За місяць перебування проекту кошторису в парламенті депутати згенерували до нього 2171 поправку, на які потрібно додатково 2,2 трильйона гривень. Правда, більшість з них так і не було прийнято, інформує Ukr.Media.
Збалансований бюджет - це запорука подальшого співробітництва України з МВФ. У Мінфіні запевняють, що той документ, який був поданий у Верховну Раду, цим вимогам не відповідає.
У першому читанні проект бюджету не зазнав істотних змін і чиновникам вдалося утримати свої позиції. Проте вже зараз зрозуміло, що доведеться шукати компроміси. Вже помітні лінії дискусій і змін, які чекають проект бюджету при підготовці до другого читання.
Про доходи
Податок на виведений капітал. Мінфін розрахував бюджет без податку на виведений капітал, оскільки його запровадження передбачає суттєві бюджетні втрати і суперечить позиції МВФ і Світового Банку. Однак переговори про можливий формат введення ННВК тривають. Зараз Мінфін і МВФ обговорюють варіант розширення бази оподаткування. Це підтвердили голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна і заступник міністра фінансів Сергій Верланов.
«Зараз 277 тис. підприємств мають оборот до 20 млн грн. Ввівши податок на виведений капітал для підприємств з оборотом до 200 млн грн ми покриваємо малий і середній бізнес. Для великих ми залишаємо звичайний податок на прибуток», - розповів Верланов.
Заковика з введенням такої моделі може бути саме у великих підприємствах. Вони структуровані через іноземні холдинги, тобто працюють за угодами про уникнення подвійного оподаткування, а отже платять занижену ставку дивідендів на рівні 5%. Навряд чи ідея перейти на ставку 15% податку на прибуток їм сподобається.
«МВФ вже не перший раз перевіряє ці розрахунки. Сьогодні Сергій Верланов і Оксана Маркарова пішли далі. В чому ідея? Якщо встановити обмеження щодо обігу в 200 млн грн, ННВК буде стосуватися 95% компаній», - пояснює Южаніна.
Такий підхід дозволить уникнути фіскальних втрат. Головне, за словами Южаніної, щоб модель з ННВК підтримував бізнес і вона забезпечила очікувані результати стимулювання підприємств, нівелювала практику ухилення від сплати податків.
За її словами, її персональний голос за балансові зміни в Податковий кодекс у тому числі залежатиме від того, чи готовий уряд змінити проект бюджету-2019 між першим і другим читанням з урахуванням введення ННВК.
Можливий варіант, при якому депутати не проголосують за бюджет, якщо не буде прийнятий закон про ННВК.
«Якщо Рада прийме законопроект про введення податку на виведений капітал, а президент підпише його, ми будемо зобов'язані перерахувати бюджет», - зазначає Верланов.
Акцизи
В цьому році зміни в Податковий кодекс в балансовому законопроекті мінімальні - на рівні індексації на інфляцію на 9% і 10,3% відповідно (індекс споживчих цін та цін виробників). Представники галузей і депутати виступили проти або з критикою закладеної Мінфіном індексації акцизів на алкоголь, тютюн та радіочастотний ресурс. Аргумент такий - індексація необґрунтована і не призведе до очікуваних фіскальних надходжень.
«Індустрія мобільного зв'язку проти індексації ставок на використання радіочастотного ресурсу. В 2018 році на аукціонах 4G держава отримала близько 8 млрд грн за рахунок продажу ліцензій, що на 1,5 млрд. грн. більше плану. Зараз галузь працює над реорганізацією діапазону 900 МГц, щоб забезпечити зв'язок абонентам у сільській місцевості і покрити зв'язком 3G/4G авто та залізничні шляхи. Держава отримає за рахунок цього точно більше, ніж за рахунок індексації ставок», - заявив виданню директор по регуляторному забезпеченню «Київстару» Олександр Когут.
«З 2013 по 2017 виробництво пива скоротилося на 34%, тоді як ставка акцизного збору зросла на 220%. 2018 - в якому не були підвищені акцизи - єдиний рік, коли виробництво не впало», - зазначив в. о. генерального директора компанії «САН Інбев Україна» Денис Хренов.
За словами директора з корпоративних зв'язків компанії "Філіп Морріс Україна" Наталії Бондаренко, в тютюновому сегменті ситуація наступна:
«Якщо порівняти надходження від акцизного податку за січень-вересень 2017 і 2018, то вони залишаються на тому ж рівні - 28,7 млрд. грн. При цьому виробництво тютюнових виробів впало на 20%, а рівень нелегальної торгівлі збільшився з 1,1% до 3,5%. Ми проти додаткової індексації на 9%».
В цілому, Податковий кодекс передбачає щорічне підвищення акцизів на 20%, на тютюнові вироби, тоді як Мінфін пропонує підвищити ставки на 29%, тобто накласти індексацію на заплановане Кодексом підвищення.
Кошти від Національного банку
Депутати пропонують збільшити суму відрахувань від Національного банку на 2,5 млрд грн. Однак проблема в тому, що представлена сьогодні Мінфіном цифра за очікуваними доходами від НБУ на рівні 45,6 млрд. грн вже на 10,7 млрд. грн більше тієї, яку давав НБУ. Додаткове її завищення - це посилення ризиків для бюджету-2019, адже Нацбанк перерахує стільки, скільки підтвердить аудит за підсумками року.
