Вступна кампанія для першокласників в самому розпалі. Батьки збиваються з ніг, намагаючись визначити своє чадо в гарну школу. Однак освітня реформа суттєво звузила простір для маневру. Так що в густонаселених «молодих» районах українських міст вибору у тат і мам особливо і немає, передає Ukr.Media.
Все частіше українські батьки, які розчарувалися в системі державного середньої освіти, віддають своїх дітей в приватні навчальні заклади або зовсім забирають їх навчатися вдома. Не останню роль в цьому зіграла і постійна переповненість муніципальних шкіл.
Але тепер з подібною проблемою ризикують зіткнутися навіть приватні установи.
«Попит на приватні школи зростає постійно, але я б не сказала, що це безпосередньо пов'язано із законодавчими змінами або зростанням числа переселенців. Швидше, в суспільстві з'являється довіра до приватної освіти, змінюється ставлення до недержавних шкіл. Та й самі приватні навчальні заклади значно підвищили рівень освітніх послуг. Люди більше не вважають їх долею обраних і готові інвестувати в майбутнє своїх дітей. Ми вже не перший рік не можемо прийняти всіх бажаючих. В середньому у нас на одне місце претендують три дитини», — директор Академії сучасної освіти А+ Тетяна Курмаз.
Дороге задоволення без гарантії
Не відлякує батьків і пристойний цінник за приватну освіту. Наприклад, в Києві достатньо велика кількість приватних шкіл і, зрозуміло, такий же великий розкид тарифів. У середньому, вартість навчання коливається в межах 9-15 тис. грн./міс. В інших містах можна знайти і за 3 тис. грн.
Зазвичай в цю ціну входить навчання за принципом школи повного дня, кілька гуртків або студій — щоб дитина була чимось зайнята до самого вечора. А ось харчування оплачується окремо і може додавати до базової ставки ще 1-2 тис. грн.
Зате додаткові внески на потреби класу, як у державних школах, приватники не збирають. Хіба що іноді попросять скинутися по 100 грн. на екскурсію.
«Напевно, основний тренд зараз — це «мода на школи». Їх відкривається безліч, всі вони обіцяють батькам надати їхнім дітям єдино правильне освіта, часто не маючи для цього ні бази, ні педагогів. Багато батьки, самі не до кінця розуміючи, чого вони хочуть від освіти, йдуть на такі експерименти», — сказала нам Тетяна Курмаз.
Не виходячи з дому
Є і ті батьки, хто готовий взяти на навчання дітей повністю в свої руки, і забирають їх вчитися вдома. Але поки таких, звичайно, не так вже й багато — більшість лякає перспектива навантажити дитини проблемами з соціалізацією.
Педагоги рекомендують поєднувати «тепличні умови» і реальна взаємодія у групах однолітків.
«Для цього добре підходять будь-які курси для школярів. Зараз є варіанти, наприклад, з ІТ-курсами, школами лідерства тощо», — зазначила організатор Клубу репетиторів в Україні, педагог Олександра Руденка.
До того ж, не всі предмети батьки можуть пояснити дитині доступно і зрозуміло. Тому, найчастіше, без участі педагогів обійтися все одно не вийде.
«Наймаються репетитори з різних предметів. Якість навчання в індивідуальному форматі батьки вважають більш високим. Хоча не завжди і не для всіх дітей це так. Я, як репетитор, бачу тенденцію переходу до інших форматів навчання. Батьки хочуть якості навчання, готові за це платити, вкладатися часом і ресурсами», — зауважила Олександра Руденко.
Як правило, репетитори просять за свої послуги від 50 до 300 грн. за урок, залежно від класу. Для початкової школи дешевше, а при підготовці до зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) — дорожче. Якщо виходити з того, що дитині хоча б двічі на тиждень потрібні заняття з специфічним предметів на зразок математики та англійської, в середньому одні тільки репетитори обійдеться сімейному бюджету у 2,5-3 тис. грн. щомісяця.
