Обмеживши дитину в гаджеті, ви не позбавите її життя, ви, швидше допоможете їй. А прочитавши з нею пару сторінок казки, наповните її живими емоціями, розвинете мову та мислення .

Читання стає чимось диким, неймовірним, навіть дивним. Якщо ще кілька років тому у міському транспорті у великих містах, де відстані досить великі, можна було спостерігати людей із задумливими обличчями, уткнувшихся в книгу або газету, то сьогодні в транспорті всі сидять, уткнувшись в гаджети. І молоді, і старші, всі сидять в соцмережах, просто гортаючи одну сторінку за іншою, інформує Ukr.Media.

-Мам, а що це???

-Це книга, синку!!!!!

— Кн-і-і-ярма? Вона така пильна, жовта і погано пахне...

-Так, синку, вона вже багато років лежить тут на горищі. Книги читали раніше, твої прадід і прабабуся. Цю книгу читала мені твоя бабуся, коли я була маленька, кілька разів давали її в руки, я любила, коли мені читали. Тоді твоя бабуся сідала поруч, обіймала мене однією рукою, її голос ставав м'яким і спокійним, ми занурювалися в інший світ... це було так рідко і так давно. А зараз вже ніхто цього не робить, не читає, та й часу разом ніхто не проводить, кожен зайнятий своєю справою.

— Мамо, почитай мені цю книгу!!!!

— Давай, синку, ми з тобою давно не проводили час разом.

Сумний діалог між мамою і сином. Саме такий діалог може виникнути через покоління, вже у наших дітей з їх дітьми. Ось перспективи, які чекають нас вже зовсім скоро.

Ми живемо чужими життями, гортаючи гігабайти один за іншим... Всі діалоги, проблеми, навіть внутрішній світ кожного з нас – стали надбанням інтернету та електроніки. Від будь-якої проблеми, втоми, труднощів можна з легкістю піти, занурившись в електронний девайс. Це своєрідний відхід від проблем, можливість відволіктися і не думати. Втеча від реальності, яка буває досить важкою.

Сам процес читання, якщо проаналізувати також відхід від реальності і його можна віднести до захисної формою реагування. Але, на відміну від марного гортання сторінок інтернету, сам процес читання має масу переваг. Яких?

Читання – це своєрідний, досить складний інтелектуальний процес, коли людина стає залученою в синтез кодів (букв) і аналіз розпізнаваного матеріалу. Цей процес вимагає достатньої посидючості, концентрації уваги, залежно від спрямованості літератури, може вимагати витрат емоцій і почуттів. Читання розвиває мислення в цілому.

Даний процес є новим і досить складним для дитини і вимагає максимальної участі батьків. З розвитком науково технічного прогресу, «живі» книги, з палітуркою і картинками відійшли на другий план, стали своєрідним сміттям. Але, якщо доросла людина, яка вже здатна до аналізу, синтезу, до абстрактних форм мислення, має критичний розум, достатньо уяви, фантазій, то маленька дитина не здатна до цього.

Один із способів навчити дитину всьому цьому – це навчити читати і прищепити любов до цього вміння.

Дорослі втратили дух залученості і стали рабами техніки. У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ТАКОГО СТАНУ? ЧОМУ ЛЮДИ ПЕРЕСТАЛИ ЧИТАТИ КНИГИ? ЧОМУ НАШІ ДІТИ НЕ ХОЧУТЬ ЧИТАТИ? ПОТРІБНО ЗМУШУВАТИ ЧИТАТИ АБО ЯК МОТИВУВАТИ ДО ЧИТАННЯ??? Ось питання, які вже зараз хвилюють багатьох батьків. Давайте спробуємо розібратися в них і спробуємо в наших сім'ях врятувати ситуацію.

Чому важливо читати маленькій дитині? Що розвиває читання?

Для зовсім маленької дитини, починаючи з двох років важливість читання не в самому читанні, дитина може ще не до кінця розуміти смислів і не вміти концентруватися, її увага дуже хитка і вистачає лише на кілька сторінок. Важливість читання для дитини насамперед у контакті з дорослим, який протягом якогось часу сидить поруч, нічим не зайнятий, не на що не відволікається, його очі доступні дитині.

По-друге, батько дає емоції, адже дитячі книги дуже прості, банальні, але завжди вимагають великого включення, насамперед емоційного. Навіть ту ж казку про Колобка, кожна мама прочитає дуже натхненно, за ролями, а може навіть і супроводжуючи діями. І, нарешті, дитячі книги завжди барвисті, яскраві, вони насичують малюка образами, розвивають уяву і дають нові уявлення.

Як мотивувати дитину до читання?

Багато мам маленьких дітей скаржаться, що їхні діти не хочуть читати, не люблять, тікають...

