає, як настрій президента – може, він хоче парламентську республіку зробити, може, хоче достроково піти з посади президента і стати прем'єр-міністром – ми не знаємо, різні сценарії обговорюються. Може, він хоче висунути єдиного кандидата – вони хочуть, я чув.

Про пропозицію підтримати Порошенка на виборах:

- Це було б смішно. Навіть не продовжуйте, це неможливо... Готовий підтримати гідного кандидата, крім Порошенка. Ні з ким немає (домовленостей). А я кандидатів поки не бачив. Ну, крім одного відомого. Тимошенко. Я вважаю, що це фаворит президентської гонки вже сьогодні.

Про угоди з Порошенком:

- Не хотів би обговорювати ці питання зараз, так як були різні домовленості й угоди. Вони (угоди) були комбінованими. Ви повинні розуміти, що в сучасному світі на такому рівні люди не сидять і не підписують протоколи. Ну є ще електронна пошта, листи та юрисдикції в світі, які домовленості розглядають і визнають як договору.