Нереалістичні доходи
Рахункова Палата розкритикувала доходи бюджету. Зокрема, у контрольному відомстві вважають завищеним показник зростання ВВП, а інфляцію заниженою.
Так, Рахункова палата пропонує збільшити надходження податку на прибуток підприємств на 13,2 млрд. грн, від акцизів по імпорту - на 4,4 млрд. грн. Надходження від орендної плати та митних платежів також слід скоригувати, вважають аудитори.
Про витрати
Правки в бюджет обробляв бюджетний комітет. Завдання комітету - розділити їх на три групи: враховано, відхилено, віднесені до доручень уряду. В останніх депутати доручають уряду визначитись, чи можливо врахувати певні зміни.
Основні лінії дискусії пролягають за такими статтями витрат:
Субвенція на соціально-економічний розвиток.
У проекті бюджету-2019 є одна важлива особливість - Мінфін наступив на мозоль депутатів і взагалі не заклав у кошторис кошти на субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів.
Для депутатів ця субвенція політично важлива, оскільки дозволяє фінансувати проекти розвитку на їх виборчих округах. В результаті депутати подали до першого читання більше сотні поправок щодо того, якою повинна бути субвенція. Пропонований обсяг субвенції коливається залежно від переліку інвестпроектів - від 2 до 10 млрд грн.
Як уточнила в розмові з виданням в.о. глави Мінфіну Оксана Макарова, можливий вихід з ситуації - напрям 50% коштів Державного фонду регіонального розвитку (ГФРР) на субвенцію. Розмір ГФРР - 1% доходів загального фонду держбюджету на 2019 - це 9 млрд грн, отже субвенція може становити орієнтовно 4,5 млрд. грн.
Депутати пропонують і додаткову опцію: направити на субвенцію соцекономрозвитку і ГФРР по одному мільярду гривень коштів нерозподіленого спецконфіскату - коштів, одержаних злочинним корупційним шляхом.
За даними Рахункової палати, в 2017 році Мінфін не розподілив спецконфіскат на суму 268,8 млн дол. або 7,54 млрд. грн за офіційним курсом на 1 січня 2018 року.
Підтримка аграріїв.
Маса депутатських поправок стосувалася зміни підходів до підтримки аграріїв. Більшість комітет відхилив, доручивши Мінфіну знайти можливість передбачити нову програму держпідтримки сімейних фермерських господарств.
Депутати підтримали ідею збільшити видатки на здешевлення кредитів для аграріїв на 818 млн грн за рахунок урізання витрат на підтримку сільгоспвиробників.
«Середній рівень освоєння аграрних дотацій - 24%. Так, на програму компенсації витрат на покупку техніки закладено 945 млн, використано - близько 400. Про що це говорить? По-перше, про те, що цими програмами взагалі мало хто скористався. Механізм розподілу коштів на підтримку аграріїв непрозорий», - зазначила в розмові з виданням народний депутат Тетяна Острикова.
За її словами, є імовірність, що ця низька вибірка різко підвищиться в бюджетну ніч - напередодні розгляду бюджету в цілому.
«За нашими розрахунками, якщо встановити загальну суму компенсації за кредитами в одні руки на рівні 10 млн грн, на програму звернуть увагу підприємства з кредитами на рівні 100 млн грн. Тобто вона стане більш привабливою для бізнесу», - пояснює Острикова.
Політично мотивовані виключення
Депутати пропонують внести ряд змін, які розширюють їх можливості впливати на розподіл ресурсу на регіональний розвиток та ремонт доріг.
Мова йде про те, щоб надати депутатам право подавати в Мінрегіон перелік інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які можуть фінансуватися за рахунок Державного фонду регіонального розвитку та погоджувати з бюджетним комітетом перелік доріг, які будуть ремонтуватися за рахунок відповідної субвенції з держбюджету.
Члени бюджетного комітету також ініціюють свою участь у розподілі коштів за двома аграрними програмами фінансової підтримки фермерських господарств і держпідтримку тваринництва.
Відповідна поправка передбачає, що депутати бюджетного комітету повинні становити не менше 50% складу відповідної комісії.
Розширення соціальних видатків
Кабмін повинен розглянути можливість підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та інших соцстандартів. Підвищення соціальних стандартів без відповідних можливостей бюджету - це один із головних ризиків бюджету на рік подвійних виборів.
На момент написання тексту бюджетні висновки комітету щодо проекту бюджету ще не були опубліковані.
Що далі
Підготовка бюджету на рік подвійних виборів відбувається без вирішення питання про перегляд ціни на газ, без розуміння конкретних перспектив співпраці з МВФ, і поки що без перспектив отримати фінансування від ЄС та Світового Банку.
Тобто, Мінфін зараз розробляє бюджет-2019 без гарантій того, що в наступному році він буде мати ресурс на покриття дефіциту та на виплати по боргах.
Дискусії, які почалися на рівні парламенту і відсутність конкретики з податку на виведений капітал створюють напругу в переговорах з кредиторами і підсилюють фіскальні ризики на 2019 рік.
