17 липня 2018 р. наказом Мінагрополітики №162 вводяться нові коефіцієнти нормативно-грошової оцінки землі. Таким чином, хто не оновить чи не внесе дані про цільове призначення своєї ділянки, буде платити при оцінці землі більше колишнього. До таких земельних ділянок застосовуватиметься підвищений коефіцієнт, який збільшать з нинішніх 2,0 до 3,0, інформує Ukr.Media.
На сьогоднішній день, коефіцієнти для визначення категорій земель наступні:
- Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 1,0;
- Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 1,0;
- Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - 2,5;
- Для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів - 0,5.
Коли потрібно платити
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності тощо
І, починаючи з 17 липня, відсутність коду класифікації видів цільового призначення земель або помилки при їх внесення в кадастр можуть обійтися землевласникам дуже дорого. Адже різниця в коефіцієнтах може бути вельми відчутною, попереджають юристи.
«Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Цей вид оцінки використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них. Таким чином, для купівлі-продажу земельних ділянок нормативно-грошова оцінка не використовується», — розповів керуючий партнер ЮК «Альянс правових сил» Віталій Собкович.
Чиновники вже раніше робили спроби змусити українців розкрити цільове призначення своїх ділянок, але, як показала практика, в 2017 році коефіцієнти для окремих видів цільового призначення перевищували встановлені «мотивуючі» значення.
Наприклад, для земель з комерційним призначенням (будівництво під комерційні об'єкти, торгівлю, об'єктів дорожнього сервісу) передбачений коефіцієнт 2,5. Якщо інформації про призначення такої ділянки в кадастрі не було, досі використовували «підвищений» коефіцієнт 2,0.
Відповідно, втрачалася мотивація для землекористувачів таких ділянок правильно вносити інформацію по ділянці – навіщо це робити, якщо можна платити менше, не вживаючи ніяких дій?
«Тепер протиріччя усунуто. Розмір «мотиваційних» коефіцієнтів підвищений до 3,0, що перевищує розмір кожного з коефіцієнтів по ділянках, які внесені в базу Кадастру та мають код Класифікації видів цільового призначення земель. Відповідно мати невнесення або «недовнесену» в базу земельну ділянку стає з 17 липня невигідно», — зауважив у розмові радник адвокатського об'єднання «Коннов і Созановський» Віталій Правдюк.
Оцінку складніше оскаржити
На думку Віталія Собковича, таким чином держава переслідує відразу кілька цілей: наповнення інформацією Держземкадастру, підготовка до створення повноцінного ринку земель і, звичайно ж, наповнення бюджету.
Підприємцям, які не поспішали оновлювати дані про свої наділи, при їх зверненні про уточнення інформації по ділянці, державний земельний кадастр відразу будуть видавати виписку про нормативну грошову оцінку. Вартість ділянки в ній зросте, а значить збільшиться і база оподаткування, відзначають юристи.
«Нова система коефіцієнтів більш чітка. Тому я б сказав, що для держави важлива не «правильність» розрахунку податкових зобов'язань, а їх безспірність. Оскаржити суму податкових зобов'язань по ділянці, внесеному в Кадастр, підприємству складніше», — зауважив нам Віталій Правдюк.
За внесення до кадастру відомостей (змін до них) про земельні ділянки, адміністративний збір стягувати не будуть. А на всю процедуру належно піти 14 робочих днів з дня подання відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
В результаті на руки землевласнику видадуть один з трьох документів:
- Виписка з кадастру про земельну ділянку, що підтверджує внесення відомостей до бази або змін до них.
- Повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них).
- Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Держземкадастру.
Підставами для відмови можуть бути:
- Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого територіального органу Держгеокадастру.
- Подання неповного пакету документів (наприклад, представником не подано документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника) та/або документи не відповідають вимогам, встановленим законом (наприклад, заява не відповідає встановленій формі).
- Наявність поданих у заяві відомостей в Поземельній книзі (документ Держкадастру, який містить всі відомості про земельну ділянку від кадастрового номера до складу угідь).
- Електронний документ не придатний для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Держкадастру.