Не тільки Путін бере на себе право приймати рішення про те, хто і чим повинен володіти, - тепер це хоче вирішувати і Вашингтон. Реакцією, ймовірно, буде зростання державного капіталізму в Росії і ще більша інфляція.
З-за недавніх американських санкцій російські мільярдери знову опинилися в центрі уваги. Проте магнати є скоріше симптомом, ніж причиною млявості російської економіки. Санкції зміцнять їх симбіоз з Кремлем, упевнений журналіст швейцарської Neue Zrcher Zeitung Джеральд Хосп, передає Ukr.Media.
Потрапили під санкції олігархи, які, за повідомленнями ЗМІ, нібито пов'язані з російським урядом, насправді не входять в найближче оточення Путіна. Друзі і фаворити Путіна, на кшталт Ігоря Сечіна, Геннадія Тимченко або членів сім'ї Ротенберга, вже знаходяться в санкціонних списках США, але багато інших бенефіціарів путінської феодальної системи, імена яких менш відомі, залишаються необтяженими санкціями, зазначає журналіст.
Здається, останній "чорний список" США складено випадковим чином. Наприклад, Вексельберг є, на думку автора, "аполітичним магнатом". "Випадковість - це великий козир. Коли ніхто зі списку Forbes не може відчувати себе безпечно перед американськими санкціями, підлеслива покора зростає до максимуму; навіть якщо неясно, чи досягаються при цьому політичні цілі", - вважає Хосп.
При цьому фокусування США на олігархах застаріла, продовжує автор. "Ярлик "олігарх" вішається на будь-якого магната з Росії, який заробив свої капітали на "дикому Сході" після розпаду Радянського Союзу", - зазначає журналіст.
Розмірковуючи про олігархію в Росії, Хосп пише: "З правлінням Путіна почалася справжня націоналізація олігархії. Кремль використовує тих, хто нібито має владу, і надає їм економічну свободу. До того ж у нових олігархів перетворилися члени уряду, державні службовці та старі соратники Путіна. Магнати витягують вигоду з того, що конкуренція в Росії обмежена бюрократією. Під час економічної кризи бізнесмени підтримувалися державою, щоб підприємства, які вважалися "стратегічними", не потрапили в іноземні руки. В енергетичному секторі державні капіталісти по милості Путіна і без того зайняли в останні роки провідні позиції".
"Так само, як і американські барони-грабіжники більше ста років тому, російські магнати добилися успіху завдяки комерційному чуттю, безцеремонності і використанню зв'язків з політикою. Але якщо Вандербильтам, Рокфеллерам та Карнегі вдалося досягти суспільної поваги, то Потаніни, Дерипаски і Вексельберги ще працюють над цим", - зазначає журналіст.
Купуючи іноземні компанії і розміщуючи акції на закордонних біржах, збираючи твори мистецтва, домагаючись розташування політиків, деякі магнати намагалися домогтися визнання на Заході. Деякі намагалися також перенести основну частину своїх бізнес-імперій за кордон, щоб уникнути втручання Кремля. Однак спочатку фінансова криза, а потім, серед іншого, санкції та погіршення відносин із Заходом засмутили їх плани, йдеться в статті.
"Завдяки останнім санкціям історична спільність між Кремлем і мільярдерами знову зміцниться. Не тільки Путін бере на себе право приймати рішення про те, хто і чим повинен володіти, - тепер це хоче вирішувати і Вашингтон. Реакцією, ймовірно, буде зростання державного капіталізму в Росії і ще більша стагнація економіки. Так, одним з варіантів є тепер націоналізація "РУСАЛа", - пише Хосп. "Мільярдери як (небажаних) агентів позитивних економічних змін відслужили свій термін. Образ підприємця, який в російському суспільстві і без того непривабливий, взагалі сходить зі сцени", - констатує автор.