Спробуйте насамперед відмовитися від ідеї, що ви зараз будете читати вашій дитині. Читання дітям до 3 років складно навіть назвати читанням. Назвіть це грою з книгою. Залучіть увагу яскравою картинкою, покажіть, що ви залучені в цю «гру», озвучуйте, що там бачите, посміхайтеся, смійтеся, дивуйтеся. Нехай ваш малюк з початку просто кидає погляд побіжно, затримується лише на кілька секунд і біжить далі вивчати світ.

Не впадайте у відчай!!!! Головне, малюк повинен зрозуміти, що це буде ритуал кожен день, що мама в цей час повністю його, дозвольте йому вибирати книгу. Пам'ятайте, увага маленької дитини дуже розсіюється, вона завжди відволікається і кудись біжить. Поставте собі завдання, брати в руки книгу регулярно і просто нарощувати час від декількох секунд, до декількох хвилин. Це вже буде велика перемога.

Читання маленькій дитині — один із способів отримання живого контакту дитини та батьків, обміну емоціями, важливість яких незаперечна!

Навчання читання дошкільнят.

Якщо дошкільнику читає дорослий, і це розвиває в ньому посидючість, уяву, здатність чути, можливість спілкуватися з дорослим, задавати питання, співпереживати героям, разом з батьком, то дитина молодшого шкільного віку крім всіх вище перерахованих моментів, може відчувати задоволення і гордість від того, що вона щось робить сама, як дорослий. Найчастіше, діти, які вчаться читати, не розуміють прочитаного, але зате вони неймовірно горді новому вмінню.

Дитина, яка йде в перший клас, за шкільними нормами вже повинна вміти читати і тут частіше всього у батьків починаються проблеми. По-перше, дітям може даватися важко сам процес навчання читання, по-друге, у віці з 4-7 років діти з одного боку неймовірно ініціативні, з іншого боку досить протестні.

Як мотивувати дошкільника до читання?

Для дітей 4-7 років кращий спосіб мотивувати до дії — це зробити так, щоб читання було ініціативою самої дитини. При нормі розвитку, при хороших відносинах в родині, при достатньому контакті дитини з батьками, при задоволенні всіх основних потреб, приблизно у віці 5 років, кожна дитина висловлює саме бажання до навчальної діяльності, вони люблять грати в школу, хочуть писати і пробують складати літери.

Так ось, самий простий спосіб — приєднатися до синзитивного (період найбільшої чутливості до чогось) періоду дитину і почати грати в школу, навчаючи письма і пробуючи навчати читання. При цьому не так важливо, яку методику навчання вибере батько, важливо, які емоції при цьому будуть відчувати обидва учасника процесу. Будьте терплячі, не виправляйте дуже часто помилки, не сваріться!!! Частіше хваліть, хваліть за сам процес і навіть за спробу зайнятися читанням: «Ти подивився на цю книгу вже кілька разів, здається, ти хочеш її взяти в руки!! Якщо тобі потрібна буде моя допомога, я з радістю приєднаюся...».

Можна так: «Ти сьогодні так радісно і голосно читав слова, у тебе виходить вже дуже здорово». Дитині важливі ваші емоції і позитивні підкріплення. Читання не повинно бути повинністю або покаранням. Ні в якому разі не можна карати читанням за погані вчинки, не можна позбавляти чогось приємного в ім'я читання. Саме читання повинно бути метою і нагородою, а не навпаки: «Почитаємо 20 хвилин і куплю тобі подарунок!!!».

Вибирайте книги легкі, зрозумілі, для дитини і також важливі картинки в цьому віці, хоча вони і відволікають від самого процесу навчання, але зате є прекрасним стимулом до того, щоб взяти книгу в руки. Також важливо, щоб дитина і батьки бачили читання, зацікавленим, нехай навіть це буде не щодня, дитина бере приклад з батьків, хоче у всьому їх наслідувати, бути «як тато» або «як мама». Пам'ятайте, що діти – це наше дзеркало!!! Що вони бачать у нас, так і роблять самі.

Молодший шкільний вік. Що розвиває читання і як долучати до процесу?

Мабуть, самим складним і незрозумілим у навчанні є вік з 6 до 10 років. Чим він складний?

Як тільки дитина пішла до школи, батьки миттєво починають до неї ставитися як до дорослої, пред'являють безліч вимог «ти повинен вчитися, ти повинен читати», звертаються до совісті «як тобі не соромно, всі читають вже великі книги, а ти...???», «будеш безграмотним, не зможеш і двох слів зв'язати, коли виростеш» і т. д.

Слід пам'ятати, що в цьому віці ваше чадо все ще дитина, для нього ще також актуальні гри. Дитяче мислення ще не здатне зрозуміти, навіщо йому читання взагалі, і тим більше, як воно знадобитися через 10 років. Йому хочеться грати з друзями, гуляти, проводити весело час, але будемо пам'ятати, що отримувати схвалення від дорослих також важливо. Як же тут бути, як допомогти дитині в розумінні себе і продовжувати прищеплювати любов до читання?

