Життя в кредит: чому ми витрачаємо більше, ніж заробляємо. За даними Держстату, в першому кварталі 2018 року українці витратили на 22 млрд грн. більше, ніж заробили.

Звичка витрачати

Звичка витрачати більше, ніж заробляти, схоже, міцно увійшла в наше життя і навіть закріпилася на "офіційному рівні". Як свідчать цифри Держстату, в першому кварталі 2018 року доходи українців склали 657,9 млрд грн., витрати - 679,9 млрд грн. Тобто заощадження українців всього за перші три місяці нинішнього року скоротилися на 22 млрд грн, інформує Ukr.Media.

При цьому опитування показало, що грошей українцям хронічно бракує, причому практично на все.

І в цьому немає нічого дивного, якщо взяти до уваги різницю між бажаними і дійсними зарплатами українців. Те ж опитування продемонструвало, що поки наші співгромадяни мріють про зарплати в десятки тисяч гривень, насправді майже третина заробляють менше 5 тис. грн. в місяць.

Економісти кажуть, що, на жаль, нічого нового у вирішенні цього питання поки не придумали. Тож як і раніше є всього два способи приведення сімейного бюджету в норму: або більше заробляти, або менше витрачати.

Очевидно, що найкращим варіантом буде поєднання обох способів. Але оскільки в Україні сьогодні можливості для заробітків дещо обмежені, а зарплати ростуть здебільшого у статистичних звітах, особливої актуальності набуває саме другий варіант. Однак українці не поспішають ним скористатися

Бідне суспільство багатого споживання

За словами економіста Андрія Мартинюка, суспільство споживання виникає на тлі бурхливого економічного і технічного розвитку країни, що супроводжується зростанням доходів. В такому разі стратегія накопичення змінюється стратегією споживання.

Україна, як завжди, вписує нові рядки в економічні закони. Країна знаходиться в економічному і технологічному занепаді, більшість українців ледве зводять кінці з кінцями, але при цьому ми вперто продовжуємо витрачати більше, ніж заробляємо.

Жити в кредит і споживати більше, ніж можеш собі фінансово дозволити, в Україні стало нормою. Експерти пояснюють це поголовною фінансовою безграмотністю населення і небажанням дивитися хоча б на найближче майбутнє.

Ну і що, що банки неохоче дають кредити? Тепер цю функцію успішно взяли на себе магазини. В кожному магазині побутової техніки та електроніки можна взяти в кредит такі "предмети першої необхідності", як кухонні комбайни, планшети, миючі пилососи, величезні "плазми".

Тим часом економісти продовжують наполегливо радити не кидатися з однієї крайності (брак всього в період тотального дефіциту) в іншу (купівлю всього, на що можна взяти кредит), а хоча б почати дотримуватися принципів розумного споживання.

Розумно споживати і відмовлятися від покупки того, що вам не дуже-то й потрібно, це не означає бути бідним. Тим більше, що гроші можна витрачати не лише на покупки, але й інвестувати у своє здоров'я, освіту і навіть гарний настрій.

Чому українці відмовляються економити або відкладають корисні "економічні звички" в довгий ящик

Не віримо в майбутнє

В майбутнє українці не вірять. Як показало недавнє дослідження, лише 20% українців у віці 18-35 років вірять у хороше майбутнє у своїй країні і рівно три чверті не чекають тут нічого хорошого. З таким настроєм гроші відкладати, звичайно, важко.

З іншого боку, всі ми сподіваємося жити довго і по можливості щасливо, а це припускає наявність деяких заощаджень. Тож аргумент "невіри в майбутнє" спірнИЙ: в своє особисте майбутнє кожен воліє вірити!

Не віримо банкам

Практика останніх років показала, що абсолютна довіра українським банкам загрожує втратою грошей. Експерти одностайні: чистка банківської системи настільки підірвала довіру до вітчизняних фінустанов, що вонА тепер буде відновлюватися десятиліттями.

Експерти погоджуються: так, наші гроші щодня піддаються небезпеці - від девальвації до крадіжки. Але саме для цього і придумана диверсифікація ризиків. Можна покласти їх на депозити у різних банках, вкласти в нерухомість, а можна інвестувати в себе, витративши на отримання освіти, підвищення кваліфікації або вивчення іноземної мови.

Вважаємо, що відкладати "нічого"

Невисокі доходи - це дуже популярна відмовка. Мовляв, прийде час, зароблю побільше, ось тоді і почну економити і відкладати гроші, а зараз відкладати нічого.

Експерти нагадують: потреби і витрати людини завжди ростуть пропорційно його доходам. Серед наших знайомих знайдеться чимало людей, які заробляють дійсно хороші гроші, але все, що в них є, це борги. І кожен з них запевняє: грошей бракує.

Причина такої ситуації проста: у тих, хто не вміє правильно і раціонально витрачати гроші йдуть даремно. А багатство народжується тоді, коли людина починає витрачати менше, ніж заробляти.

Хочемо витрачати все, що заробили

"Я живу тут і зараз і хочу витрачати свої гроші тут і зараз" - цілком зрозуміле і законне бажання. Правда, такі люди, ледь втративши джерело доходу, відразу починають бігати по знайомим і просити в борг. Знайомі дивуються (ще вчора людина смітив грошима, а сьогодні у нього немає грошей навіть на продукти) і дають в борг неохоче. Адже з таким ставленням до грошей повернення боргу можна і не дочекатися.

Словом, хочете витрачати - витрачайте! Але правильніше буде хоча б деякий час відкладати 10% від свого заробітку і створити "подушку безпеки" на непередбачений випадок. А там, може, це увійде в звичку.

Не хочемо ні від чого відмовлятися

Економити важко. Вже саме слово "економія" звучить для багатьох не дуже привабливо, оскільки за ним криється перспектива обмежити себе в чомусь звичному і приносить задоволення. Дійсно, всі "економічні" поради засновані на відмовах - від ранкової чашечки кави під час поїздки на роботу, від спонтанних покупок, від п'ятничних посиденьок в кафе і т. д.

На це можна навести принаймні два контраргументи: по-перше, ніхто і не говорить, що потрібно відмовитися абсолютно від усього. По-друге, задоволення приносять не лише покупки, але і читання книг, спілкування з близькими, допомога іншим, благодійність. Не відмовляйте собі в нематеріальних задоволеннях, тож відмовитися від деяких матеріальних буде набагато простіше!

На що українцям не вистачає грошей?

  • На покупку житла 56%
  • На подорожі 42%
  • На покупку машини 40%
  • На відкриття власного бізнесу 29%
  • На поліпшення зовнішнього виду і турботу про здоров'я 20%
  • На ремонт 17%
  • На отримання додаткової освіти 13%
  • На оновлення гардеробу 13%
  • На подарунки і допомогу близьким 11%
  • На дозвілля, розваги та хобі 9%

До речі

Якщо ви вирішили економити прямо зараз, врахуйте два важливих моменти.

По-перше, неможливо заощадити більше, ніж заробляєш. І якщо ваша зарплата прагне до нуля, то туди ж прагне і економія. Тому повертаємося до того, з чого почали: до цієї економії непогано було б ще й збільшити доходи.

По-друге, приступаючи до економії, важливо знати міру. Прання поліетиленових пакетів і категорична відмова скидатися з колегами на свята і подарунки навряд чи додадуть радості у ваше життя, оскільки є лише ілюзією економії і самообманом.