Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому президентський законопроект (№8068) національної безпеки України. За закон проголосували 248 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер, інформує Ukr.Media економіка і політика.
Документ визначає та розмежовує повноваження державних органів у сферах національної безпеки та оборони. Згідно із законом, фундаментальними національними інтересами є, в тому числі, інтеграція України в європейський простір у різних сферах, набуття членства у Європейському Союзі та НАТО.
Законом встановлено, що сектор безпеки і оборони країни підлягає демократичному цивільному контролю. У Верховній Раді може бути створено комітет, повноваження якого буде контролювати діяльність органів спецпризначення з правоохоронними функціями, правоохоронними і розвідувальними органами.
Документ описує, яким чином будуть координуватися і підкорятися різні ланки сил безпеки та оборони.
Структура оборонного сектору
Президент - верховний головнокомандувач. Він оголошує війну і вводить воєнний або надзвичайний стан, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, видає укази, директиви з питань оборони, очолює Раду національної безпеки і оборони, призначає і звільняє секретаря РНБО та його заступників, призначає/звільняє вище командування ЗСУ (за рекомендаціями головнокомандувача) і ін.
В редакції до першого читання значилося, що РНБО може запропонувати президенту створити Ставку верховного головнокомандувача. Потім Ставку замінили на "вищий колегіальний стратегічний орган воєнного керівництва обороною держави".
Міністерство оборони - орган виконавчої влади і військового управління. У підпорядкуванні цього міністерства - ЗСУ та Державна спеціальна служба транспорту. Міністра оборони президент призначає з числа цивільних. Глава Міноборони підпорядковується президенту як верховному головнокомандувачу і підзвітний Верховній Раді. На своїй посаді він входить до складу РНБО.
На чолі збройних сил - Головнокомандувач ЗСУ. Він призначається на посаду за поданням міністра оборони і звільняється з посади президентом (підпорядковується їм обом).
У ЗСУ є Генштаб, який в особливий період керує збройними силами та іншими складовими оборони. На чолі вже інша людина - начальник Генштабу ВРУ. Він підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ.
Паралельно з Генштабом ЗСУ працює Оперативний штаб, який очолює командувач об'єднаними силами (він також підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ).
Національна гвардія - це військове формування з правоохоронними функціями. У мирний час нацгвардійці виконують роль правоохоронців, однак тренуються для роботи у складі сил оборони. З введенням військового стану Нацгвардію переводять до складу сил оборони.
Сфери управління
Згідно редакції до другого читання СБУ не тільки підпорядковується лише президенту, але і підконтрольна Верховній Раді. З закону "Про службу безпеки України" не вилучені норми про повноваження СБУ боротися з корупцією.
Якщо раніше перераховувалися розвідувальні органи України, у фінальній версії дається лише загальне визначення: "органи або їх підрозділи, уповноважені здійснювати розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз".
У законопроекті дається визначення таким термінам, як військовий конфлікт, збройний конфлікт, національна безпека, загрози національної безпеки, національні інтереси, сили безпеки, сили оборони тощо.
Також у ньому закріплені правові основи та принципи державної політики у сфері нацбезпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси України, серед яких забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, членства в ЄС і в НАТО.
