Українській стороні знову надана перспектива допомоги, але не перспектива членства в ЄС — відзначають експерти. Як відомо, рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС становить 42%. А віце-прем'єра, який анонсував перегляд Угоди про асоціацію, на саміт не пустили, інформує Ukr.Media.
«Це перший випадок в історії»
Під час саміту Україна-Європейський союз, що відбувся у Києві 8 липня, було підписано 5 угод щодо фінансової підтримки громадського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.
Тим не менш, екс-президент Петро Порошенко заявив, що на саміті не вдалося досягти ключових домовленостей. А документи, підписані на саміті, насправді готувалися ще в часи його президентства у 2017-2018 року.
«Приємно, що продовжили ту лінію, яку я запропонував ще рік тому», — підкреслив він, нарікаючи, що не було заявлено про поглиблення санкцій проти Росії.
Дійсно, з часу попереднього саміту, який пройшов у Брюсселі рік тому мало що змінилося. Адже тоді в підсумковій заяві було нагадування про важливість дотримуватись «індикаторів», які дозволили ввести безвізовий режим з Євросоюзом.
Нагадаємо, що згідно з минулорічним звітом Єврокомісії для збереження безвізового режиму українська влада повинна проводити антикорупційні реформи і не заважати роботі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро та Національного агентства по боротьбі з корупцією. Рік тому на саміті Україна-ЄС вимагали терміново скасувати е-декларування для громадських активістів, які подавали декларації поряд з держслужбовцями (декларування активістів було визнано неконституційним рішенням КСУ тільки 7 червня 2019 року). Також очікувалося, що Антикорупційний суд запрацює до кінця
АКС поки не заробив, і на нинішньому саміті Президент Зеленський анонсував, що той почне розгляд справ про топ-корупцію у вересні. Тим не менш, урядом України та Єврокомісією була підписана угода про фінансування заходу «Антикорупційна ініціатива — друга фаза», загальний бюджет якої складає 22,9 млн євро.
Крім того, сторони підписали угоду про фінансування заходу «Програма технічного співробітництва 2019», яка спрямована на підтримку України у реалізації ключових реформ та імплементації положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в частині зони вільної торгівлі. Загальний внесок ЄС у рамках документа становить 44 млн євро.
Також було укладено угоду про фінансування заходу «Підтримка громадського суспільства та культури», загальний бюджет якої 10 млн євро. Допомога ЄС має сприяти розвитку демократичних інститутів.
Цікаво, що віце-прем'єра України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе не пустили на саміт Україна-ЄС. Вона заявила, що це перший випадок в історії, коли профільний віце-прем'єр, який відповідає за весь спектр європейської інтеграції, не присутній на подібному заході.
«У мене є всі підстави вважати, що кулуарні консультації провів прем'єр Гройсман і вирішив виключити мене з делегації, бо в попередньому списку я була», — сказала вона.
Прес-секретар прем'єра Володимира Гройсмана Василь Рябчук у відповідь заявив, що склад делегації на саміт Україна-ЄС формує президент, а не глава уряду. З боку Офісу президента не було пояснень, чому віце-прем'єра з євроінтеграції не пустили на саміт. А Володимир Гройсман зазначив небажання віце-прем'єра влаштувати політичний скандал.
«Автора цього скандалу я знаю. Це Петро Олексійович Порошенко, на превеликий жаль», — сказав він.
«Є можливість говорити про перегляд»
Гройсман зазначив, що Климпуш-Цинцадзе опинилася в об'єктивах ЗМІ, пов'язаних з екс-президентом. «Як тільки вона влаштовує скандал, поруч випадково виявляються дві камери — «5 каналу» і каналу «Прямий», — сказав прем'єр.
Слід зазначити, що Климпуш-Цинцадзе є десятим номером у партійному списку партії «Європейська Солідарність» Петра Порошенка.
Слід зазначити, що раніше Климпуш-Цинцадзе анонсувала, що Україна буде пропонувати Європейському Союзу перегляд Угоди про асоціацію. «У 2020 році, через п'ять років після введення Угоди в дію, є можливість говорити про перегляд», — сказала вона. Віце-прем'єр пояснила: «змінилася структура економіки».
За її словами, тепер для України в пріоритеті енергетика, а також цифровий ринок, оскільки там істотно змінилося правове регулювання в ЄС. «Для нас це зараз важливо узгодити нашу спільну роботу над цим. Тому ми дійсно будемо пропонувати перегляд на основі нашого національного інтересу, а також того, як розвивається ринок і право ЄС», — додала Климпуш-Цинцадзе. Її заяви були опубліковані на єдиному порталі органів виконавчої влади.
Проте, ще на початку цього року стало відомо, що Україна за 2018 рік виконала 52% планових завдань Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Причому, у порівнянні з 2017 роком прогрес виконання запланованих завдань у 2018 році зріс на 11%. Але сумарний результат виконання Угоди зараз становить 42%.
Глава представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі заявляв, що Україна не використала 8 млрд євро допомоги, які були виділені ЄС.
«ЄС виділяє значні суми України на підтримку реформ, однак ці гроші не завжди використовуються як можна краще. Потрібно розуміти той факт, що велика частина цих коштів взагалі не використовується. Ми порахували, що зараз не використано 8 млрд євро, які були надані ЄС... Перш ніж просити додаткові гроші, витратьте спочатку ті, які доступні», — говорив він.
Тим не менш, на нинішньому саміті у присутності президента Володимира Зеленського, президента Ради Європи Дональда Туска і президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера була підписана угода про фінансування «U-LEAD з Європою: Програма для України по розширенню прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку — друга фаза». Документ передбачає допомогу Євросоюзу загальним обсягом 40 млн євро на фінансування заходів з реалізації реформи децентралізації та підтримки об'єднаних громад.
Також було укладено додаткову угоду про внесення змін в угоду про фінансування заходу «Підтримка ЄС для сходу». Передбачено збільшення на 10 млн євро обсягу фінансування ЄС для розширення діяльності за угодою на регіони, що межують з Азовським морем, зокрема на частину Запорізької області. Обсяг допомоги для фінансування всіх заходів складе 60 млн євро.
Також було заявлено, що Європейський союз готовий виділити Україні черговий транш програми макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро після виконання необхідних умов.
Політолог Павло Рудяков констатує, що політика ЄС стосовно України у зв'язку з приходом нових людей у владу не зміниться. «Саміт Україна — ЄС європейський напрям зовнішньої політики. Дана стратегія прибуває в стабільному стані. У нас немає європейського майбутнього, але є європейське сьогодення. Далі нам іти нікуди. Перспективу членства України в Євросоюзі ЄС вперто не визнає», — резюмував він.