Якщо до цього віку читання вже увійшло в щоденний ритуал, якщо мама регулярно читала на ніч, якщо пройшов більш-менш безболісно процес навчання читання, то нічого нового ви не зробите, крім як залишити цей ритуал і зараз. Для дитини цього віку важливий контакт з батьками, продовжуйте читати з ними перед сном, обговорюйте прочитане, нехай дитина задає питання й одержує відповіді на них.

Вибирайте цікаву літературу, наприклад, яку-небудь дитячу енциклопедію, в якій багато що дивує або короткі оповідання про дітей, з пригодами, із якоюсь мораллю. Дозвольте дитині самій вибирати книгу, пропонуйте це як процес приємний і вільний.

Але, беремо під увагу, що в цьому віці, школяр віддасть перевагу завжди цікавій компанії або гостросюжетному фільму будь-якої книги, тому цілком можна внести читання в список щоденних справ, обов'язкових до виконання, але з посиланням на вільну волю, наприклад, «ти сам вибираєш коли читати, зараз чи після прогулянки, але, до сну кілька сторінок повинні бути прочитані» і ви можете обговорити потім прочитане, вислухати думку дитини і подискутувати.

Продовжуйте і самі читати, нехай дитина бачить вас захопленими за книгою, а не біля екрану телевізора або за телефоном. Продовжуйте хвалити дитину, вже можна хвалити за цікаві думки під час дискусії при обговоренні книги або за гумор, або за фантазії: «Як ти думаєш, що було потім...?» або «Так, ти мене здивував такою ідеєю, я про це і не здогадувалася...»

Підлітковий вік

Змусити підлітка щось робити практично неможливо, та й чи треба??? Тим більше змусити читати!!! Якщо до цього віку ви встигли прищепити дитині любов до читання, якщо у вашій родині – це ритуал, якщо обоє батьків хоч іноді читають, можливо, навіть дискутують, сперечаються про прочитане, якщо книги це спосіб життя, а не покарання у вашій родині, то в більшості випадків підліток і сам буде читати.

У цьому віці діти віддають перевагу бути на одинці з собою або з однолітками, вони люблять думати про життя, про буття, філософствувати, література може бути хорошим способом черпати ресурс для фантазій, співпереживати героям, проявляти критичність розуму, здатність до абстрактного мислення, розвивати в собі почуття справедливості, додаткові цінності, дізнаватися про культури різних народів, про те, як жили раніше.

Саме в цьому віці раніше дітям задавали писати твори з прочитаного твору. У творі підліток мав можливість виплеснути свої емоції, поділитися думками, проявити себе в якійсь мірі, і своєю критикою якби викликати автора на дуель.

Підліток – це все те, що вдалося батькам, вчителям, найближчому оточенню вкласти в нього в попередні роки його життя з самого народження. Весь досвід, який був отриманий, виявляється, використовується в цей період. Якщо дитина мала хороших, прийнаймні, у міру суворих батьків, якщо сім'я в достатній мірі довіряє один одному, якщо має місце діалог, дискусія, якщо батьки допитливі і цікавляться, проводять час за читанням, то і для підлітка це може стати нормою його внутрішнього життя.

Чому діти не хочуть читати???

Наша суть така, що ми завжди надамо перевагу емоції будь-якої іншої діяльності. Мультики, комп'ютерні ігри, телефони – це все те, що насичує нас просто картинками, дає ілюзію контакту з чимось простим і не вимагає уваги. А діти люблять все яскраве, де багато картинок, де прості, але швидко змінюючі сюжети, звичайно, вони захочуть все це читання, за фактом будови нашої психіки.

Творці всіх сучасних ігор і мультиків добре знають, що чим більше кадрів буде з'являтися, тим менш контрольованим стає об'єкт, а дитяча психіка абсолютно не здатна до критичного мислення та вмінню себе контролювати. Обмеживши дитину в гаджеті, ви не позбавите її життя, ви, швидше допоможете їй. А прочитавши з нею пару сторінок казки, наповните її живими емоціями, розвинете мову, мислення та інтелект у цілому.

Словник Ялинки-людожерки, сатиричного персонажа з романа «12 стільців», становив 30 слів, вона могла вільно висловлюватися і викладати ними будь-яку свою думку і її розуміли оточуючі. І, можливо, вона була досить щасливою жінкою. Але, хочемо ми опускатися до такого рівня, де наш інтелект деградує і мова стає не обов'язковим елементом існування. А без читання красиву, багату, наповнену мову ніяк не розвинути.

Автор: Марія Гриньова