На наступний день після першого туру виборів Президента України курс гривні істотно зміцнився на міжбанківському валютному ринку - як щодо долара, так і щодо євро українська гривня подорожчала на 30 копійок, інформує Ukr.Media.
Швидше за все, це простий збіг, що не має відношення до виборів. Про це написав у Facebook голова Ради Нацбанку України Богдан Данилишин.
"За три перших місяці 2019 року гривня зміцнилася по відношенню до долара на 1,8%, відносно євро - на 3,7% (при оцінці динаміки курсу гривні до євро потрібно врахувати підвищення курсу долара до євро за період з 1,14 до 1,12 - нагадаю, що гривня України орієнтується на долар США", - повідомляє Данилишин.
Він зазначає, що в цьому році з курсом складається ситуація, значною мірою не типова для кількох попередніх років. Зокрема, ми не бачимо тимчасової, але помітної девальвації гривні, яка починалася в грудні і тривала більшу частину січня (2016-2018 роки), часом зачіпаючи і лютий (в 2015 році).
Ймовірно, ключову роль зіграло рівномірне витрачання коштів держбюджету в кінці року, що відбулося вперше за останні 5 років. Найбільш кричущий випадок агресивного витрачання бюджетних коштів був у 2017 році, коли за грудень залишок коштів на єдиному казначейському рахунку уряду скоротився в 10,6 рази. У результаті чого офіційний курс гривні до долара з 1 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року знизився на 6,3%, зробивши помітний внесок у високу споживчу інфляцію січня-березня минулого року.
Разом з тим, якщо порівнювати з попереднім роком, можна помітити подібність динаміки одного важливого для курсу гривні фактора. А саме вкладення нерезидентів в ОВДП. За перші два місяці минулого року іноземні інвестори збільшили свої вкладення в українські державні цінні папери більш ніж у два рази (в абсолютному вираженні - на 6 мільярдів гривень). А за січень-березень 2019 року нерезиденти наростили свої вкладення в ОВДП в 3,2 рази (у вартісному виразі - на 13,9 мільярда гривень).
Як бачимо, політичні ризики не злякали іноземних фінансових "діячів". Високі ставки за ОВДП, на рівень яких впливає і зберігаюча на високому рівні облікова ставка НБУ, переважили політичні ризики. І в минулому, і в цьому році мова йде переважно про придбання іноземцями "коротких" облігацій, термін обігу яких знаходиться в межах від 3 до 6 місяців. Чому це насторожує? А тому, що ми в минулому році бачили, як вихід іноземних спекулянтів з вкладень в українські держпапери привів до істотного зниження курсу гривні, яке спостерігалося з кінця червня до початку вересня.
Так, за період з 1 червня по 5 вересня 2018 року гривня знизилася до долара на 9%. Очевидно, що свою роль тоді зіграли високі ціни на нафту, необхідність закачування газу в ПСГ, пауза в експорті агропродукції, яка відбувається в червні-липні, на стику сільськогосподарського маркетингового року. Але і серйозний обсяг погашення ОВДП, кошти від чого нерезиденти конвертували у валюту, теж зробили внесок у торішню річну девальвацію гривні. Варто усвідомлювати, що деякі описані елементи 2018 року можуть повторитися і цьогоріч. Втім, у найближчі кілька місяців скоріше не варто очікувати тривожних подій на валютному ринку України.
По-перше, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним - в кінці березня опубліковано остаточний звіт Держстату зі збору врожаю 2018 року, в ньому підтверджується подолання історичної для України межі виробництва зерна на рівні 70,1 мільйона тонн. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику. Надмірного оптимізму плекати не варто, оскільки світові ціни на пшеницю і кукурудзу вже кілька місяців як стабілізувалися на відносно невисокому рівні. Але завдяки великим обсягам експорту аграрії в черговий раз підтримають курс гривні. По-друге, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів (вони є другою після сільгосптоварів статтею українського експорту).
Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку - за перші три місяці 2019 року вартість метричної тонни сталі зросла на 6%. Отже, приплив валюти від експортної виручки протягом весни прогнозується непоганий.
Крім того, аграрії можуть збільшити обсяги її продажів порівняно зі звичайним рівнем - у зв'язку з початком весняної посівної компанії і необхідністю масштабних закупівель палива для її проведення.
По-третє, закупівлі природного газу навесні традиційно знижуються, що відповідним чином зменшує попит на іноземну валюту. По-четверте, суттєве зростання імпорту в перші два місяці 2019 року було обумовлене швидше тимчасовими факторами - закупівлею тепловиділяючих елементів для АЕС, імпортом енергетичного вугілля (який скорочується порівняно з попередніми роками, а світові ціни на вугілля за січень-лютий цього року знизилися майже на 10%), активним ввезенням автомобілів після закінчення пільгового режиму митної легалізації авто на єврономерах. Вплив цих причин зростання попиту на валюту знизять свою актуальність.
Нарешті, є ще один фактор, який може вплинути на стабільність гривні в перспективі до кінця року. Риторика керівництва основних центральних банків світу свідчить, що підвищення ставок та посилення монетарної політики, швидше за все, не буде ні в США, ні у Великобританії, ні в зоні євро.
Тому ставлення фінансових спекулянтів до ринків буде поліпшуватися. Значить, не варто чекати втечі з валют країн з ринками, що формуються. Ймовірність зростання вкладень у їх держпапери підвищується. Щодо України це може призвести до того, що частина коштів, отриманих від погашення короткострокових ОВДП не буде конвертована в іноземну валюту, а реінвестована в боргові держпапери нашої країни.
Звичайно, суттєвий вплив на курсову динаміку може надати продовження співпраці України з МВФ. Обсяги погашення зовнішнього боргу в 2019 році досить істотні, і, щоб не витрачати міжнародні резерви НБУ, було б украй бажано продовжити залучення кредитів МВФ і пов'язаного фінансування. Але зараз складно робити припущення про сценарії розвитку ситуації в цьому питанні.
"Підбиваючи баланс між ризиками та перспективами гривні у часовій перспективі 3-6 місяців, схиляюся до того, що звична для кількох десятиліть ситуація, коли курс гривні знижувався восени, може змінитися новою, схожою на торішню - певна девальвація протягом другої половини літа зміниться зміцненням курсу гривні на початку осені і його стабілізацією. Основним чинником буде експортна виручка від сільгосппродукції. Україна все більше стає аграрною (і при цьому деіндустрійною) країною, тому й курс гривні все сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції і світових цін на неї", - підкреслив експерт.
